Шах и мат незаконному обогащению

Шах и мат незаконному обогащению

Как действует механизм гражданской конфискации имущества в Украине и кто может быть привлечен к ответственности? (укр)
Понедельник, 25 октября 2021, 13:26
адвокат, партнер, со-руководитель практики уголовного права и защиты бизнеса АО Arzinger, кандидат юридических наук

<span>Кожен злочин, навіть не виявлений, залишає після себе сліди. Корупція – не виняток. Навіть якщо злочин не було виявлено та задокументовано, наслідки корупції завжди можна навіть фізично побачити у вигляді появи "активів". 

Саме тому Україна впровадила механізм визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави у цивільному провадженні. 

Передумови введення цивільної конфіскації в Україні

Перші особи держави та наші закордонні партнери перманентно наголошують, що боротьба із корупцією є центральним завданням України. Наша країна обрала власний шлях протидії корупційним правопорушенням: 

  • створення окремих правоохоронних і судових інституцій (НАБУ, САП, ВАКС); 
  • контроль за декларуванням статків осіб, уповноважених на виконання функцій держави (НАЗК), а також за законністю походження останніх. 

За даними Transparency International Ukraine, за останній рік показники України в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index – CPI) зросли на 3 бали. І з цими 33 балами зі 100 можливих Україна отримала 117 місце зі 180 країн у списку СРІ. 

Нагадаємо, що у 2011 році було прийнято закон, який криміналізував діяння з незаконного збагачення. Та ефективність роботи цієї норми КК України залишалась вкрай низькою і оцінювалась практиками неоднозначно. 

Зрештою, на 8 році життя кримінальної відповідальності за незаконне збагачення КСУ визнав статтю 368-2 КК України неконституційною. Вона не узгоджувалась з конституційним принципом презумпції невинуватості (ч.1, 2, 3 ст. 62 Конституції) та неприпустимістю притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання щодо себе чи близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції).

І дійсно, з позицій тлумачення гарантій Конституції України у кримінальному провадженні, КСУ прийняв зважене рішення. Хоч і з суперечливими, за окремими оцінками політиків, наслідками. 

Бо одразу після цього НАБУ та САП прозвітували про повне закриття 27 кримінальних справ, і ще стосовно 38 проваджень – про закриття в частині неконституційної норми. Загальна сума статків, походження яких досліджували детективи НАБУ у цих справах, перевищувала 500 млн гривень. 

Очікувано, що таке рішення КСУ отримало суспільний резонанс і прискорило розробку альтернативних правових інструментів боротьби з незаконним збагаченням. 

В результаті, у 2019 році було прийнято закон, який повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-5 КК України). 

А також запровадив "цивільну конфіскацію" – позови про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. І тепер такі позови можуть бути подані як до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, так і до інших фізичних осіб. 

Довідково: Цивільна конфіскація виникла у XVII столітті в Англії, а у своєму класичному розумінні набула сталого розвитку в США. Сьогодні її географія розширена Канадою, Великобританією, Австралією, Італією, Грузією та ін. 

Україна ввела позов саме проти особи (in personam), а не проти майна (in rem), за якою висувається позов до власника активу, а процес доказування спрощується, бо не залежить від кримінальних проваджень, предикатних злочинів та особи власника. Тягар доказування походження підозрілих активів покладається на їх власника. 

Що із цивільною конфіскацією в Україні?

На вересень 2021 року в Україні подано два цивільні позови до ВАКС. Один подали у травні 2021 року, розглянули по-суті у серпні й зараз триває апеляційний перегляд. 

Перший кейс ВАКС став широко відомий, оскільки САП звернулась із позовом про визнання необґрунтованими активів (коштів у сумі 1 252 236 грн) та їх стягнення в дохід держави у справі №991/3401/21 до народного депутата України. 

Пояснимо: процес визнання необґрунтованими активів хоч і відбувається за участю прокурора САП у ВАКС, – але подача позову та його розгляд проходять за правилами цивільного судочинства. 

І тут необхідно розуміти різницю у підході до процесу доказування цієї категорії справ порівняно із кримінальним провадженням. У процесі доказування у кримінальному провадженні обов'язок довести обставини щодо події злочину, вини особи та обставин, які її підтверджують, покладається саме на слідчого та прокурора. 

Ситуація з цивільною конфіскацією інша, оскільки тут застосовують інший стандарт доказування – "динамічний тягар доказування", невластивий для кримінального процесу. 

Цивільна конфіскація не є санкцією і не входить до механізму притягнення особи до відповідальності. Навпаки – це механізм встановлення юридично значимих фактів: 

- зв’язку активів із особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ("уповноважена особа"); 

- їх необґрунтованість, різниця вартості активів та суми законних доходів певної особи. 

Позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують зв’язок активів з уповноваженою особою та їх необґрунтованість. Якщо суд визнає достатнім доведення цих фактів на підставі поданих позивачем доказів, то спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача. 

Рішення про конфіскацію у цивільному судочинстві приймається на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою. 

Діє так званий стандарт доказування "переваги більш вагомих доказів" (preponderance of the evidence), на відміну від кримінального судочинства, де працює стандарт "поза розумним сумнівом".

Предметом цивільної конфіскації можуть бути:

  1. активи, набуті після 28.11.2019, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами перевищує 500 і більше разів розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто перевищує 1 003 500 млн грн. Найвища межа ціни такого позову станом на 2021 рік складає 7 377 500 грн.

2) інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів; 

3) активи, щодо яких вже велося кримінальне провадження, але було закрито після визнання норми Кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною.

Обрахунок вартості активів

Для визначення вартості активів застосовується вартість їх набуття. Якщо ж їх набули безоплатно або за ціною, нижчою від мінімальної ринкової, беруть мінімальну ринкову вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.

Процес у обличчях: суд, позивач, відповідач і треті особи

Справи щодо цивільної конфіскації розглядаються Вищим антикорупційним судом колегіально. ВАКС діє як суд першої інстанції і має 6 колегій. Апеляційна палата ВАКС діє як друга інстанція та має 4 колегії. До кожної колегії входить не менше 3 суддів.

Позивач-прокурор. Підставою початку процесу щодо конфіскації майна є цивільний позов, який має підготувати та подати прокурор САП, що здійснює представництво держави у суді. 

Заміна прокурора САП на прокурора ГПУ можлива лише, якщо позов подано відносно активів працівників НАБУ, САП або іншими, пов'язаними з ними особами, що оформлюється дорученням Генерального прокурора.

Відповідачами за позовами щодо цивільної конфіскації можуть бути:

  1. ті, хто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набули у власність певні активи. Перелік цих осіб визначено у п.1 ч. 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
  2. інші фізичні чи юридичні особи, які набули у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 
  3.  інша фізична чи юридична особа, якщо встановлено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. 

Виявлення необґрунтованих активів та їх стягнення в дохід держави

Виявляти необґрунтовані активи уповноважені НАБУ, САП, в окремих випадках ДБР та ГПУ. 

Ці органи уповноважені збирати інформацію шляхом направлення письмових вимог без рішення суду щодо розкриття банківської таємниці щодо статків особи у банку. 

НАБУ може від імені України надавати міжнародні доручення щодо проведення оперативних і слідчих дій, звертатися від імені України до іноземних державних органів і виступати в якості представника у справах щодо розшуку, арештів, конфіскації та повернення майна в Україну. 

Також НАБУ може витребувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи і кримінальні провадження. Як ті, що належать до їх підслідності, так і ні, але які можуть бути корисні для виявлення необґрунтованих активів. Крім того, бюро отримує відомості про майно, доходи, видатки та фінансові зобов’язання від інших розпорядників такої інформації. Ці запити НАБУ не підлягають розголошенню, а відповіді на них надаються протягом 3 днів. 

НАЗК, у разі встановлення доказів набуття "уповноваженою особою" необґрунтованих активів, може порушувати перед САП або ОГП питання про звернення до суду з позовом про цивільну конфіскацію. 

Після перевірки декларації НАЗК дає змогу суб’єкту протягом 10 днів надати докази походження активів, у протилежному випадку інформує про це НАБУ та САП. 

Арешт майна до подачі цивільного позову можливий

Законодавець передбачив, що забезпечення доказів у вказаних справах здійснює ВАКС за заявою прокурора САП, а у окремих випадках, за заявою прокурора ГПУ. 

Забезпечення доказів можливо як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Серед типових видів забезпечення позову нині фігурує арешт активів, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості

Прокурор має навести у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи. Ця заява розглядається протягом 3 днів, як з повідомленням сторін, так і без.

З метою реалізації арешту у справах щодо цивільної конфіскації, законодавець надав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) повноваження із забезпечення збереження активів, що за логікою останнього має охоплюватися повноваженням з управління майном.

Таким чином, цивільна конфіскація майна надає широкі повноваження державі в особі визначених нею органів здійснювати перевірку активів осіб, які виконують функцію держави або місцевого самоврядування, або виконували її раніше. А також їх родичів, пов'язаних з ними осіб. 

І в разі виявлення розбіжностей у законних доходах і наявних активах вказаних осіб, держава може подати відповідний цивільний позов. Тоді вже відповідач у справі має вживати всіх можливих заходів щодо доказування законності походження коштів, які були необхідні для придбання таких активів. 

Зауважимо, що конфіскація не порушуватиме ст. 6 Конвенції, якщо відповідач у справі отримає можливість представити свої аргументи і докази в змагальному процесі з дотриманням гарантій статті 6 Конвенції. 

Використання у процесі конфіскації різного роду презумпції, якщо вони супроводжуються достатніми гарантіями справедливості суду, також не викликає особливих проблем з точки зору ЄСПЛ і тлумачення статті 6 Конвенції. 

Співавтор: Анна Резнікова, к.ю.н., адвокат, юрист АО "Arzinger"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!