Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Украина, война, окружающая среда. Знает ли Запад об экологических последствиях войны

Украина, война, окружающая среда. Знает ли Запад об экологических последствиях войны

Как часто в западных медиа говорят об экологических проблемах, связанных с войной в Украине? (укр)
Четверг, 8 сентября 2022, 18:51
эксперт по коммуникациям Проекта APENA 2

Найжахливішим наслідком вторгнення рф на територію України є серйозні втрати серед людей: і цивільних, і військових. Війна забирає у нас найцінніше – життя. 

Вона руйнує інфраструктуру, завдає економічних збитків, змушує тисячі людей покидати свою державу. 

На тлі людських втрат наслідки для довкілля можуть здаватись проблемою не першочерговою. 

Але страждання, які війна завдає довкіллю, ще не одне десятиліття будуть нагадувати про повномасштабне російське вторгнення. 

Реклама:

Від стану атмосферного повітря, води, грунтів тощо залежить здоров’я людини, якість, а подекуди і тривалість її життя. Що сьогодні відомо про вплив війни на довкілля українцям та за кордоном?

У травні 2022 року КМІС на замовлення проєкту APENA2, який фінансується ЄС, провів всеукраїнське опитування "Думки і погляди населення України щодо екологічних наслідків війни". 

Результати дослідження показали, що більше 59% респондентів вважають себе скоріше або цілком обізнаними про загрози для довкілля внаслідок війни. 

Але ці знання переважно обмежуються фактами, що стосуються персональної безпеки (опромінення, загрози підірватися на міні під час с/г робіт або відвідування лісів, загрози інтоксикації через потрапляння отруйних речовин у повітря тощо). 

Лише 15% респондентів стверджують, що вони взагалі не звертають увагу в ЗМІ на питання, пов’язані з екологічними наслідками війни. Водночас 55% бачать/чують інформацію про екологічні наслідки.

Поінформованість населення важлива для того, аби уникнути паніки, пов’язаної із шкодою довкіллю. Населення має чітко усвідомлювати, яким чином діяти у разі пожеж, радіаційної, хімічної та інших загроз. 

Рівень обізнаності населення залежить не лише від діяльності громадянського суспільства, а й держави. 

Профільне міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, наприклад, вирішило не лише інформувати населення, а залучати безпосередньо громадян: відтепер кожен українець може передати дані про заподіяну росіянами шкоду довкілля завдяки спеціальному застосунку "ЕкоЗагроза".

Логічним є запитання, що ж про вплив війни на довкілля знають на Заході та наскільки взагалі активно там звучить ця тема. Наскільки чітко у свідомості пересічного європейця чи американця сформований взаємозв’язок "війна в Україні – шкода довкіллю всього світу"? 

Яким чином західні медіа показують зв'язок глобального потепління, втрати біорізноманіття, забруднення водойм, повітря та грунтів із діями рф в Україні? 

Аби знайти відповіді на ці питання проєкт APENA2 разом із моніторинговою компанією LOOQME провели контент-аналіз інформаційного поля (згадки у традиційних медіа та соціальних мережах) Польщі, Румунії, Туреччини, Угорщини, Німеччини, Франції, Бельгії, Австрії, Великої Британії, США у період з березня по травень 2022 року. 

Широку географію та масивний обсяг охоплених публікацій відзначає керівник відділу аналітики LOOQME Андрій Пасічник. За його словами, такі проєкти – це завжди виклик, але маючи відповідний досвід, LOOQME знає, як, попри перешкоди, отримати відмінний результат. 

Серед перешкод, із якими зустрілись під час дослідження, він виокремлює, по-перше, широку географію, що зумовлює велику кількість мов (англійська, французька, німецька, польська, румунська та ін.). 

По-друге, об'ємні теми моніторингу (екологія, забруднення, війна, АЕС та ін.), що вимагає різних логік побудови пошукових запитів. Тож для отримання максимуму релевантних згадок команда формувала значний масив запитів: різними мовами і різними формулюваннями для кожної з них. 

Для відбору найбільш релевантних публікацій застосовувалось ручне кодування. Крім того, новий інструмент на основі штучного інтелекту Brand Lab допоміг виявити ключові теми, тренди та зв’язки у великих масивах даних.

У результаті дослідження встановлено, що з початку війни у медіа західних держав фіксується близько мільйона згадок щомісяця про Україну. 

Згадок безпосередньо про війну – в середньому 40-45%, тематика довкілля не перебуває у топі запитів (у середньому 9-10 тис. публікацій у місяць). Найбільше про Україну та довкілля писали в США, найменше – в Австрії. 

Тематика російсько-української війни розглядається переважно у контексті фінансових проблем як для людей, так і держав, біженців, доступності продовольства, менше – впливу на довкілля та навколишнє середовище. 

Показово, що тема довкілля епізодично згадується у новинах із іншою головною тематикою. Це підтверджує вплив війни на довкілля, але з іншого боку показує пріоритетність проблем і подекуди не дуже високу зацікавленість заходу проблемою впливу війни на довкілля.

Зацікавленість, як і в Україні, викликають ті теми, які мають безпосередній вплив на життя громадян. До топ-трьох належать "війна та АЕС" (31% з усього масиву згадок), забруднення через вибухи (21,7%), "мінування та пожежі" (16%). 

І лише на шостій позиції тема "довкілля та війна", що складає лише 8% від усього масиву згадок. Але, звичайно, кожна країна має свої пріоритети, тому і зацікавленість тематикою довкілля може відрізнятись. 

Наприклад, найбільша зацікавленість підтемою "довкілля та війна" спостерігається у Франції (25,8%) та Британії (16,8).

Іноземці не живуть у парадигмі війни, у них свої буденні справи, свої проблеми на місцевому та державному рівні. 

Аналіз інфополя показує, що динаміка згадувань України залежить не стільки від періоду, а скільки від наявності конкретних інформаційних приводів. Найвищий показник згадувань фіксується 21 березня (3336 посилань) та 22 березня (3279 посилань). 

Суттєво зростає кількість згадок 1 квітня (1995 посилань) та 26 квітня (754 посилань). 9 травня (324 посилань). Ми порівняли інформаційний порядок денний України та західних держав у дні, коли кількість згадок тематики "Україна-довкілля" була найбільшою. 

Частково теми, згадані у медіа іноземних держав, співпадають з порядком денним України. Наприклад, 21 березня українські і західні медіа писали про витік аміаку на "Сумихімпромі" через ворожий обстріл, 22 березня – пожеж у лісах Чорнобильської зони, 26 квітня – ситуації на ЧАЕС. 

Дещо іншу ситуацію спостерігаємо у соціальних мережах, де тематика "довкілля та війна" викликає більший інтерес, аніж у традиційних медіа. 

Загалом, за кількістю згадувань тематики розподілились наступним чином: "війна та АЕС", "забруднення через вибухи", "довкілля та війна". Кількісно згадки у березні переважають над згадками проблем у квітні-травні. 

Сплеск спостерігається з 9 по 17 травня, але кількісно він все одно менший, аніж сплески, наприклад, у березні. 

Результати контент-аналізу показують, що тематика війни та довкілля найбільше відгукується користувачам Twitter (55,9%), Facebook (33,7%), YouTube (7,5%), Instagram (2,5%). 

Варто зауважити, що саме Twitter, серед наведених соцмереж, користується популярністю у західних користувачів. Щодо мовних переваг – найбільше публікацій англійською мовою (майже 10 тисяч), у порівняння німецькою – трохи більше тисячі, французькою – 817.

Українське громадянське суспільство та влада працюють над тим, аби про Україну та війну світ не забував. У багатьох містах Європи досі відбуваються акції на підтримку України, збирається допомога для громадян та армії. 

У Міндовкілля також повідомляють про роботу із західними партнерами, які допоможуть у фіксації наслідків та відбудови. Серед останніх угоди із Польщею, Італією, Швейцарією, Румунією, Чехією. 

Окрім того, у Міндовкілля звертають увагу на приєднання до програми LIFE, яка допоможе нам фінансувати довкіллєві проєкти ще до вступу в Євросоюз. 

Головне завдання полягає у тому, аби проблеми та потреби їх мінімізації розуміли не лише уряди, а й пересічні громадяни. 

Якщо ми хочемо бути більш "близькими" та "зрозумілими" – варто говорити про вплив війни на клімат, глобальне потепління, забруднення повітря. Це те, що близько, про що звикли чути і над вирішенням яких проблем працюють мешканці Заходу.

Природа не знає кордонів. Світ мав це затямити ще після Чорнобильської катастрофи, коли радянський режим усіма силами намагався приховати масштаби катастрофи. 

Їм було байдуже на працівників, мешканців найближчих міст (а до Києва від Чорнобиля близько 100 км), держави загалом, мільйони людей по всьому світу. 

Єдине, на що їм байдуже не було – сприйняття режиму, демонстрація власної сили, власної правильності та правоти. 

Роки знадобились для того, аби світ дізнався, що наслідки трагедії на ЧАЕС применшували у рази і відчувати буде їх ще не одне покоління. Наслідків для довкілля через російсько-українську війну також зазнає увесь світ. Тому Україна не має самостійно боротись із цією загрозою. 

Комунікаційна команда проєкту APENA2 "Support to Ukraine in approximation of the EU Environmental Acquis (Air Quality, Waste Management)"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: