Кредитование и развитие экономики: какая связь?
21 січня відбувся форум "2022 – час кредитувати". Захід організувала НАБУ спільно з НБУ для напрацювання ефективних алгоритмів відновлення активного кредитування.
На форумі керівники та ключові представники Національного банку, Офісу президента, банківської та бізнесової спільноти обговорили питання покращення ринку кредитування в Україні.
Чому кредитування – надважливе
Усе просто. Розвивається кредитування – розвивається економіка. Розвивається економіка – розвивається країна.
Ми переживаємо цікавий етап – відчутне прискорення кредитування у споживчому та бізнесовому сегментах. Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за останні 12 місяців. Та чи достатні темпи цього зростання? Чи великий його потенціал за нинішніх умов?
Ділюся ключовими тезами форуму.
Програми підтримки
Фінансування малого та середнього бізнесу – пріоритет. Для малого та середнього бізнесу активно працює програма "Доступні кредити 5-7-9%", яка продемонструвала свою ефективність для економіки, підприємств і ринку праці.
До 29 листопада у програмі брали участь 34 банки, у межах програми укладено понад 27,6 тис кредитних договорів на 73,5 млрд грн. З урахуванням передбачених програмою обмежень і стану розвитку українського бізнесу це чимало.
Але ще є над чим працювати. Наприклад, планується запуск аналогічної програми для кластера машинобудування.
У 2022 році пріоритетним напрямом для держави залишається розвиток житлової іпотеки після багаторічної стагнації. Основна мета – збільшення в десятки разів обсягів іпотечного кредитування.
Інвестування в житлову нерухомість – важливий драйвер розвитку економіки в країні, адже воно створює попит на продукцію будівельної та інших суміжних галузей, прискорює зростання ВВП.
Водночас можливість у перспективі отримати власне житло сприятиме вирішенню надважливого завдання: стимулювати людей жити і працювати в Україні.
Іпотека – не єдиний інструмент, але його ефективне використання – один з найдієвіших способів отримати позитивні результати в загальноекономічному масштабі.
У січні-березні 2022 року стартує держпрограма з іпотекою під 5%, яку анонсував президент. Скористатися нею зможуть усі, хто отримує офіційні доходи. Програма також передбачає кредити під 5% на інші цілі – купівлю електромобіля, здобуття освіти або зміну професії.
Серед іншого планується масштабне перезавантаження Української фінансової житлової компанії як одного з головних драйверів іпотечного кредитування.
Захист прав кредиторів
Програми підтримки – лише допоміжний інструмент. Для сталого розвитку і тривалого економічного ефекту необхідні структурні зміни. Розгляньмо це на прикладі іпотечного кредитування.
Зараз ринок іпотеки обмежений колом "преміальних" позичальників з наднизьким ризиком неповернення кредиту. Запуск програм дешевої іпотеки відкриє ринок для людей з меншими або менш стабільними доходами.
Досвід попередніх років підказує, що за будь-яких несприятливих обставин чимало позичальників ухиляються від виконання своїх зобов’язань.
При цьому законодавство та чинна судова практика сприяють позичальникам, ефективно блокуючи дії кредиторів з реалізації своїх прав на предмет іпотеки.
Повноцінно розкрити потенціал ринку іпотечного кредитування й водночас вберегтися від системних ризиків у майбутньому можливо шляхом комплексного оновлення профільного законодавства та формування практики за прикладом розвинених країн.
Доступ кредиторів до держреєстрів
Одним з критичних для розвитку кредитування напрямів є доступ кредиторів до даних державних реєстрів. Це питання постійно у фокусі уваги банківської спільноти, можемо навіть відзначити певний прогрес у частині окремих реєстрів.
Та навіть якщо доступ організований в автоматичному чи напівавтоматичному режимах, кожен реєстр потребує окремої інтеграції. Це значно ускладнює та здорожчує роботу з реєстрами для банків.
Аби вирішити цю проблему, необхідно узгодити на рівні держави єдині підходи до роботи з реєстрами та підключення до них або реалізувати більш амбітну ідею – доступ до комплексу даних з різних реєстрів за принципом "єдиного вікна".
Вирішення проблематики NPL
2021 рік є ще одним роком динамічного скорочення поганих портфелів у банках, чим можемо пишатися.
1 грудня 2021 року рівень непрацюючих кредитів знизився до 30,7% порівняно із 48,4% на початку 2020 року. Наша мета – до кінця 2024 року вийти з показником не більше 10%.
Серед іншого підтримуємо виважену політику інфляційного таргетування, яку провадить НБУ. Сутність цього режиму полягає в публічному оголошенні кількісних цілей з інфляції та зобов’язанні регулятора досягати цих цілей упродовж середньострокового періоду.
За допомогою облікової ставки та інших монетарних інструментів НБУ впливає на умови, за якими банки укладають угоди на грошовому ринку, і таким чином – на вартість короткострокових кредитних коштів.
У підсумку за допомогою зміни облікової ставки Нацбанк опосередковано впливає на ВВП та інфляцію.
Співпраця з МВФ
Важливо виконувати зобов’язання в межах меморандуму з МВФ. Це запорука продовження низки структурних реформ, створення базису для сталого розвитку та збереження фінансової стабільності.
Загальний обсяг фінансування, передбачений затвердженою у 2020 році програмою stand-by, становить близько 5 млрд дол. З них 2,8 млрд дол отримано у 2020-2021 роках, 2,2 млрд дол – залишок, який Україна зможе отримати до завершення програми за виконання її умов.
Головні критерії для продовження співпраці такі: наявність незалежних від місцевих еліт антикорупційних органів з адекватними повноваженнями, наявність механізмів якісного оновлення суддівського корпусу та наявність законодавства, здатного забезпечити стійке правове підґрунтя для попередніх пунктів.
Підвищення якості правосуддя
Необхідно покращити правосуддя у сфері фінансових спорів. Це правильний шлях до належного захисту прав кредиторів, стимулювання кредитування й організації справедливих взаємин "позичальник – кредитор".
Для реалізації всього зазначеного необхідна готовність регулятора, уряду, Офісу президента, банківської та бізнесової спільноти до плідної співпраці, що принесе розвиток кредитування, а з ним – розвиток економіки та країни загалом.
Наразі маємо ефективну взаємодію з усіма учасниками і раді, що НАБУ є майданчиком для розвитку цієї співпраці.