Сможет ли снижение налогов стать панацеей для экономики Украины

Сможет ли снижение налогов стать панацеей для экономики Украины

Почему в долгосрочной перспективе налоговая реформа "все по 10" не гарантирует ускоренный рост экономики.
Понедельник, 12 сентября 2022, 14:12
первый вице-президент Торгово-промышленной палаты, член Украинского совета бизнеса

Дискусія щодо доцільності проведення податкової реформи в Україні і переходу на "все по 10%" (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, ПДВ) останніми днями майже припинилась, що дає змогу поглиблено подивитися як на її сутність, так й на контекст виникнення цієї дискусії.

Одразу треба звернути увагу, що фронтмени цієї реформи, наприклад, Андрій Длігач, постійно наголошують, що введення податкових новацій планується лише після закінчення війни. 

Тому, спекуляції стосовно недоречності в умовах воєнного положення проведення податкової реформи не витримують критики.

Але разом з тим, виникає низка інших питань. По-перше, яка фундаментальна основа цієї ініціативи. По-друге, чи здатна запропонована податкова реформа забезпечити якісний прорив у сфері економічного розвитку України у повоєнні часи.

Реклама:

Застосування 10 відсотків одразу асоціюється з церковною десятиною, історія стягування якої триває близько чотирьох тисяч років. 

Можливо розробники ставок навіть не замислювалися про це, але підсвідомо вони в будь-якому разі знаходилися під впливом цієї  соціальної норми, широко відомої в суспільстві з домінуючим патерном авраамічних релігій.

Хоча розробники податкової реформи кажуть, що було проведено економіко-математичне моделювання наслідків зменшення чинної податкової бази, а також проаналізовано застосування компенсаторних механізмів, але ми не чули, щоб вони опрацювали інші варіанти реформи. 

Складається враження, що ніхто не порівнював запропоновані 10%, наприклад, з 5%, 9%, 11% чи 15%. Відповідно, спочатку народилася ідея стосовно саме 10%, а потім проводилось певне моделювання наслідків. 

Разом з цим розробники або щонайменше активні захисники даної реформи – це всі добре знані представники експертної та бізнес-спільноти, люди, громадська діяльність яких викликає повагу. 

Вони є не лише частиною громадянського суспільства та вітчизняного бізнесу, а значною мірою виразники його думок. Зменшення ставок ключових податків — це ще один крок на лібералізацію економіки, який також відповідає запиту на демократизацію держави.

У серпні цього року Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва разом із соціологічною службою Центру Разумкова провели соціологічне опитування.

Результати показали, що 64% респондентів вважають, що демократія є найбільш бажаним типом державного устрою для України й лише 14% вважають, що за певних обставин автократія може бути кращою, ніж демократія. 

Запит на демократію в умовах війни досяг свого максимуму (до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник виріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%).

Базисом демократичного устрою є середній клас, значну частину якого складають підприємці. Закономірно, що зменшення обсягів оподаткування призводить до збільшення прошарку середнього класу. 

Тому цей процес прогресивний бізнес і його об'єднання, як ТПП України, розглядають не стільки як інструмент зменшення відрахувань в інтересах усього суспільства та держави, а навпаки інструментом його демократизації, що безпосередньо відповідає очікуванням суспільства.

Аргументи "за" з боку бізнесу стикаються з аргументами "проти" з боку держави. Виходячи з статистичних даних за минулий довоєнний рік на групу податків, які планується зменшити, припадало понад 60% доходів державного бюджету України (податок на доходи фізичних осіб – 10,61%, податок на прибуток підприємств – 11,39%, ПДВ з вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування) – 12,01%, ПДВ з імпортних товарів – 29,36%). 

А держава завжди намагається забезпечити баланс між доходами та видатками. Якщо подивитися формально очима будь-якого представника Міністерства фінансів України, то виявиться, що майже третина дохідної частини бюджету під ризиком. 

Тому цілком зрозумілі їхні занепокоєння, бо зменшення "гарантоване", а заміщення лише "ймовірне". Відповідно, зменшення доходів бюджету призводить до зменшення бюджетних видатків (якщо не збільшувати дефіцит бюджету). 

У підсумку відбувається зменшення обсягів перерозподілу ВВП через бюджет, тобто маємо менше ресурсів для повоєнного відновлення інфраструктури. В свою чергу зволікання з відновленням інфраструктури буде суттєвим обмеженням для прискореного зростання бізнесу та розвитку економіки країни. 

Ця логіка як бізнесу, так й влади є дуже прозорою. Але в межах дискусії поза увагою залишається питання "Чи зможе зниження податків стати панацеєю для економіки України?". Звичайно "ні"! Змінення ставок оподаткування не в змозі провести "судову реформу".

Навіть якщо уявити, що всі податки для українського бізнесу дорівнюють 0%, важко уявити, що ДП "Антонов" займе значну частку на Європейському чи Північноамериканському ринку, виборовши її у компаній "Boeing" чи "Airbus". 

Звичайно Україна може спробувати стати податковим офшором (як свого часу був Кіпр), але, з одного боку, передбачити реакцію ЄС і США на цю політику досить важко, а з іншого – Кіпр через податкову лібералізацію не став провідною високотехнологічною економікою світу. 

У відповідь на запитання, зазначене у назві, можна констатувати, що у довгостроковій перспективі впровадження цієї податкової реформи не гарантує прискореного відновлення та розвитку економіки України. 

Податкову політику треба розглядати не відокремлено від наявних реалій, а одночасно з промисловою політикою, а також забезпеченням безпеки, в тому числі економічної. 

Разом з тим, важливим моментом є те, що ця дискусія, розпочата вже зараз, в часи найлютіших випробувань для України. 

І можливо передбачити, що майже одразу після перемоги, вона продовжиться з новою силою, але буде враховувати визначені зараз позиції та виходити із цілей комплексної економічної політики, а не лише її окремих складових, як ми бачимо на цей час.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: