Перейти через "зерновой коридор" к "перерабатывающему проспекту"

Перейти через "зерновой коридор" к "перерабатывающему проспекту"

Можно ли увеличить объемы переработки пшеницы и масличных культур в Украине и на какую продукцию с добавленной стоимостью есть спрос в мире? (укр)
Пятница, 26 мая 2023, 08:17
исполнительный директор Всеукраинской ассоциации громад, председатель Всеукраинского конгресса фермеров

Продовження морського експорту українського зерна – знову провідна тема новин.

У 2022 році, до підписання "зернової угоди", у нас активно говорили про необхідність розвитку переробки зернових культур у країні.

Однак після відкриття "коридору" про цю тему, здається, трохи забули.

А шкода, бо, приміром, з пшениці можна виготовляти борошно, крупу, макаронні вироби, печиво, спирт, крохмаль та висівки.

Реклама:

Візьмімо "найпростіше" в переробці – борошно.

За даними експертно-аналітичної групи Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA), в Україні до великої війни експорт більшості продуктів переробки пшениці невпинно знижувався. У 2019-2021 роках експорт борошна скоротився на 29%, пшеничної крупи – на 18%, солоду – на 40%, висівок – на 80%.

Натомість Туреччина контролює близько 30% світового ринку борошна і є його багаторічним лідером. Справа тут не тільки в зручному географічному положенні – поряд ринки збуту в країнах Близького Сходу та Африки.

Цьому сприяли підтримка держави, яка всіляко стимулює експорт, інтенсивні інвестиції в борошномельну галузь у 1990-х роках, розвиток промисловості, яка виробляє обладнання для цієї галузі.

Коли у 2018 році уряд Туреччини через побоювання щодо зростання внутрішніх цін заборонив експорт борошна, яке намололи з турецької пшениці, це ніяк не вплинуло на багаторічне лідерство цієї країни на зовнішніх ринках, тому що бізнес експортував борошно з імпортного, зокрема українського, зерна.

Що робити Україні в цій ситуації? Переробляти. У 2019-2021 роках у нас збільшився експорт булгуру на 34%, макаронів – на 45%, спирту – на 207%. До великої війни найбільшим ринком для наших макаронів був Євросоюз.

У 2020 році Україна входила в десятку провідних країн-експортерів спирту: 90% продукту продавали в Євросоюз. У цій сфері маємо значний потенціал. Виробництво спирту – це ще й цінні корми для тварин з високим вмістом протеїнів. На тлі зростання цін на пальне актуальним є виробництво біодизелю.

Ще варіант – виробництво пшеничного крохмалю. Його можна використовувати в харчовій промисловості. Не менш перспективним може стати використання пшениці для потреб хлібопекарських та кондитерських галузей.

На тлі цін у країні, які помітно нижчі за світові, печиво з української пшениці, зроблене в Україні та продане в ЄС, – це додаткові гроші та робочі місця. Борошномельна галузь – це висівки і комбікорми, які теж мають великий попит на світових ринках. Вони необхідні тваринництву, птахівництву, молочній галузі.

У сфері переробки олійних зернових культур досягнення вже є. За обсягами виробництва соняшникової олії Україна була і залишається одним із світових лідерів. Українська олійно-жирова галузь дозволяє переробляти в країні всі обсяги соняха. Вона також продукує супутні продукти: жом та макуху.

За 2022 рік з України експортовано олійно-жирової продукції на 6,9 млрд дол або 15,6% від загального експорту товарів з України і 30% – від експорту продукції АПК. З них лише соняшникової олії – 4,3 млн тонн на 5,5 млрд дол.

За цей же час експорт соняшнику перевищив 2,7 млн тонн – у 34,2 разу більше, ніж у 2021 році. Основними імпортерами стали ЄС (70%) і Туреччина (20%). Однак вивезення соняху в таких обсягах загрожує переробці в Україні.

Далі. В обох випадках — і з пшеницею і з олійними, супутня продукція це можливості розвитку тваринництва, птахівництва, молочної та відповідних переробних галузей. 

Стан тваринництва в Україні — окрема історія. В нашому контексті просто констатуємо, що це окремий перспективний напрямок переробки зернових та олійних культур.

Євросоюз купує соняшник як дешеву сировину для своїх підприємств, а Україна не отримує додану вартість і втрачає ринок збуту олії та шроту. Пріоритетом для України має стати експорт товарів з високою доданою вартістю. Тільки переробка дозволить нам перейти до проспекту можливостей.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: