Куда выгоднее инвестировать: земля или животноводство?

Куда выгоднее инвестировать: земля или животноводство?

Почему в ближайшей перспективе в Украине будет выгодно инвестировать в животноводство? (укр)
Четверг, 4 ноября 2021, 18:01
руководитель Ассоциации "Мясной отрасли" и "Центра повышения эффективности в животноводстве"

Базова потреба людей – в їжі була і залишається незмінною. Не вплинув на сектор харчової промисловості навіть COVID-19. 

Більше того, українські аграрії вже другий рік працюють з подвійним прибутком у рослинництві, через ріст цін на зернові та попит на глобальному ринку. 

Рентабельність інвестицій у рослинництві досягає 100-200%. Наприклад собівартість вирощування пшениці, ячменю, кукурудзи в Україні була на рівні 3 тис грн/т без ПДВ (€ 100), тоді як середні ринкові ціни на них склали 7 тис грн/т без ПДВ (€ 233), собівартість сої і соняшника – 6 тис грн/т без ПДВ (€ 200), а ринкова ціна дійшла до 17,5 тис грн/т без ПДВ (€ 583).

Зі 100 млн тонн врожаю зернових експортується з України практично половина – 50 млн тонн (з € 25 млрд – € 12,5 млрд). 

Реклама:

Внутрішні ціни на все продовольство в Україні, в тому числі м’ясо, яйця, молоко, олію – залежні від експортних цін на зернові. Тому навіть в аграрній країні ціни на продовольство можуть стати одними з найвищих у світі.

Але чи означає це, що інвестувати зараз в аграрний бізнес вигідно?

Як усім відомо, в Україні відкрився ринок землі для фізичних осіб. Це дійсно великі зміни для нашої держави. Однак на думку багатьох українських і закордонних експертів рентабельність інвестицій в рослинництві 100-200% в рік – більше виключення, ніж правило. 

"Зліт цін" на зернові відбувся, переважно, через надлишок коштів. Бізнеси, що залежні від зернової сировини почали скуповувати її "на майбутнє", оскільки з’явилися вільні кошти. Через що значно зріс попит, що і призвело до зростання цін. 

Ті ж експерти говорять, що у 2022-2023 роках ціни на зернові знизяться до минулих € 150 за тонну.

Натомість саме зараз недооцінена інвестиційна привабливість тваринництва, зокрема для України – свинарства. 

Чому м’ясна галузь в Україні покаже найбільший ріст?

Світова торгівля свининою складає 11 млн тонн в рік, з них частка ЄС 45% – 4,9 млн тонн. Споживання свинини у світі росте щороку і до 2030 року збільшиться ще на 16,5 млн тонн (прогноз OEСР-ФАО). В ЄС концентрація свинокомплексів досягла критичної межі. 

Бельгія на своїй території, як одна область України, утримує 6 млн свиней, Нідерланди на своїй території, як дві області України утримують 12 млн свиней, так само Данія. 

В Україні на території 24 областей на свинокомплексах утримується 3 млн свиней. Країна з найбільш сприятливими умовами для бізнесу у свинарстві – стала аутсайдером у глобальному ринку.

Асоціація "М’ясної галузі" спільно з Центром підвищення ефективності в тваринництві реалізує 5 річну програму розвитку двох галузей – м’ясної та свинарства – Нове свинарство 2025: збільшення річного виробництва свинини з 0,6 млн тонн до 3 млн тонн (з € 1 млрд до € 6 млрд з рівнем рентабельності інвестицій в рік від 100%).

У реалізацію програми, крім підприємств м’ясної галузі і свинарства України, залучений бізнес і наукові установи України і інших країн.

Для України це понад 100 тис нових робочих місць, насамперед в сільській місцевості, податки з € 3 млрд доданої вартості, фонду оплати праці тощо та експортна виручка у валюті.

Крім того, ціни на м’ясо для населення стануть більш доступними.

Найвигідніший для України момент на глобальному ринку

Країни ЄС мають проблеми з екологією через високу концентрацію свинокомплексів. Через це є високі ризики стрімкого поширення захворювань свиней. 

Подорожчання кормів та дефіцит робочої сили – зменшують виробництво свинини у деяких країнах до рівня самозабезпечення, їх уряди виділяють сотні мільйонів євро на закриття свинокомплексів.

В Україні ж навпаки рекордні врожаї зернових і половина зерна експортується замість створення доданої вартості.

Крім того, недооцінені і дуже дешеві харчові відходи, що підходять для годівлі свиней. Їх об’єми будуть далі лише рости (приватизація і модернізація спиртової галузі тощо).

Світові ціни на свинину з 2 кварталу 2022 року, ймовірно, зростуть на 50-100%, відповідно, рентабельність свинарства виросте до 100-200%.

В Україні немає проблем із працівниками у сільській місцевості та є потреба розвивати регіони.

Враховуючи те, що країни ЄС переходять до самозабезпечення, зменшують експорт, а ціни на свинину виростуть – Україна може потужно увійти у глобальний ринок м’яса, а українські підприємства створювати в Україні додану вартість та експортувати м’ясо і м’ясні вироби.

Потрібно визнати, що в Україні мало індустрій, які створюють додану вартість з сировини отриманої на землі. 

Однак вже є успішні галузі, серед таких – птахівництво, олійно-жирова та виробництво томатної пасти. Всі три індустрії, крім внутрішнього ринку є експортноорієнтованими.

В глобальній конкуренції у свинарства і м’ясної галузі України поки є шанси виграти.

Відкриття бізнесу у свинарстві зараз "з нуля" або з капітальною реконструкцією свинокомплексу дає можливість скористатися усіма найбільш інноваційними інструментами, які вже доступні в Україні: від проєктування і планування, будівництва до закупки інноваційної генетики свиней, годівлі, менеджменту і контролю. 

Правильне, раціональне інвестування у свинарство відкриває великі переваги в отриманні найнижчої собівартості вирощування свиней у світі та практично гарантовану рентабельність інвестицій від 100% в рік. 

Навіть з поточними цінами на корми свинарство працює з рентабельністю в рік понад 50% при собівартості свиней 35 грн/кг і ринковій ціні на свиней 45 грн/кг з двома оборотами коштів за рік.

Навіть, коли у свинарстві число інвесторів виросте, ця перевага не стане меншою, через те, що споживання м’яса буде й далі зростати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: