Хлеб как новая мировая валюта

Хлеб как новая мировая валюта

Какие страны больше всего пострадают от нехватки украинского зерна из-за блокады портов? (укр)
Четверг, 9 июня 2022, 18:28
народный депутат, член украинской делегации на переговорах с Россией

Блокування Росією портів Азову та Чорного моря і захоплення частини населених пунктів на Півдні України створило реальну загрозу для країн, які залежать від нашого зерна, кукурудзи та інших товарів. 

Раніше, Україна успішно експортувала левову частку агропродукції (80-90%) морем — до 5-6 млн тонн щомісяця з Одеси, Чорноморська, Херсону, Південного та Миколаєва. 

Через вимушений перехід на наземне транспортування, цей показник – а відповідно і експорт зменшився до катастрофічних показників — наприклад, за березень 2022 року ми вивезли всього 200 тисяч тонн

Залізниця та вантажний автотранспорт — це набагато повільніший шлях, вони мають набагато меншу пропускну здатність. 

Реклама:

У березні, уряд України заборонив вивозити деякі стратегічні товари: просо, жито, овес, гречку. Але пшеницю, соняшникову олію та кукурудзу вивозити можна. 

Що означає для арабського світу війна в Україні 

Через посушливий клімат деякі держави Північної Африки та Близького Сходу залежні від української аграрної продукції. 

Україна та Росія ще у 2021 році контролювали до 30% зернового ринку, націленого якраз на цей регіон світу. За даними Міністерства сільського господарства США, у січні 2022 році Україна мала такі показники: 12% світового експорту пшениці, 16% кукурудзи, 18% ячменю та 19% ріпаку. 

Відсутність українського зерна разом зі збільшенням ціни на хліб та енергоносії може призвести до відчутного народного невдоволення. Особливо у великих країнах, таких як Єгипет та Алжир. 

Окрім власне зерна, вже не вистачає добрив. А без добрив буде менше врожаю наступного циклу і більше голоду. Нищення інфраструктури й відсутність економіки поставить Лівію, Ємен та Сирію на межу виживання. 

Два роки пандемії та багаторічні посухи зробили арабський світ біднішим та більш вразливим до зовнішніх глобальних змін. 

Перед війною вже відбувся стрибок цін на ці товари. Кількість людей, які недоїдають, збільшилась з 440 мільйонів до 1,6 мільярдів. На початку 2022 року 276 мільйонів людей у всьому світі вже стикалися з гострим голодом. Очікується, що це число зросте на 47 мільйонів. 

Такі держави як Єгипет, Сомалі, Лівія, Мавританія залежать від українського зерна приблизно на половину. Сейшели – майже на 100%, Ліван – на 80%. 

Аравійський півострів зачепить менше через великі грошові запаси від продажу нафти, але повністю виключати проблеми там теж не можна. Наприклад, Катар імпортує з України 64% пшениці. 

Особливо зважаючи на зростання інфляції в регіоні на 14,8% у 2021, за даними МВФ. Як і на справжній війні, тут теж є кілька гарячих точок. 

Експорт зернових: найгарячіші точки

Розглянемо кілька прикладів, як описана нестача українського експорту може суттєво послабити економічну та продовольчу безпеку арабських країн. 

Ліван 

Особливо загрозлива ситуація склалася навесні в Лівані, який втратив у 2020 році свій основний порт Бейруту та розташовані там елеватори після вибуху селітри. В результаті, країна ще в лютому 2022 мала потужності для зберігання лише на місяць. 

Складна економічна ситуація та політична турбулентність змусили країну покладатися на гранти та субсидії від Світового Банку (щоб знизити ціни на хліб для найбідніших верств населення). Але ця "допомога", як визнають і в самому уряді Лівану, не безкінечна. 

Тим часом, 75% ліванців вже живуть у бідності, а місцева валюта впала на 90% до долару США. Без термінового відновлення запасів зерна та створення нових місць для його зберігання, Ліван може опинитися на межі голоду. 

Нестача їжі може спровокувати ще більш жорстокі протести, ніж у 2019, бо людям буде вже нічого втрачати – їм немає що їсти. 

Єгипет 

Складна – хоч і не настільки – ситуація і в Єгипті. Потреба країни у зерні 12-14 млн тонн щорічно — країна залежна від імпорту зерна на 80%. З них 60% приходяться на продукцію з України та Росії. 

Наприклад, у 2021 році Єгипет експортував з України 5,5 млн тонн лише чотирьох ключових аграрних продуктів (кукурудзу, пшеницю, соняшникову олію та соняшниковий шрот). 

70 млн громадян залежать від хліба, який продається з субсидією. На це президент Абдель Фаттаг Аль-Сісі виділив $3 млрд доларів у серпні 2021 року. 

Проблема у тому, що згадані субсидії – основа соціального контракту між владою та населенням. Руйнування цієї підвалини може викликати невдоволення серед людей. Зростання ціни вже двічі приводили до революцій – у 2008 та у 2011. 

Сьогодні Росія використовує вразливість Єгипту в агропитанні, як один з інструментів пропаганди та гібридної війни проти України. 

Головний наратив російських пропагандистів, щоб налаштувати єгипетську владу проти України є теза, ніби Україна не йде на поступки щодо розблокування портів, щоб експортувати зерно, щоб помститись Єгипту за їхню санкційну нейтральність. 

При цьому себе Кремль буде демонструвати "надійним партнером", готовим надати необхідну продукцію, щоб уникнути продовольчої кризи. 

Нещодавно Кремль вже намагався продати крадене українське зерно Каїру, але не знайшов підтримку в цьому від єгипетської влади — ті відмовились приймати російські судна з краденою продукцією. 

На цьому спроби росіян продати українське зерно не припиняться — скоріше за все, зараз вони перефасують нашу продукцію під російські прапори та спробують знову продати. 

Тому тут важлива пильність та активність української сторони — постійно комунікувати з усіма колегами, залежними від української агропродукції та на випередження запобігати випадкам продажу нашого краденого зерна. 

Ємен 

Через світову продовольчу кризу це створило величезну загрозу для Ємену. Країна на 50% залежала від зерна з України та РФ. Охоплена війною країна й так була "найбіднішою дитиною" у великій арабській родині, а тут ще й велика світова продовольча криза. 

За даними ООН, під загрозою голоду вже живуть 17 млн єменців, а 30 тисяч мешканців Ємену вже безпосередньо страждають від голоду. 

У світі 

Війна в Україні, кліматичні зміни та проблеми з ланцюжками постачання збільшать кількість посух не лише у арабських країнах. Є реальна загроза смерті людей від голоду. Ще до 24 лютого, світ мав 800 млн голодуючих, ще 30% – під загрозою недоїдання. 

Зараз, за даними виконавчого директора Програми з Продовольства ООН (UN WFP) Девіда Бізлі, продовольчий кошик у квітні зріс на 34% у порівнянні з 2021. А у таких місцях як Сирія, Ємен та Лівія це може бути й 100-200%. 

Ближче до кінця року, коли криза дійсно зачепить регіон MENA (Близький Схід та Північна Африка), можна очікувати нову хвилю масової міграції, у тому числі до Європи. 

Тож які є варіанти розв’язання? 

Відновлення експорту: як Україні розблокувати поставки 

Звісно, найбільш оптимальним для всіх варіантом є перемога України у війні. 

Тимчасова альтернатива — вибити російських окупантів до кордонів станом на 23 лютого 2022 року та тимчасово відтіснити їх в акваторії до Криму. 

Для цього Україні потрібна потужна підтримка партнерів. 

Важливо зараз продовжувати системну роботу із залучення інших країн до процесу деблокування українських портів. Наприклад Туреччини, США, Канади, Великої Британії під егідою ООН. Спільними зусиллями вони мають бути розблоковані, не звертаючи увагу на російський шантаж. 

Лідером цього процесу має стати ООН із залученням країн Чорноморського басейну: Туреччини та Румунії. 

Румунія вже допомагає Україні в цьому питанні, але варто звернути увагу на те, що основний румунський порт був не готовий приймати таку кількість вантажів. 

Сьогодні більшість агропродукції через Дунай йде саме на Констанцу, оскільки тільки цей порт може прийняти великі обсяги продукції в великих контейнерах. Окрім українського зерна, в Константу йде ще румунське, болгарське та сербське. 

На додаток до цього, сьогодні багато країн Затоки почали орендувати в Констанці потужності під свої вантажі, які будуть йти з України. 

Але нюанс в тому, що Контанца не пристосована до такої кількості вантажів. Тому, як альтернативу вже розглядаємо інші порти, наприклад, болгарські порти Варна та Бургас. 

З залізницею не все так просто. Українські рейки ширші ніж європейські, тож там доведеться перезавантажувати все у нові вагони і втрачати багато часу. Тут можна обійтися контейнерами, які швидко перевантажуються кранами. Але навіть за таких умов, залізницею Україна зможе експортувати лише 10-20% від довоєнних показників. 

Втім, це все не вирішує найголовнішої проблеми — якщо в найближчий місяць Україна разом із світовими партнерами не знайдуть шляхи для деблокування портів, найближчим часом сотні мільйонів людей у всьому світі чекатиме голод.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: