Приватизировать или ликвидировать: как государство избавляется от лишнего

Вторник, 30 августа 2022, 09:14
Какие предприятия Кабмин решил передать Фонду госимущества и причем здесь триаж. (укр)
юридический советник Transparency International Ukraine


Инновации в действии

У кінці липня уряд затвердив перелік з 420 державних підприємств, які віддадуть в управління Фонду держмайна для приватизації або ліквідації.

Це частина анонсованої у 2021 році реформи публічної власності. За планом, з 3,5 тис компаній в управлінні держави мають залишитися 150-200.

Щоб упорядкувати систему державних підприємств, до кінця 2022 року Міністерство економіки планувало завершити тріаж – розподіл державних компаній на групи або переліки за визначеними критеріями.

До першої групи належатимуть підприємства, які залишаться в державній власності. До другої – зарахують компанії, що передадуть у концесію (тимчасове користування за умови обов'язкового інвестування). До третьої – підприємства, що підуть на приватизацію або на ліквідацію.

Так можна відсіяти непрофільні, збиткові або непрацюючі підприємства від стратегічних, що забезпечують виконання державою своїх функцій. Це компанії, що є державними природними монополіями ("Нафтогаз", "Укрзалізниця") або виконують суспільно важливі функції в оборонній чи соціальній сферах.

Цього разу уряд спрямував на приватизацію 65 об’єктів, які мають потенціал для відновлення або модернізації виробництва після залучення інвестицій. З них працюють лише 33, а приносять прибуток тільки десять.

Решту 355 ліквідують або реорганізують. Це підприємства, які генерують збитки і в більшості випадків існують лише на папері.

Ласі шматки

Серед переданих на приватизацію підприємств є низка об'єктів, які мають активи та/або високий дохід. За майно цих державних підприємств очікуються боротьба на аукціонах та суттєве підвищення цін.

Великі надії покладаються на гіганта спиртової галузі "Укрспирт". Вартість активів підприємства у 2020 році становила 1,2 млрд грн, дохід – 1,8 млрд грн.

Виробничі майданчики "Укрспирту" інвестиційно привабливі, бо працюють, мають комунікації і транспортну інфраструктуру. Вони можуть бути привабливими для бізнесу, що релокується з небезпечних регіонів.

Зіграють на руку і недавні законодавчі зміни: ліцензії на виробництво спирту та інші види суміжної діяльності покупець зможе переоформити на себе.

Як змінились державні підприємства та банки за рік: головні події-2021

До війни ФДМ прогнозував, що продасть майно спиртових заводів ДП "Укрспирт" та концерну "Укрспирт" за майже 2 млрд грн. Це вірогідна цифра. За даними "Prozorro.Продажі", кінцева вартість такого майна на аукціонах у 2021 році в середньому зростала вдвічі, найбільше – на 326%.

Трохи поступається вартістю активів АТ "Хліб України" (1,2 млрд грн) – колись провідний оператор на ринку зерна, у галузі виготовлення хліба та борошна. АТ володіє комбінатами та елеваторами майже в кожній області країни.

Завод порошкової металургії, з 1958 року працює в Броварах, у фінансовій звітності оцінив вартість своїх активів 195 млн грн.

Високий дохід від реалізації послуг за 2020 рік, 45 млн грн, отримало ДП "ДПІ "Кривбаспроєкт". Підприємство виконує аналітичні, дослідницькі, інжинірингові і проєктні роботи з видобутку та переробки мінеральної сировини.

ДП "УкрНТЦ "Енергосталь", яке проєктує та реконструює гірничо-металургійні та машинобудівні об'єкти, закінчило 2020 рік з доходом 25 млн грн. Цікавим об'єктом для інвестування є ДП "Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз", яке понад 20 років виробляє ювелірну та сувенірну продукцію.

Державні підприємства НАНУ

Національна академія наук України стала одним з лідерів за кількістю підприємств, установ та організацій, переданих із сфери її управління для приватизації (31 об'єкт) або ліквідації (20). Це не дивно, враховуючи розгромні висновки та звіти Державної аудиторської служби і Рахункової палати.

У 2019 році Держаудитслужба провела фінансовий аудит виконання бюджетних програм НАНУ з 2016 року і встановила порушень на 865 млн грн. Аудитори помітили, що НАНУ недоотримувала кошти від оренди, майно руйнувалося, а підвідомчі установи дублювали функції одна одної – держава платила двічі.

Згодом у НАНУ заявили, що частина висновків звіту аудиторів безпідставна, оцінювальна, суб’єктивна та упереджена. Однак у лютому 2022 року Рахункова палата підтвердила висновки Держаудитслужби.

За даними палати, з 232 підприємств академії працювали лише 95 (40%), отримували прибуток – 45 (29%), відомості про 81 підприємство відсутні. Значна частина об’єктів перебуває в аварійному стані та потребує ремонту на 1,5 млрд грн. Такий стан унеможливлює їх використання за призначенням.

Рахункова палата встановила, що через неефективне розпорядження майном частина обʼєктів втрачена, а надходження від орендної плати зменшилися. Академія не володіє повною інформацією про стан використання майна та результати фінансово-господарської діяльності своїх підприємств.

Протягом 2019 року та дев'яти місяців 2021 року НАНУ передала на приватизацію 100 об’єктів майнового комплексу академії, діяльність п'ятьох підприємств припинили, а 37 обʼєктів перебували в стані припинення.

ДП в кримінальних провадженнях

"Нове життя", "Чисте місто", "Якісна вода", "Гріненерго", "Місто майбутнього". Це не перелік реалізованих соціально-економічних проєктів часів прем’єрства Азарова, а держпідприємства, які передали на приватизацію чи ліквідацію.

Раніше їх використовували фігуранти кримінальної справи "Держінвестпроєкту", щоб привласнювати та легалізувати державні кошти. У 2012-2014 роках Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами України ("Держінвестпроєкт") очолював сумнозвісний Владислав Каськів.

Слідчі МВС встановили, що разом з іншими службовими особами агентства через підконтрольне ДП "Державна інвестиційна компанія", також передане Кабміном на приватизацію, Каськів вивів через офшорні компанії та привласнив понад 500 млн грн, виділені з держбюджету на реалізацію перелічених проєктів.

Дефолт трьох президентів і п'яти урядів: як зернова держкорпорація залишила українцям борг на мільярд доларів

ДП "Національний проєкт "Ел ен джі термінал" – ще одне підприємство, внесене до списку на ліквідацію і пов'язане з Каськівим. 26 листопада 2012 року глава "Держінвестпроєкту" підписав угоду про співпрацю з іспанською Gas Natural Fenosa в межах будівництва LNG-терміналу в Одеській області.

Вартість угоди становила 1,1 млрд дол. З іспанського боку договір підписав Джорді Сарда Бонвеі, який нібито представляв іспанську компанію Gas Natural. Однак компанія заявила, що не знає людину, яка підписала угоду. Пізніше журналісти виявили, що Сарда Бонвеі – лижний інструктор з Барселони.

Наразі притягнути до кримінальної відповідальності ексголову "Держінвестпроєкту" неможливо через умови, на яких Генпрокуратура екстрадувала його з Панами у 2017 році. Йому не можуть повідомити про підозру попри зібрану доказову базу. Проте так поталанило не всім.

Колишнього виконувача обов'язків директора ДП "Дирекція з будівництва та управління національного проєкту "Повітряний експрес" та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону", яке теж передали в управління ФДМ для приватизації, у травні засудили до 11 років позбавлення волі.

Йому інкримінували заволодіння та розтрату у 2014 році 116 млн грн, отриманих Україною за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю для будівництва залізничного пасажирського сполучення між аеропортом "Бориспіль" та Києвом. Проєкт було припинено, а ДП існує досі.

"Стратегічні" активи

Крім заводів, комбінатів, науково-технічних центрів та установ, уряд вирішив передати в управління ФДМ для приватизації або ліквідації палац культури "Автомобіліст" у Дніпрі, санаторій "Лермонтовський" в Одесі, готель МВС у Києві, два видавництва Міноборони та редакцію щомісячного інформаційно-популярного та науково-практичного ілюстрованого журналу "Міліція України".

Парадоксально, що такі непрофільні активи продовжують генерувати збитки для бюджету та слугують джерелом корупції для балансоутримувачів або органів управління, які неохоче позбавляються такого майна.

За даними ФДМ, у квітні в Україні було понад 3 300 державних підприємств. У жовтні 2021 року з них працювали менше 1 400, прибуток приносили 862. Війна, імовірно, лише погіршила ситуацію. Отже, більшість ДП обтяжують бюджет.

Щоб позбутися цих збиткових підприємств, потрібно змінити політику країни щодо управління державними активами. Держава повинна залишити у власності лише стратегічні об’єкти: природні монополії, військові підприємства та компанії, які забезпечують винятково соціальні функції.

Решту підприємств, які десятиліттями не працюють та перетворилися на джерело корупції, необхідно передати на приватизацію або ліквідувати, якщо їхня вартість менша за борги та інші зобов’язання.

Основою для реалізації нової політики власності має стати тріаж, здійснений за єдиною методикою. Вона має бути публічною та визначатися на нормативному рівні. Держава має чітко відповісти, які підприємства бажає залишити за собою і за якими критеріями буде розділяти стратегічні та нестратегічні активи.