Что нужно знать частным инвесторам о военных облигациях

Что нужно знать частным инвесторам о военных облигациях

Как приобрести военные облигации, чтобы помочь армии и приумножить свои сбережения? (укр)
Среда, 27 апреля 2022, 13:10
старший менеджер практики Private Wealth PwC в Украине

Війна розділила життя кожного із нас на "до" та "після". На перший план вийшли суверенність країни, її цілісність, а також фінансова стабільність. 

Зараз є чимало способів допомогти державі та армії фінансово — можна зробити внесок на спецрахунок НБУ чи до благодійних фондів, а також придбати військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). 

Багато українців уже скористалися можливістю інвестувати у військові облігації, адже це не лише потужний інструмент для матеріальної допомоги Збройним Силам України та підтримки країни в умовах воєнного стану в ці вирішальні часи, а й також реальна можливість отримати інвестиційний дохід. 

Близько 36,6 млрд грн, 93,8 млн дол та 176,5 млн євро було залучено до Державного бюджету України завдяки випуску військових ОВДП станом на 25 квітня 2022 року, згідно з даними НБУ. 

Реклама:

Хоча найбільший портфель військових облігацій сконцентрований серед банків, кількість власників-приватних осіб та бізнесу постійно зростає і уже налічує понад 9 тис. громадян та представників бізнесу України. 

Тож я хочу акцентувати увагу на важливих для потенційних інвесторів перевагах купівлі таких цінних паперів та регуляторних документах НБУ, які значно полегшують процес придбання.

Дохідність військових облігацій становить 10-11% річних у гривні та від 2,5% у валюті. Дохід від таких цінних паперів не оподатковується, а погашення гарантується державою. 

Військові облігації можна придбати на первинному та вторинному ринку через банки та брокерів. Вони доступні громадянам, бізнесу та іноземним інвесторам. За потреби, облігації можна легко продати на вторинному ринку. Більшість банків та брокерів відмінили комісійну винагороду.

Як регулює купівлю військових облігації НБУ?

У березні НБУ своєю Постановою №60 від 23.03.2022 року дозволив банкам України не здійснювати перевірку джерел походження коштів у разі зарахування клієнтами готівки на:

1) рахунки Збройних Cил України та спецрахунок НБУ;

2) поточний рахунок Міністерства соціальної політики в НБУ для благодійної допомоги та підтримки найуразливіших категорій населення;

3) рахунки банків України для придбання військових облігацій.

Водночас Постанова передбачає, що банк перед внесенням клієнтом готівки на свій поточний рахунок у розмірі, що дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, зобов’язаний повідомити клієнту про необхідність встановлення джерел походження зарахованих коштів у разі проведення клієнтом видаткових операцій.

Також, банки України мають право здійснювати ідентифікацію та верифікацію даних українців, які постійно проживають або тимчасово перебувають за межами України, а також фізичних осіб-нерезидентів (крім резидентів російської федерації/республіки білорусь) під час відкриття рахунків виключно для придбання військових облігацій, отриманих засобами:

- дистанційних систем обслуговування;

- електронної пошти із застосуванням кваліфікованого електронного/удосконаленого електронного підпису;

- інших дистанційних каналів зв’язку в межах технічних можливостей банку.

При цьому українські банки повинні провести відеодзвінок для встановлення приналежності отриманих копій документів від таких приватних осіб у режимі реального часу. 

Банк, зокрема, має здійснити фотофіксацію особи разом із її власним ідентифікаційним документом.

Зараз на ринку багато інвестиційних компаній та банків пропонують послуги із купівлі-продажу військових облігацій, і є можливість обрати найбільш вигідні умови. 

Ми ж, зі свого боку, завжди готові надати рекомендації щодо взаємодії з НБУ та українськими банками, зокрема, і під час придбання облігацій, а також щодо особливостей фінансового моніторингу та валютного регулювання. 

Разом до Перемоги!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: