Как декларировать и платить налоги украинским беженцам за границей

Как декларировать и платить налоги украинским беженцам за границей

Для подачи налоговых деклараций остается месяц. Кто из проживающих за рубежом украинцев в зоне риска? (укр)
Четверг, 30 марта 2023, 09:30
профессор, эксперт Growford Institute

1 січня і до 1 травня кожного року обов’язок громадянина України подати до Державної податкової служби (ДПС) річну декларацію про майновий стан і доходи за попередній рік.

До 2022 року в середньому щороку таких декларацій подавалось 600-700 тис, які у більшості випадків стосувались: державних службовців; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; доходів, з яких податок не сплачено; перерахунку податкового зобов’язання у зв’язку з отриманням права на податкову знижку тощо.

За результатами деклараційної кампанії для кожної окремої особи здійснювався перерахунок, а державний бюджет отримував додатково декілька мільярдів гривень. Наприклад, за 2021 рік – 2,5 млрд грн, за 2020-й – 2,2 млрд грн.

Окремою підставою для подання такої декларації є п.п. 170.11.1, п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу (ПКУ), де зазначається що громадяни повинні задекларувати свої іноземні доходи.

Реклама:

Оскільки внаслідок війни з України лише до Євросоюзу виїхало близько 7,9 мільйона осіб, в основному жінки з неповнолітніми дітьми, то ці зовнішньо переміщені особи (ЗПО) мають до вищезазначеної дати подати до ДПС декларації.

Звісно якщо вони планують залишатись громадянами України.

Хто має декларувати?

Отже, маємо перший факт, який полягає у тому, що кількість річних декларацій фізичних осіб має значно збільшитись у 2023 році у порівнянні з попередніми роками. 2022-й до уваги не беремо, адже там було послаблення вимог закону щодо подання декларації у зв’язку з об’єктивними обставинами.

Для більшості наших земляків, які виїхали за межі України, основним джерелом їх іноземних доходів є фінансова та інша матеріальна допомога від держав, що їх прихистили, та трудові доходи. Варіант значних заощаджень, яких би вистачило на те, щоб протягом майже року проживати у в будь-якій країні ЄС можна серйозно не розглядати.

Ціновий та курсовий фактор тут головні. До того ж у більшості наших співвітчизників навіть до початку повномасштабної війни заощаджень було на три-чотири місяці перебування без роботи в Україні, не кажучи вже про Євросоюз.

Тому ті українці, хто перебуває у країнах ЄС за визначенням мають іноземні доходи, оскільки живуть або на соціальну допомогу або вже працевлаштувались та отримують трудові доходи. Тих, хто працює неформально не розглядаємо, оскільки ймовірно задекларувати доходи і сплатити податки їм допоможуть податкові органи країн, де вони перебувають.

Слід зазначити, що згідно п. 27 підрозділу 1 розділу XX ПКУ допомога з бюджетів країн, що прихистили українців, за 2022 і 2023 роки не оподатковується. Проте громадяни повинні задекларувати такі кошти та подати декларацію, що можна зробити через електронний кабінет платника податку.

Саме тому кількість декларацій, поданих у поточному році, може суттєво збільшитись. Щонайменше до декількох мільйонів. Якщо цього не станеться, це буде тривожним дзвіночком для української влади.

Але найцікавіше стосується трудових доходів, що вже є об’єктом оподаткування. Увагу на них повинні звернути податкова країни перебування і ДПС. Тут вступають в дію норми міжнародного податкового права, що мають вищу юридичну силу відносно українського законодавства (п.п. 2 ст. 3 розділ 1 ПКУ).

Угоди про уникнення подвійного оподаткування хоч і є "модельними", але містять безліч нюансів за кількістю зовнішньо переміщених осіб та цілих родин. Тобто є велика кількість індивідуальних історій.

Утім, всі їх можна звести до декількох типових ситуацій: ЗПО, які отримують допомогу за державні кошти; ЗПО, які отримують допомогу та/або продовжують працювати в українській компанії; ЗПО, які працюють офіційно на іноземного роботодавця (як правило допомога у більшості країн в таких випадках знімається).

Для перших в Україні податкових зобов’язань не виникає, для других – податки вже сплачені у джерела доходу (несумлінних не розглядаємо), тому знову зобов’язань немає, а от у третьої категорії наших земляків можуть виникнути податкові зобов’язання перед державним бюджетом України.

Скільки платити?

У загальному випадку все залежить від моделі, точніше їх розбіжностей, між податком на доходи фізичних осіб і персональним прибутковим податком у країні перебування, а також від наявності вищезгаданих нюансів в угодах про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною перебування ЗПО.

Критерії визначення податковим резидентом якої країни є особа простою мовою описані тут.

Слід окремо, звернути увагу фізичних осіб – підприємців на те, що угоди про уникнення подвійного оподаткування укладені Україною, зазвичай взагалі не покривають єдиний податок (тобто він не може бути зарахований в рахунок сплачених податків). Ця норма, як правило, стосується військового збору.

Це збільшує сукупне податкове навантаження на особу, яка має доходи в різних країнах. Наприклад, це може стосуватись значної кількості наших співвітчизників, які є ЗПО, а в Україні зареєстровані як ФОП і отримують дохід від здачі в оренду майна.

Якщо ви вирішили змінити податкове резидентство і не подавати декларацію в Україні, це ваш вибір. Але пам’ятайте, що тоді вашими доходами, що підлягають оподаткуванню, можуть зацікавитись податкові органи тих країн, де ви перебуваєте (Німеччина, Польща, Чехія, Франція і т.п). А вони, на відміну від ДПС, м’яко говорячи, панькатись не будуть!

Отже, ще раз стисло, якщо ви не плануєте залишатись податковим резидентом України, то подальшою вашою долею будуть займатись відповідні контролюючі органи країн, де ви знаходитесь. Якщо ви таки плануєте залишитись податковим резидентом України, то маєте, щонайменше, подати до 1 травня 2023 року декларацію за умови, що отримували допомогу або офіційні трудові доходи у країні вашого перебування. Гадаю, це стосується більшості ЗПО.

При цьому слід пам’ятати, що згідно пп. 1 п. 3 статті 102 ПКУ "відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні".

Крім цього, вся ця історія починає сяяти новими фарбами у зв’язку з тим, що моделі персональних прибуткових податків в Україні та більшості країн ЄС існують суттєві відмінності. Саме вони мають ключове значення при визначенні податкових зобов’язань ЗПО, які вирішили залишитись податковими резидентами України.

Так, при визначенні наявності чи відсутності податкових зобов’язань ЗПО треба виходити не з порівняння перших (мінімальних) ставок податку, а з того, що записано у кожній окремій угоді про уникнення подвійного оподаткування між Україною та конкретною країною вашого перебування.

Там, як правило, записано, що на податок сплачений вами за кордоном буде робитись "знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок".

Чомусь випадково вважається, якщо ставка вище, то й зобов’язань немає. Наприклад, у Польщі, яка прихистила, найбільшу наших співвітчизників перша ставка податку 12%.

У зв’язку з цим ваші податкові зобов’язання, незважаючи навіть на величину ставки податку, у країні перебування можуть бути значно меншими, ніж якби вони були розраховані згідно норм і положень ПКУ. Це означає, що у вас виникають певні податкові зобов’язання перед українським бюджетом.

Податок сплачений за кордоном зарахується при перерахунку сплати ПДФО за попередній рік за умови що ви взяли довідку про доходи, переклали її, нотаріально завірили і подали декларацію через електронний кабінет, але не більше.

Побачити яка саме модель персонального прибуткового податку у вашій країні перебування (для ЄС) можна тут, де представлені основні елементи податку, на які потрібно зважати при визначенні податкових зобов’язань платнику податку включно зі ставками, вирахуваннями, знижками й кредитами.

Але й це ще не все. Певна складна ситуація для ЗПО та багатьох інших може виникнути у зв’язку з проєктом закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки", який Верховна Рада підтримала у другому читанні 20 березня цього року.

Проте це тема для окремої розмови.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: