Законопроект №5600: новые правила игры для землевладельцев
Днями Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №5600. Більшість засобів масової інформації назвали його скандальним, утім, це не дивно, адже в українському політикумі всі законопроєкти, пов'язані із податками завжди негативно сприймалися суспільством.
Серед інших заголовків домінувала "зрада", адже земельні податки нібито збільшили з метою змушення землевласників продавати землю.
Пропоную розібратися, що насправді відбувається.
Законопроєкт вводить нове визначення – мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Якщо простими словами – це сума податку, яка має бути мінімально сплачена за земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Розраховується МПЗ за формулою: нормативна грошова оцінка (НГО) помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12. Там, де оцінка не проведена – розрахунок відбувається за середніми показниками по області.
Набирає чинності ця норма з 2022 року.
МПЗ не визначається для городів, земельних ділянок дачно-будівельних та садівничих (городницьких) кооперативів, а також с.-г. земель, що перебувають у межах населених пунктів.
Якщо не читати законопроєкт далі – то можна говорити про зраду та нове податкове "ярмо" для землевласників. Але, за фактом, введення МПЗ направлене на детінізацію сільськогосподарської діяльності і ось чому:
- МПЗ використовується для обчислення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
- Обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
- Якщо значення різниці позитивне, тобто МПЗ є більшим, ніж сума сплачених податків, то ця різниця просто додається до податків, які потрібно буде сплатити.
Розберемо приклад за середніми значеннями: якщо взяти середню НГО за гектар ріллі (27 500 грн) та помножити на коефіцієнт 0,05, то виходить, що середнє МПЗ по Україні складає 1 375 грн.
Якщо середня орендна плата 3 400 грн, то податки з орендної плати складатимуть 663 грн, а земельний податок 275 грн, разом – 938 грн. Якщо зупинитися на цьому, то доплата за гектар складала б 437 грн.
Утім, загальна сума сплачених податків охоплює дуже широкий перелік платежів таких як: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових, або цивільно-правових відносинах, єдиний податок та інші.
З огляду на це, ймовірність того, що МПЗ буде перевищувати суму платежів для "білого" бізнесу – дорівнює нулю.
Ще з хороших новин – те, що у 2022 та 2023 році застосовуватиметься коефіцієнт 0,04 замість 0,05.
У висновку ми маємо: для землевласників, які здають землю в оренду білому бізнесу – нічого не зміниться, для селян-власників городів теж нічого не зміниться.
Люди, які здають свою землю в оренду неофіційно, отримають платіжки з МПЗ – та прийдуть до свого орендаря, якому прийдеться заплатити за них, та потім оформити офіційну оренду, щоб в наступному році не діставати кеш.
Таким чином, тим агровиробникам, які звикли ухилятися від податків, продаючи продукцію за кеш – доведеться виходити із тіні.
Беручи до уваги кількість тіньових агровиробників, надходження до бюджетів мають збільшитися в рази, що дозволить надати новий поштовх для розвитку українського села.