Почему Украине нужно поставить на паузу экономические отношения с Беларусью

Почему Украине нужно поставить на паузу экономические отношения с Беларусью

Насколько критичен белорусский рынок для Украины и можно ли отказаться от него? (укр)
Пятница, 28 января 2022, 13:34
президент Центра глобалистики "Стратегия XXI"

Десуверенізація путінським режимом Білорусі під керівництвом самопроголошеного президента Лукашенка сягає апогею. Ця країна на наших очах перетворюється в плацдарм дій проти України. 

Фактично, Путін руками свого проксі-агента в Мінську відкриває Білоруський фронт проти України, з нависанням з північного напрямку над Києвом.

Україна має готуватись до призупинення дипломатичних відносин та жорстких економічних санкцій щодо нинішньої Білорусі, керованої нелегітимним очільником, який ініціював 20 січня національний референдум під дулами російської зброї. Чому важливо усвідомити необхідність рішучих кроків вже найближчим часом і що є маркерами цього?

Маркери необхідності зміни status quo 

Розміщення російських засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби на території РБ, в тому числі вздовж кордону з Україною, мало місце ще з 2018-го року.

Реклама:

Перекидання в напрямку кордону з Україною сил і засобів під егідою "регіонального угруповання військ Союзної держави Росії та Білорусі" з переміщенням їх південніше лінії Брест – Кобрин – Лунінець – Річиця – Гомель, означає, що Білорусь Лукашенка є співучасником агресії РФ проти України. 

Перекидання тими самими 200 ешелонами (приблизно 10 тисяч вагонів) військової техніки та особового складу ЗС РФ з різних військових округів на територію РБ, про яке говориться у світових ЗМІ і яке триває, і є маркером того, що Мінськ вже перетнув червону лінію у відносинах з Україною.

Україна – Білорусь: нагальна необхідність перегляду економічних відносин

Білорусь під диктатом РФ вже вдалась до економічних обмежувальних заходів щодо України. Рада міністрів у Мінську запровадила 26 травня 2021 р. режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів 16 груп: цегла, керамічна плитка, ДВП, ДСП, шпалери, меблі, пиво, кондитерські вироби, шоколад, соки, сільськогосподарські машини для обробки ґрунту тощо.

За I півріччя 2021 року загальний товарообіг з Республікою Білорусь склав 2,7 млрд дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року зріс на 39,9%, що є неприпустимим з огляду на агресивну поведінку режиму Лукашенка щодо України. 

При цьому експорт українських товарів та послуг за I півріччя 2021 року сягнув 0,74 млрд дол. США, збільшившись у порівнянні з I півріччям 2020 року на 5,4%. Імпорт товарів та послуг з РБ в Україну становив 1,95 млрд дол. США і збільшився відносно I півріччя 2020 року на 59,8%. 

Сальдо двосторонньої торгівлі товарів та послуг для України за I півріччя 2021 року є негативним – 1,2 млрд дол. США. Таке становище і тенденція є неприпустимими в умовах, коли Білорусь де-факто втратила суверенітет і стала проксі-інструментом в руках РФ

Експорт в Україну забезпечує 10-11% усіх надходжень від зовнішньої торгівлі РБ, в той час як український експорт в РБ приносить лише 3,1% загальних експортних надходжень.  

Це свідчить про те, що білоруський ринок не є стратегічно важливим для української продукції, втрата його для України не буде такою чутливою, як втрата РБ доходів від експорту в Україну. 

За висновками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, для більшості продукції, яку Україна експортує до Білорусі, її ринок не є критично важливим. 

Усього лиш 1/7 українського експорту становлять товари, для яких білоруський ринок є основним, тобто на ньому реалізується більше 2/3 загального експорту конкретної товарної позиції. Перелік таких позицій включає:

  • будівельна цегла;
  • мідний дріт;
  • запчастини до сільгоспмашин для обробки ґрунту;
  • електричні трансформатори; 
  • саморозвантажувальні вагони.

Деякі з цих позицій можуть бути переорієнтовані на експорт в країни ЄС, деякі, як наприклад, виробництво цегли – на внутрішній ринок. 

Обмеження експорту в Білорусь, хоча й матиме негативний вплив на окремі компанії, але не матиме відчутного макроекономічного наслідку.

Економіка України є до певної міри залежною від імпорту з РБ. За підсумками 2020 року, частка Білорусі в загальному імпорті України становила 5%, що не є критичним показником. 

Найбільша вразливість – імпорт нафтопродуктів. У 2020 р. частка РБ становила 36%. Такою ж була і частка РФ. Таким чином, у цілому 72% імпорту  нафтопродуктів з країн ворожого табору є критичним показником.

Динаміка імпорту по основних позицій. 2017 - 2021 (11 міс)
Динаміка імпорту по основних позицій. 2017 - 2021 (11 міс)

Джерело: на основі даних Держмитслужби України

Внутрішні роздрібні ціни на нафтопродукти в Україні вже давно дозволяють імпортувати більш якісний, ніж білоруський, бензин від виробників з країн ЄС, передусім, Польщі та Литви, де є сучасна високотехнологічна нафтопереробка. 

Ключовим розв’язанням питання ліквідації залежності від постачань нафтопродуктів з РБ є диверсифікація їх імпорту. 

В умовах воєнної загрози з боку російсько-білоруського тандему нагальним і терміновим завданням є формуванням додаткових оперативних резервів нафтопродуктів – дизельного та авіаційного палива, збільшення внутрішнього виробництва в Кременчуці та Шебелинці.

У випадку з білоруськими бітумінозними сумішами, частка яких становить 60% українського ринку, дефіцит цієї товарної групи не є настільки критичним для економічної безпеки, як пального. 

Переорієнтація хоча й буде повільною та коштуватиме дорожче, має переваги у довгостроковому горизонті планування. 

Ще одним товаром у групі ризику є мінеральні добрива. Після впровадження санкцій щодо російських постачальників на імпорт з Білорусі припадає 34% усіх зовнішніх поставок міндобрив.

Імпорт електроенергії, хоча й не є значним, проте на піку потреб в Україні, відіграє важливу роль стабілізації роботи Об’єднаної енергосистеми України. Україна одночасно є експортером та імпортером електроенергії. 

За підсумками 11 місяців 2021 року, обсяг експорту електроенергії в 2,5 рази перевищив обсяги імпорту – 3 157 млн кВт-год порівняно з 1 257 млн кВт*год. 

Що стосується імпорту, то найбільше електроенергії було імпортовано з Білорусі – 746,1 млн кВт*год (59,4% від загального обсягу) та Словаччини – 304,1 млн кВт*год (24,2%). 

Порівняльний масштаб обсягів імпорту та споживання можна уявити за даними "Укренерго". Імпорт у листопаді 2021 року становив 1,8% від загального електроспоживання (брутто) та здійснювався зі Словаччини в Бурштинський енергоострів (18,7 млн кВт*год) та з Білорусі в ОЕС України (223,44 млн кВт*год). 

Можливі комплекси заходів

З огляду на викладене вище та з урахуванням того, що РБ не є членом СОТ і цим забезпечується більша свобода маневру для уряду України у застосуванні обмежувальних заходів, є доцільним терміново опрацювати послідовну систему мінімізації економічних відносин з нею, передусім, максимального заміщення імпорту товарів і послуг з Білорусі: 

  1. Припинення Україною закупівель будь-якої машинобудівної продукції: білоруських тракторів, вантажних автомобілів, міського транспорту. 
  2. Заборона українським суб’єктам господарювання залучати на тендери білоруських учасників та продукцію.
  3. Заміна білоруського імпорту бітумів на продукцію з інших джерел, більше використання бетону в дорожньому будівництві.
  4. Переорієнтація на інші джерела постачання мінеральних добрив для потреб аграрного сектору України.
  5. Припинення імпорту електроенергії з РБ через зміну режиму роботи Бурштинського енергоострова – перемикання з експорту на роботу у складі ОЕС України для покриття дефіциту електроенергії.
  6. Скорочення протягом І півріччя 2022 року імпорту білоруських нафтопродуктів з одночасним збільшенням власного виробництва нафтопродуктів (Кременчуцький НПЗ та Шебелинський ГПЗ) та імпортом з інших джерел (Литва, Польща, Румунія, Греція).

Важливо, щоб зазначені та інші можливі заходи заміщення імпорту та переорієнтації експорту мали якомога менший вплив на економіку України.

З урахуванням наведеного вище, не потрібно чекати, поки з території поневоленої путінським режимом Білорусі відбудуться акти агресії в прямому чи гібридному вигляді. 

Діяти потрібно вже зараз. Постановка на паузу відносин з режимом Лукашенка означатиме, що Україна, як і Польща та Литва, орієнтується на іншу Білорусь, яка проявила себе у 2020 році. 

Зберігаючи відносини з Мінськом, продовжуючи купувати продукцію звідти, ми тим самим, фактично, фінансово підживлюємо північний плацдарм агресії Росії проти нас. 

Текст підготовлений за підтримки Free Belarus Center

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: