Динамика зарплат и потери рабочих мест во время войны

Динамика зарплат и потери рабочих мест во время войны

Как сократились реальные зарплаты в Украине за период войны? (укр)
Понедельник, 21 ноября 2022, 08:15
начальник аналитического отдела Sense Bank

Від початку російського вторгнення в лютому 2022 року в Україні було припинено публікацію багатьох статистичних звітів.

Однією з таких білих плям є динаміка ринку праці.

У цій колонці ми компенсуємо відсутність офіційних даних використанням даних про виплату зарплат в одному з найбільших банків України.

Ці дані мають перевагу порівняно з опитуваннями бізнесу завдяки ширшому охопленню та вищій репрезентативності за секторами, ніж сайти з пошуку роботи.

Реклама:

Від початку війни номінальні зарплати змогли вийти на незначне зростання, яке в жовтні становило 3%. Проте в реальному вираженні зарплати за січень-жовтень скоротилися на 11% і в останній місяць їх спад прискорився до 18%. Ми оцінюємо, що 13% найманих працівників втратили роботу, і тренд зайнятості досі низхідний.

Відколи війна призвела до припинення офіційних статистичних публікацій дослідники застосовували альтернативні джерела даних для оцінки економічного зростання і його компонентів (експорт, приватне споживання, інвестиції).

Були певні спроби застосувати для оцінки зарплат і тенденцій на ринку праці дані, отримані від сайтів працевлаштування чи через опитування бізнесу. Проте такі підходи залежать від невеликих і, можливо, неадекватно сформованих вибірок. 

Наприклад, використання пропозицій працевлаштування як способу вимірювати попит на робочу силу є проблемним, адже зміни в таких даних можуть бути викликані різними чинниками, часто не пов’язаними з тенденціями на ринку праці.

Опитування бізнесу для оцінки динаміки зайнятості зазвичай недооцінюють проблеми, створені припиненням діяльності чи неактивністю підприємств.

Ми використовуємо дані зарплатних платежів одного з найбільших банків України для оцінки таких платежів у загальноукраїнських масштабах. Цей підхід дозволяє уникати проблем, притаманних іншим підходам. Ми порівнюємо ці результати з національними фіскальними даними, аби оцінити втрати робочих місць.

Огляд ринку праці

Спершу ми виходимо з основних фактів про довоєнний ринок праці. У 2021 році офіційна статистика фонду оплати праці включала 7,1 млн найманих працівників.

Цей показник не охоплює працівників мікробізнесу, працевлаштованих неофіційно, а також тих, хто надає послуги в статусі приватного підприємця. Ці не охоплені офіційною статистикою для фонду оплати праці категорії значні: понад 5 млн осіб.

Грошове забезпечення військовослужбовців, яке відіграє важливу роль у динаміці доходів домогосподарств у 2022 році, теж не включене в статистику.

Фонд оплати праці не є точним віддзеркаленням ВВП в розрізі внеску галузей. Наприклад, у сільському господарстві участь робочої сили часто відбувається в іншій формі, ніж офіційно найняті працівники, тому частка цієї галузі у фонді оплати праці у 2021 році становила лише 5%.

Сфери державного управління, охорони здоров’я та освіти використовують тільки офіційно найнятих працівників. Сумарна частка цих галузей становить 31%.

Ми використовуємо дані про зарплатні платежі, опрацьовані у 2021-2022 роках Sense Bank (до перейменування – "Альфа-банк Україна"), одним з найбільших банків України. Оскільки це приватний банк, його операції з обслуговування зарплат концентруються переважно в приватному секторі.

Таким чином, ми розділяємо наші дані на дві великі категорії: ринкова економіка (продуктивна економіка) та державний сектор (сектор публічних послуг), як це показано в структурі національного фонду оплати праці.

Структура фонду оплати праці, 2021 рік

 
Джерело: Державна служба статистики, розрахунки авторів

Фонд оплати праці приватного сектору добре охоплений даними Sense Bank – і щодо обсягів, і щодо галузевого розподілу. Ми розглядаємо оцінки на підставі цих даних як такі, що мають високий рівень надійності. Покриття державного сектору менш надійне, проте дає змогу виявити тенденції з оплатою праці.

Порівняння середніх зарплат у 2021 році та 2022 році

Приватний сектор економіки почав 2022 рік активним зростанням середньої зарплати на 20% рік до року в січні. У лютому, коли розгорілася війна, багато підприємств підтримали працівників авансовими платежами чи компенсаціями, що прискорило зростання номінальної зарплати до 34% у річному вимірі.

Проте цей стрибок швидко перетворився на провал на 20% рік до року в квітні. Влітку скорочення номінальної зарплати стабілізувалося на рівні 9% рік до року, покращившись до скорочення на 6% у перші місяці осені.

Більшість галузей мали подібні тенденції в лютому-березні, проте сильно розшарувалися влітку. Сфера торгівлі змогла утримувати середню номінальну зарплату вищою за рівень 2021 року.

Переробна промисловість теж показувала кращі результати, ніж у середньому – приватний сектор. В енергетиці динаміка зарплат була волатильною. В інших секторах середній спад номінальних зарплат у жовтні становив 34% рік до року.

Середня номінальна зарплата в продуктивній економіці, річна зміна у 2022 році

 
Джерело: розрахунки авторів на основі банківських даних про платежі

З початку 2022 року середня зарплата в приватному секторі економіки була такою ж, як і в аналогічний період 2021 року. У реальному вираженні зарплати стрімко скоротилися після поправки на інфляцію. Скорочення реальної зарплати в приватному секторі становило 15%, поглибившись до 27% рік до року в жовтні.

Оплата праці в державному секторі традиційно має більший опір до кризових явищ порівняно з приватним сектором. Загальний тренд тут був більш стабільним.

Влітку публічний сектор відновив значне зростання: у липні-жовтні збільшення номінальних зарплат перевищувало 20% рік до року. У жовтні темп зростання прискорився до 28%, чому сприяло збільшення виплат у галузі охорони здоров’я.

Від початку 2022 року сектор публічних послуг показав середній темп зростання номінальних зарплат на 16%. У реальному вираженні це відповідало скороченню на 2%, але в жовтні реальні зарплати змогли наздогнати темпи інфляції.

Середня номінальна зарплата у двох ключових секторах, річна зміна у 2022 році

 
Джерело: розрахунки авторів на основі банківських даних про платежі

Для поєднання цих секторів у загальнодержавну оцінку ми використовуємо структуру фонду оплати праці, представлену на першому графіку, де співвідношення продуктивної економіки і сфери публічних послуг становить 69:31.

Ми також робимо поправку на інфляцію, виводячи динаміку реальних зарплат для всієї економіки.

Середня зарплата в Україні, річна зміна у 2022 році

 
Джерело: Державна служба статистики, розрахунки авторів на основі банківських даних про платежі

За десять місяців 2022 року номінальні зарплати зросли на 5%. Проте в реальному вираженні зарплати скоротилися на 11% у січні-жовтні, пройшовши через глибокий провал на 21% рік до року в другому кварталі 2022 року.

Попри прискорення інфляції, їх скорочення з липня стабілізувалося навколо 18%, чому сприяло відновлення номінальних зарплат.

Оцінка втрат робочих місць

Зміна в обсязі фонду оплати праці має два складники: зміна зарплат і зміна кількості працівників. На жаль, банківські дані про кількість отримувачів зарплат засмічені іншими чинниками. Працівники і працедавці можуть змінювати банки, а зарплати можуть переміщатися з безготівкового сегменту в готівковий.

Для врахування цих нюансів ми використовуємо фіскальні дані зведеного бюджету України щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Цей податок універсальний, адже він стягується з усіх офіційно виплачених зарплат.

У 2021-2022 роках не було суттєвих змін у правилах оподаткування ПДФО, що забезпечує його послідовність для оцінки загальнодержавного фонду оплати праці. Податки зазвичай платять у момент, коли зарплата виплачується співробітнику, що означає відсутність лагу в часі.

Отже, податкові дані є прямим ключем до оцінки динаміки фонду оплати праці. Ми маємо дані ПДФО до вересня 2022 року, що обмежує наші оцінки занятості цим періодом. Ці дані показують, що до війни фонд оплати праці за трендом збігався з динамікою середньої зарплати, але потім ці тенденції суттєво розійшлися.

Ми виводимо зміну в кількості найманих працівників через зміну збору ПДФО, використовуючи наші оцінки динаміки середньої зарплати. Ми розглядаємо провал на 22% в березні як наслідок авансових платежів у перші дні війни, що призвело до потужної турбулентності рядів даних, про які говорилося вище.

Багато працівників, які отримали авансові платежі, не отримували зарплату пізніше, що спотворювало дані. Це спотворення вщухло влітку-восени, і ми бачимо скорочення кількості найманих працівників порівняно з 2021 роком на 11% у червні-серпні з прискоренням річного спаду до 13% у вересні.

Податки, зарплати і зайнятість, річна зміна у 2022 році

 
Джерело: openbudget.gov.ua, розрахунки авторів на основі банківських даних та державних фіскальних даних

Висновки

Наші оцінки на підставі банківських даних показують, що середня зарплата найманих працівників зараз трохи вища за рівень 2021 року. Проте існує значне розшарування між продуктивною економікою та сектором публічних послуг.

Це розшарування може створити дисбаланси на ринку праці, закріпити значний рівень фіскального перерозподілу в економіці та хронічну залежність від державних закупівель і підвищених податків. Тому оптимізація державних видатків є одним з пріоритетів після війни.

Ми також оцінюємо, що після початку війни у 2022 році 13% офіційно найманих працівників втратили роботу. Водночас розрахунки показують, що в останній місяць з наявними даними тенденція звільнень посилилася.

Це дає підстави вважати, що економічний тренд ще не розгорнувся в бік відновлення, і що заходи із збереження робочих місць мають залишатися пріоритетом державної політики.

Співавтор – Сімеон Дянков, директор групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довірена особа Sense Bank

Переклад українською. Оригінал колонки оприлюднено англійською на дослідницькому порталі VoxEU/CEPR

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: