Как изменились финансовые привычки украинцев во время войны (часть вторая)

Как изменились финансовые привычки украинцев во время войны (часть вторая)

Как зарабатывают, на что тратят, на чем экономят и как кредитуются украинцы во время войны? (укр)
Среда, 30 ноября 2022, 14:10
глава совета Независимой ассоциации банков Украины

У попередній колонці я почала розповідати про результати дослідження, проведеного Міжнародним бюро кредитних історій спільно з CBR. 

Його предмет – фінансове становище та фінансова поведінка українців, зокрема, в питанні кредитування. 

Минула колонка стосувалася того, як переміщувалися, як заробляли та на чому економили українці, сьогодні ж розповідаю, як вони користуються фінансовими послугами.

Платіжні картки

Отже, порівняно з попереднім періодом (нагадаю, що опитування відбувалося двома хвилями: перша – травень, друга – кінець літа), значно зростає частка користувачів зарплатної картки – з 66% до 71%, валютної карти – з 17% до 21%. 

Реклама:

Також спостерігається незначна тенденція до збільшення частки користувачів кредитної картки – з 49% до 53%.

Загалом частка користувачів платіжних карток залишається без змін – 97%.

Цікаво зазначити, що серед зовнішніх переселенців, порівняно з усіма опитаними, більша частка тих, хто має картку "єПідтримка" та іншу дебетову картку.

Депозити 

Частка користувачів депозитів наразі суттєво не змінилася, тримається на рівні 50%. Найпопулярнішим залишається ощадний рахунок – 33%, строковий депозит на другому місці – 25%.

На тлі всіх опитаних серед зовнішніх переселенців значно менше користувачів депозитів, зокрема, їх частка значно впала, порівняно з травнем цього року – з 49% до 34%. 

Онлайн-банкінг

Якщо порівнювати з травнем цього року, то відзначається незначна тенденція до збільшення частки користувачів мобільного додатка банку, їх кількість зросла з 61% до 65%. У свою чергу, частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу зросла з 32% до 38%. 

Зокрема, частка користувачів мобільного додатка банку значно вища серед зовнішніх переселенців – із 53% до 71%. Тоді як серед внутрішніх переселенців значно зросла частка користувачів вебверсії інтернет-банкінгу – з 26% до 38%.

Такі показники, звісно ж, видаються логічними з двох причин. Перша – ще за часів пандемії онлайн-банкінг значно вдосконалився. 

Друга – коли до відділень навідуватися не дуже безпечно, люди надають перевагу онлайн-сервісам, що я закликаю і вас робити. Сьогодні фактично всі банківські послуги можна отримати не виходячи з дому.

Нестача коштів, кредити та позики

Найбільш поширеними випадками, коли українці брали кредити впродовж останніх трьох місяців, була купівля одягу та взуття, потреба дожити кілька днів до заробітної плати і придбання техніки. 

Водночас зросла частка осіб, яким бракувало коштів на споживчі товари або на непередбачувані ситуації в житті. Однак у той же час зменшилася частка виникнення особливо гострих ситуацій нестачі коштів.

Серед зовнішніх переселенців значно більша частка тих, хто упродовж останніх трьох місяців не опинявся в ситуаціях нестачі коштів. Таких 70%, що, зокрема, значно більше, порівняно з травнем цього року. 

Для внутрішніх переселенців більш характерні ситуації, коли бракувало грошей на купівлю одягу, на евакуацію та на відновлення майна, пошкодженого через війну. 

До кого звертаються українці у випадку нестачі грошей?

У випадку нестачі грошей на купівлю одягу чи взуття частіше звертаються до кредитної картки банку, таких 33% опитаних, або ж позичають кошти у знайомих чи рідних, таких осіб налічується 15% серед опитаних. 

Також, порівняно з попереднім періодом, зменшилася частка тих, хто звертається в такій ситуації до позик у ломбарді.

У ситуації нестачі коштів "дожити до зарплати" переважно звертаються до позик від знайомих або рідних – таких 40%, це значно більше, ніж у попередній період. 

Також у випадку нестачі коштів до зарплати в поточному періоді частіше почали звертатися до кредиту в небанківських кредитних організаціях – 17%. 

Окрім цього, цієї хвилі відзначено зростання й частки тих, хто звертається до знайомих або родичів і в ситуації браку коштів на їжу – 42% опитаних. 

Поточна заборгованість і плани на майбутнє

Серед зовнішніх переселенців значно менша частка тих, хто зараз має невиплачені позики, і тих, хто планує в майбутньому звернутися до будь-яких джерел фінансування. Тоді як серед внутрішніх переселенців на момент опитування 40% зазначили, що мають невиплачені позики. 

Зокрема, серед цієї групи також значно популярніші плани щодо звернення до таких джерел фінансування, як кредит у банку, небанківські кредитні організації, позики від знайомих чи рідних під відсотки та позики в ломбарді. 

Складнощі з кредитними продуктами за останні три місяці 

Здебільшого аудиторія поставала перед такими складнощами, як закінчення кредитних канікул із боку банку – 10%, зняття високої комісії за переказ кредитних коштів – 8%, зменшення кредитного ліміту з боку банку – 7%. Остання ситуація, зокрема, почала виникати в респондентів рідше, ніж у травні. 

Протягом останніх трьох місяців телефонували кредитори або колектори та вимагали сплати за кредитом 16% опитаних. Водночас 44% опитаних кредитори пропонували кредитні канікули.

Паралельно варто зазначити, що зменшується частка тих, хто хвилюється, що його кредитна історія погіршиться – з 23% до 16%. Водночас зростає частка тих, хто готовий давати згоду, щоб інформація про рівень зарплати була доступна банку в разі запиту кредиту.

До речі, свідомість наших громадян щодо важливості кредитної історії варто підсилювати й надалі, адже зараз у багатьох країнах треба продемонструвати свою кредитну історію, навіть аби орендувати житло. Вважаю, важливість кредитної історії в Україні також зростатиме, тому про неї варто дбати.

Замість висновку додам: значна частка українців, звісно ж, відчуває негативний вплив війни на свій фінансовий стан, однак наразі ми можемо почати виокремлювати й окремі позитивні тренди. 

Я особисто вірю, що невдовзі буде наша Перемога, і ми такі ж об'єднані, як і зараз, будемо відбудовувати нашу Україну та спостерігати за тим, як наш добробут покращуватиметься! Над цим і працюємо!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: