Реформа градостроительства: обязанности чиновников на местах

Реформа градостроительства: обязанности чиновников на местах

Новое законодательство обязывает местные власти мониторить незаконные застройки на местах и предусматривает наказание для чиновников. (укр)
Понедельник, 18 октября 2021, 17:44
народный депутат, фракция "Слуга народа"

Реформа містобудування в Україні набирає обертів. 

Ринок переходить від роботи з паперами та чиновниками до державного порталу "Дія" та електронної системи в будівництві, яка видає дозволи, унеможливлюючи темні домовленості, Мінрегіон ліквідував ДАБІ і запустив ДІАМ, щоб налагодити адекватний контроль. 

А між тим, на нас чекає ще багато змін, які реалізують наші законотворчі ініціативи. 

Мова про нагляд, контроль і відповідальність, які дозволять нарешті позбутися поняття, коли недобросовісні забудовники зводять свої об’єкти незаконно, а потім постфактум загадковим чином отримують на них документи. 

Все це покладе початок нових правил в містобудуванні, які працюватимуть на економіку і людей, які нині або живуть в страху, інвестуючи в житло, або мешкають в дискомфорті поряд з об’єктами-сусідами, що виросли наче ракова пухлина на тілі міста.

Коли використовую порівняння "ракова пухлина на тілі міста", на думку одразу спадає об’єкт в Солом’янському районі Києва ЖК "Караваєві дачі". Це величезна висотка на сотні квартир, а в документах — протезна майстерня з адміністративними приміщеннями, 10-12 кімнатами відпочинку та гаражами. 

У 2004-му КМДА передала цю земельну ділянку об’єднанню громадян для соціальної та медичної реабілітації учасникам афганської війни на 15 років. 

Ціль — спорудження вже згаданої протезної майстерні. В реальності ми маємо цілий житловий комплекс, в якому вже здано 4 черги, працюють консьєржі та проживають люди. 

Як так трапилося? Все очевидно: ніхто не контролював будівництво об’єкту, архітектор запроєктував з порушеннями, а замовник отримав у ДАБІ дозвіл, додавши до призначення будівництва словосполучення "у складі житлового комплексу" заднім числом. 

Більше того, все це робилося попри те, що КМДА в 2019-му не поновила договір оренди за землю. 

Ось так під приводом соціальної допомоги в Україні створюється чистого роду комерція. І це, на жаль, не поодинокий випадок. 

І найбільша проблема навіть не в тому, що цей ЖК виглядає як бетонне гетто, чи його мешканці живуть в об’єкті, який спорудили незаконно. Річ у тому, що недобросовісні забудовники просто перестали звертати увагу на норми і правила, а це, як ми знаємо, може призвести до дуже непередбачуваних наслідків (в тому числі обвалів чи руйнації будинків, коли можуть постраждати люди). 

Не останніми у цих історіях є роль місцевого самоврядування, яке з тих чи інших причин ігнорує факти, коли на їх територіях ростуть незаконні забудови. 

Торгівельні центри замість шкіл, ЖК замість медичних закладів, ресторани замість ЦНАП-ів — все це стало вже звичною реальністю для нас, і часто налаштовує на думку: а як так? 

Це риторичне питання, бо факт корупції в будівельній сфері нікуди не дівся, і новини про працівників органів місцевого самоврядування, який іноді ловлять на хабарах від забудовників тому приклад. 

Тому готуючи законопроєкт 5655 про реформу містобудування, ми зважили на це і додали абсолютно нову статтю "Моніторинг забудови". 

Якщо максимально просто, то вперше за всі роки незалежності України, ми хочемо зобов’язати органи місцевого самоврядування моніторити всі (!!!) об’єкти, що в реальному часі будуються на їх територіях. 

Алгоритм наступний: чиновники повинні знати і вести облік усіх об’єктів, які зводять у їх містах чи селах, виїжджати на будівництва, щоб слідкувати чи документи співпадають з дійсністю, і за потреби реагувати на звернення жителів, якщо вони повідомили, коли "щось пішло не так" (з приводу останнього люди можуть просто залишити відповідну заявку в нашій електронні системі будівництва). 

В чому суть моніторингу? По-перше, це візуальний огляд, якого, здебільшого достатньо (принаймні, думаю, столичні чиновники могли б відрізнити неозброєним оком ЖК від протезної майстерні). 

По-друге, представники місцевого самоврядування мусять порівняти інформацію, в електронній системі, щодо об’єкту будівництва та земельних ділянок, на яких воно здійснюється. 

Якщо ж виявиться, що об’єкт має відхилення від проєктної документації, повинна ініціюватися грунтовна перевірка, в результаті якої забудовника або заставлять виправити всі неточності… або ж об’єкт просто знесуть. 

Закцентую увагу ще на одному моменті: ми передбачили ситуації, коли перевірка ініціюється обов’язково. 

Мова про випадки, коли об’єкт зводиться на ділянці без оформлення речового права на неї; коли різниться цільове призначення; коли перевищена допустима висотність; коли порушені містобудівні умови та обмеження чи обмеження використання земель тощо.

Також ми передбачили і той момент, коли посадовці можуть таку перевірку проігнорувати. 

Тоді все просто: понесуть адміністративну/кримінальну відповідальність. Можливо, місцеве самоврядування вважає такі нові норми жорсткими та це банальна справедливість, бо правила єдині для усіх без винятку.

"Вишенькою на торті" є те, що такий моніторинг забудов повинен відбуватися на постійній основі, а щокварталу та вкінці року, органи місцевого самоврядування мусять подавати звіти, які будуть оприлюднені публічно — в електронній системі.

Однозначно, окрім контролю на місцях реформа передбачає й дуже багато інших запобіжників, але нарешті до процесу будуть включені й чиновники на місцях. 

Зізнаюся чесно: такі інновації подобаються не всім, але великі зміни ніколи не супроводжуються вітаннями від усіх. Звісно, це більше роботи і відповідальності. 

Але тільки таким чином ми нарешті зможемо побороти корупцію і зробити наші міста та села комфортними для проживання. Це головна ціль, на яку повинні працювати всі: від жителя, який тепер зможе повідомити про порушення, до місцевої влади, яка заручившись підтримкою державних виконавчих органів, зможе боротися з порушниками. Тільки разом ми зможемо навести лад.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!