Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Wind of change: какие изменения несет ветровая энергетика Украины

Wind of change: какие изменения несет ветровая энергетика Украины

Как ветровая энергетика может стать драйвером развития послевоенной Украины (укр)
Пятница, 6 января 2023, 08:51
заместитель Министра энергетики Украины по вопросам европейской интеграции, заместитель главы Комитета по устойчивой энергетике Европейской экономической комиссии ООН (ЕЭК ООН/UNECE)

Під час щорічного послання у Верховній Раді Президент Володимир Зеленський відзначив, що Україна повинна стати одним із гарантів європейської енергобезпеки. 

У центрі цього процесу має бути розвиток зеленої енергетики, на яку чекатиме бум після перемоги нашої країни. Не в останню чергу – завдяки вітроенергетичному потенціалу півдня України. 

Вони вже давно стали звичною частиною пейзажу Австрії, Данії, Німеччини та і багатьох інших країн Європи. Донедавна так було і на українському півдні: білі велетні вітрових станцій обертали свої турбіни, перетворюючи степовий вітер на електроенергію. 

Станом на 24 лютого 2022 року загальна встановлена потужність українських вітроелектростанцій (без тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму) складала 1.67 ГВт – фактично як два атомні енергоблоки.

Реклама:

Але почалася війна. Майже всі вітряні електростанції Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей з перших днів опинилися у фронтовій чи окупованій зоні. 80% вітрової генерації сьогодні виведено з ладу чи захоплено. 

За попередніми оцінками, втрати від знищеного, пошкодженого або викраденого обладнання вітропарків становить більше 50 млн євро. Ще понад 500 млн євро втрачено від вимушеного простою. 

Нові проєкти з будівництва 11 наземних вітропарків загальною потужністю майже 1 ГВт через війну поставлено на паузу.

У нищенні об’єктів ВДЕ немає воєнної доцільності. Але свідомий енергетичний терор росіян має цілком прагматичну мету. Їхні дії спрямовані не лише проти української енергосистеми, але також проти європейських планів енергетичного переходу. 

Держава, чия агресія фінансується з експорту вуглеводнів, розуміє, що нова стала енергетика поставить хрест на її уявній величі. 

Європа у 2050 році планує стати першим кліматично-нейтральним континентом, і її успіх у green transition стимулюватиме зелені трансформації в інших країнах. Це суттєво підірве позиції вуглеводневих диктатур. 

Поворотні моменти вуглецево-нейтральної енергетики

У 2020 році в ЄС відбулася енергетична подія важливість якої важко переоцінити. Вперше обсяг енергії, отриманої з відновлювальних джерел, перевищив ту, що була вироблена з викопного палива: 38% проти 37%. 

Але якщо до 2022 року питання відмови від вугілля й газу лежало переважно у кліматичній площині, то розв’язана росією війна і перетворення енергетичних ресурсів на зброю додала сюди ще один вимір – енергетичну безпеку на континенті.

Відповідаючи на ці виклики, Єврокомісія у травні представила план REPowerEU. Він спрямований на якнайшвидше позбавлення залежності в ЄС від російського викопного палива шляхом прискорення зеленого переходу.

В ЄС ще триває узгодження фінальних позицій європейських інституцій щодо окремих рішень, які потрібно буде реалізувати країнам. Проте, ми вже бачимо, що цей підхід передбачає значну частку відновлювальної енергетики в ЄС (щонайменше 40% до 2030 року – остання пропозиція Ради ЄС), а також врегулювання процедур отримання дозволів для ВДЕ.

Також ЄС цьогоріч  включив атомну енергетику до зеленої таксономії ЄС, чим відкрив можливість довгострокових інвестицій у цю галузь. Російська агресія продемонструвала, наскільки важливо мати стабільну генерацію, яка не залежить ні від примх диктаторів, ні від природних умов.

Таким чином, на найближчі десятиліття можна говорити про формування "зеленого квадрату" для енергетичного переходу: поєднання вітрової і сонячної генерації, використання біогазів і атомну енергетику в якості "бази".

Потенціал, який чекає свого часу 

За оцінками міжнародного агентства IRENA, Україна має найбільший серед країн Південно-Східної Європи технічний потенціал використання ВДЕ. Особливо це стосується вітрової генерації.

Українська вітроенергетична асоціація оцінює вітроенергетичний потенціал тільки Херсонської області не менше, ніж у 3 ГВт. До війни встановлена потужність вітрових електростанцій Херсонщини складала 583 МВт, у стадії будівництва знаходилося ще 730 МВт. 

Але крім суші південь України має вражаючі перспективи морської  – офшорної – вітроенергетики.  Північно-західна частина Чорного моря та частина Азовського моря від Генічеська до Бердянська мають найкращі в регіоні метеорологічні умови для розвитку вітрових електростанцій. 

А невелика глибина Чорного та Азовського морів дозволяє використовувати недорогі технології монтажу, тому економічна ефективність від розробки проєктів морської вітрогенерації буде максимальною. 

Для технічного забезпечення будівництва морських вітропарків в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях є кілька морських портів, які майже повністю, без особливої реконструкції, можуть бути використані як бази для будівництва та експлуатації морських вітрових (та інших офшорних) проєктів.

У 2020 році Світовий Банк оцінив можливості офшорної вітроенергетики в країнах Чорноморського регіону у 435 ГВт. З яких 250 ГВт припадає на морську територію України. 

Це приблизно в 4,5 разів більше всієї встановленої потужності української енергосистеми станом на кінець 2021 року без урахування тимчасово окупованого Криму, а також окремих регіонів Донецької та Луганської областей. 

Використання цього потенціалу означатиме колосальний енергетичний прорив, який здатний зробити повоєнну Україну європейським лідером сталої енергетики і одним з головних континентальних постачальників чистої електроенергії.

Коли ми говоримо нашим західним партнерам, що Україна веде війну за майбутнє Європи, це стосується не лише демократії, свободи і верховенства права. Це також стосується нової архітектури енергетичної безпеки і ролі України в європейському енергетичному переході.

Це розуміємо ми, це розуміють європейці, і це розуміють росіяни. Вони воюють проти українців як нації, проти Європи як цивілізації, і проти Європейського зеленого курсу, який "обнулить" цю архаїчну вуглеводневу автократію. 

Саме тому вони так цілеспрямовано нищать нашу енергетичну інфраструктуру, сподіваючись не тільки ускладнити нам проходження зими, але й загальмувати невідворотність енергетичного переходу.

Чи вийде в них? Ні, тому що прогрес завжди перемагає архаїку.

Відновлення півдня

Розвиток проєктів ВДЕ може суттєво змінити економічний ландшафт повоєнного українського півдня. І зміцнити енергетичну безпеку України й Європи загалом.

Поки триває війна і ми не можемо залучати масштабні інвестицій у ВДЕ, необхідно використати цей час для роботи із законодавством та підготовки проєктних пропозицій. 

Зокрема, щодо офшорного вітру, переходу від зеленого тарифу до ринкових механізмів стимулювання сектору і прийняття закону про гарантії походження енергії. 

Гарантія походження буде підтверджувати, що спожита підприємством електрична енергія не залишає вуглецевого сліду. Це стане важливим, коли в ЄС запрацює механізм прикордонного коригування вуглецю (Carbon Border Adjustment Mechanism,  CBAM). По суті –  податок на імпорт продукції, для виробництва якої використовуються "брудна" енергія.

Наразі ми розглядаємо орієнтир, що у загальному енергетичному міксі України частка встановлених потужностей відновлювальних джерел енергії зростатиме з 13,8% у 2021 році до 25% у 2030. 

Це потребуватиме доступного фінансування у тому числі від міжнародних партнерів. Зацікавлення в таких  проєктах є і ми закликаємо інвесторів розробляти їх вже зараз, щоб не гаяти часу після завершення війни. 

Тим більше, стійкість вимагає від усіх нас гнучкості, і рішення, на які раніше були потрібні роки, зараз приймаються за місяці. 

Моделювання розвитку української енергетики від KPMG говорить, що основними драйверами росту може стати саме вітрова генерація (зростання до 37% у 2050 році) та сонячна генерація (зростання до 13% у 2050 році). 

Крім того, морські вітрові проєкти можуть бути поєднані з проєктами виробництва зеленого водню, і як наслідок зеленого аміаку та метанолу.

Експерти прогнозують, що протягом двох-трьох років після закінчення війни загальна генерація ВДЕ на півдні України може отримати значний приріст. 

Ще перед війною ми розробили механізм участі України в програмі Світового банку Offshore Wind Development Programme. А нещодавно Українська вітроенергетична асоціація підписала з профільними асоціаціями Туреччини, Болгарії, Грузії та Румунії меморандум про взаємодію в розвитку вітроенергетики у Чорному морі. 

У довгостроковій перспективі офшорні проєкти мають всі передумови стати вузлами для об’єднання енергетичних систем України, Туреччини, Болгарії та Румунії.

Звісно, для цього потрібно зробити Чорноморський регіон знову безпечним. Це ще одна причина, чому Україна має вийти на свої кордони 1991 року: агресивна політика росії, що використовує мілітаризований Крим як плацдарм, загрожує всім країнам, що знаходяться на Чорноморському узбережжі – і буде гальмувати регіональні проєкти розвитку.  Цю загрозу не можна ігнорувати, і з нею не треба миритися – її необхідно позбутися. 

Ця війна стала можливою тому, що росії довгий час давали можливість накачувати свій воєнний бюджет надходженнями від продажу газу і нафти. Наше завдання зробити так, щоб енергетика перестала бути загрозою для миру й екології, натомість служила тому, чому і має служити – розвитку людства. 

І після війни до традиційного експорту українського півдня ми додамо ще один: чисту енергію вітру. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: