Проект Госбюджета-2022: снова о выживании

Проект Госбюджета-2022: снова о выживании

Почему проект Госбюджета на 2022 год не отвечает вызовам, стоящим перед государством? (укр)
Среда, 3 ноября 2021, 17:29
народный депутат Украины, член Комитета ВР по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики

Вважаю, що проєкт Держбюджету-2022, який Верховна Рада 2 листопада підтримала у першому читанні — один з найгірших бюджетів за всю історію України. 

Найгірший він не тому, що погано написаний, чи не збалансований на папері, а тому, що абсолютно не відповідає на ті виклики, що постали перед країною в умовах пандемії, енергетичної кризи, загострення безпекових ризиків та глобальної конкуренції.

Крім того, від цього проєкту очікували, що він буде бюджетом зростання після падіння економіки у минулому році. А він виявився таким самим, як і в минулі роки — бюджетом виживання.

Щоб якось прикрасити цю сумну історію, Уряд і монобільшість створили навколо бюджету масу міфів, які покликані видати бажане за дійсне. 

Реклама:

Але сам факт створення цих міфів зумовлений тим, що Уряд і більшість народних депутатів не розуміють сутність проблем країни. 

Тому й не бачать відірваності проєкту Бюджету від реальності та від життя людей. Ця сліпота може дорого обійтись як країні загалом, так і кожній людині зокрема.

Міф перший: Бюджет-2022 — унікальний

Бо він нібито вперше в історії України складений по-новому, на основі трирічної Бюджетної декларації, і є першим кроком до середньострокового бюджетного планування.

Таке про проєкт Бюджету може сказати лише людина, яка неуважно читала матеріали проєкту. Або читала, але не зрозуміла, або читала і зрозуміла те, чого там немає. 

Бо якби уважно почитала і зрозуміла, то побачила б, що в цьому проєкті бюджету немає ані середньостроковості, ані новизни. Він такий самий, як у минулому і позаминулому роках, чи минулій і позаминулих владах.

Так, дійсно, є Бюджетна декларація, де є макропрогноз і показники бюджету по міністерствах і відомствах на 2022-2024 роки. 

Але середньострокове бюджетування — це не про цифри на три роки. Це — про оцифровану бюджетну політику на три роки. А оскільки бюджетної політики немає, то, відповідно, немає і ніякого сенсу у цифрах. Вони пусті, беззмістовні.

Міф другий: Бюджет-2022 — реалістичний 

Тут потрібно відповісти на слушне запитання – а що таке реалістичність? В розумінні Уряду, бюджет має бути реалістичним на касовій основі. 

Тобто обсяг фактичних доходів, видатків і дефіциту має відповідати запланованому. Але це — штучний погляд на реальність. Бо насправді вона — інша.

Щоб оцінити цю реальність, маємо, образно кажучи, перейти від касового методу до методу нарахувань. Причому — не в бухгалтерському, а в широкому сенсі цього виразу. 

Тому потрібно оцінити не лише те, що надійде на рахунки казначейства чи буде витрачено з цих рахунків, але й те, що мало б надійти, як і те, що мало б бути профінансовано, проте не буде, тому що Уряд і Верховна Рада зупинили закони, чи ще їх не прийняли, чи ввели режим "як виняток у 20… році", чи штучно затримали фінансування, тому що не змогли вчасно провести закупівлі чи затвердити порядок використання коштів.

Міф третій: Бюджет-2022 – це інвестиції у майбутнє 

Знову ж таки, потрібно зрозуміти, що це таке — майбутнє, і хто та як саме його уявляє.

Бо для когось майбутнє — це конкурентоздатна, авторитетна у світі країна, де збудована та ефективно працює сучасна креативна економіка, де громадяни забезпечені робочими місцями з високими зарплатами, а пенсіонери — достойними пенсіями і т.д.

А для когось майбутнє — це всього лише наступні вибори, або наступні рейтинги.

З огляду на зміст проєкту Бюджету-2022 складається враження, що він є інвестиціями саме у другий варіант уяви про майбутнє. Інакше Бюджет не передбачав би пріоритет фінансування дорожнього будівництва, як засіб стимулювання економіки в умовах кризи, що західні країни робили в середині минулого століття. 

А замість цього він інвестував би у розвиток переробного сектору промисловості, в індустрію 4.0, що могло б обмежити вивіз сировини і робочої сили з країни, збільшити додану вартість і обсяг бюджету та створити робочі місця для українців не в Польщі, Німеччині чи Швеції, а тут, в Україні.

Крім того, найвигідніші інвестиції в сучасному світі — це інвестиції в людину. Що ж цей проєкт Бюджету інвестує в людину?

Відповідно до статті 7 законопроєкту, у І півріччі 2022 року розміри прожиткового мінімуму не змінюватимуться, а їх поетапне зростання передбачається з 1 липня і з 1 грудня відповідно на 4,8% і 8,2% до грудня попереднього року.

Відповідно до Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, яку подав Уряд і схвалила Верховна Рада, прожитковий мінімум в середньому за три роки планується збільшити на 400 гривень. 

І на кінець 2024 року він має досягти 2972 гривні, тоді як, нагадаю ще раз, у серпні 2021 року його фактичний рівень складає 4334 грн. Що це, як не інвестиції у бідність?

Наступна проблема, що стосується людини та її інтересів — це неврахування додаткових видатків на субсидії. Воно призведе до більш жорстких умов отримання субсидій. 

У свою чергу зростання тарифів для тих, хто втратить право на субсидію, призведе до поглиблення енергетичної бідності. Причому — не тільки для бідних, а й для людей із середнім доходом.

Міф четвертий: Бюджет-2022 веде до фінансово-економічної стабілізації 

Щоб розвіяти цей міф, варто просто подивитись на прогноз сальдо торговельного балансу. За розрахунками Уряду, воно має зрости з 1,8 млрд дол у 2020 році до 12,1 млрд дол у 2024 році або у 6,7 разів. 

Це означає, що розрив між експортом і імпортом буде зростати. А разом з ним буде зростати дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу, який потрібно буде фінансувати, тобто — робити нові зовнішні запозичення як на рівні підприємств, так і на рівні держави. Отже, будуть нові кредити, нові умови, нові девальвації, а можливо — і нові дефолти.

Перелік наведених міфів – далеко не повний. Цих міфів як у проєкті Бюджету на 2022 рік, так і навколо нього — дуже багато. А проблема полягає у тому, що міфи зникнуть, а реальність — залишиться.

Як розвіяти міфи і повернутись в реальність

Після передачі проєкту Бюджету-2022 до Кабінету Міністрів для його підготовки до другого читання, ще є, можливо, невелика ймовірність виправити недоліки документу. Що для цього вважаю за потрібне зробити:

1. Переглянути макропрогноз на 2022-2024 роки і оцінити проєкт Бюджету через призму нового прогнозу, нових перспектив і викликів;

2. Передбачити кошти на проходження опалювального сезону не тільки на 2021-2022 рр, але й впродовж 2022-2023 рр, для чого:

- закласти достатньо коштів на програму житлових субсидій без штучного скорочення кількості учасників цієї програми. Таким чином запобігти зростанню неплатежів та заборгованості населення з ЖКП, і відповідно — ланцюгової реакції в енергетиці;

- врегулювати цінову ситуацію на енергетичному ринку, зокрема, на ринках газу і електричної енергії, спираючись на думку не лише енергетиків і газовиків, але й промисловців і підприємців. 

В першу чергу це стосується недопущення зупинки промислових підприємств та встановлення адекватної ціни енергоносіїв для бюджетних установ. Необхідно відобразити в бюджеті наслідки цього врегулювання;

- визначитись із функціонуванням ринку природного газу, нарощування його внутрішнього видобування та стабільності імпорту в обсягах і на умовах, достатніх для забезпечення населення і конкурентоспроможності українських підприємств;

3. Передбачити необхідні видатки на боротьбу з COVID-19, зокрема, створення необхідної кількості ліжко-місць для лікування хворих і забезпечення їх необхідним обладнанням, медикаментами і киснем. 

А головне – медичним персоналом. Перерозподілити для цього видатки, передбачені на інші програми, без яких можна обійтись.

4. Передбачити кошти на здійснення найближчим часом структурних змін в економіці з метою нарощування внутрішнього виробництва товарів і послуг, щоб скоротити негативне сальдо рахунку поточних операцій та прискорити економічне зростання. 

Зокрема, передбачити створення Українського Банку розвитку, як державної установи-інструменту структурної трансформації. 

Терміново запустити роботу Експортно-кредитного агентства, яке з часу створення у 2018 році уклало аж сім договорів на 22,7 млн грн, чотири з яких — з "Ексімбанком" на 12,1 млн грн, і всього лише три з підприємствами-експортерами на 10,5 млн грн — при тому, що держава наділила його статутним капіталом у 2 млрд гривень;

5. Розподілити у проєкті Бюджету усі видатки, пов'язані із капітальними вкладеннями, субвенціями місцевим бюджетам на розвиток по об'єктах будівництва і ремонту, не допускаючи такого розподілу протягом року за рішеннями Уряду. Це ж стосується і програм розвитку окремих галузей;

6. Збільшити рівень прожиткового мінімуму, наблизивши його до реальних розмірів, в межах яких людина може прожити, а не виходити з абстрактних чисел, що не мають дотичних до реального життя;

7. Передбачити кошти на створення робочих місць, надання допомоги бізнесу та громадянам в умовах отримання другої дози "локдауну", як це роблять європейські країни, щоб не допустити подальшого відтоку громадян у ці країни;

8. Зайнятись складним, але неминучим питанням реструктуризації державного боргу, в тому числі переглядом умов раніше проведеної реструктуризації, яка обмежує можливості економічного розвитку, накладаючи борговий "податок" на зростання. 

Змінити боргову політику, використовуючи державні запозичення і приватизацію державного майна не як засіб латання "дірок" у поточному бюджеті, а як потужний інструмент прискорення економічного розвитку.

Сподіваюся, що Уряд не знехтує цими порадами при підготовці проєкту Держбюджету на 2022 рік до другого читання. Адже проблеми, окреслені у статті, все одно доведеться вирішувати. Свідченням цьому є те, що сьогодні Верховна Рада терміново приймає "аварійні" зміни до Держбюджету-2021.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: