Почему Украине становится труднее догонять развитые экономики и при чем здесь реформы?

Почему Украине становится труднее догонять развитые экономики и при чем здесь реформы?

Что может стать источником экономического роста для Украины и сколько лет понадобится, чтобы достичь уровня развития Польши? (укр)
Понедельник, 11 октября 2021, 17:53
Начальник отдела моделирования Департамента монетарной политики и экономического анализа НБУ

Українська економіка у 2021-2022 роках зростатиме швидше за нігерійську, але повільніше від економіки США.

Такими темпами Україні знадобиться 25 років, щоб наздогнати поточний рівень доходу в Польщі (за паритетом купівельної спроможності).

Реформи можуть зменшити цей час до 14 років.

Країни, що розвиваються, мають запозичувати технології та залучати інвестиції. Однак, вони є вразливими до криз.

Також їм складно адаптуватися до змін клімату, автоматизації та гальмуючої глобалізації.

Розвинені країни долають коронакризу краще, ніж країни, що розвиваються

Нещодавно МВФ підвищив прогнозовані на 2021-2022 роки темпи економічного зростання для розвинених країн, але знизив для країн, що розвиваються. 

Серед причин – різна спроможність застосовувати стимулюючу економічну політику. Про це у своїй колонці пише Ґіта Ґопінат, економічний радник та директор Департаменту досліджень МВФ.

Таблиця 1. Темпи зростання ВВП, дефіцит бюджету (методологія МВФ) та вартість валютних запозичень у окремих країнах

 

Темпи зростання ВВП, %

Дефіцит бюджету, % ВВП

Середня вартість валютних запозичень у 2020, % річних

2020

2021

2022

2020

2021

Сполучені Штати

-3.5

7

4.9

-14.7

-13.3

0.89

Польща

-2.7

5.0

5.4

-8.2

-4.7

1.07

Україна

-4

3.8

4

-5.8

-4

7.18

Нігерія

-1.8

2.5

2.6

-5.8

-5.5

8.52

Джерело: IMF World Economic Outlook за липень 2021; Інфляційний звіт НБП за липень 2021; Власні розрахунки на основі даних сbonds.com, дохідності десятирічних державних облігацій для США, Sovereign Eurobond Index для України, Польщі та Нігерії (в доларах).

Розвинені країни мають широкі бюджетні дефіцити та продовжують стимулювати свої економіки. Натомість країни, що розвиваються, мають вищу вартість запозичень та відповідно менше простору для маневру.

Урядові запозичення для країн, що розвиваються, є зазвичай дорожчими, ніж для розвинених країн. Ба більше, їх вартість зростає під час криз. Це пов’язано з оцінками ризиків для інвесторів та відповідними преміями за суверенний ризик. 

Запозичення в місцевих валютах є ще дорожчими, ніж запозичення в твердих валютах через ризики девальвації обмінного курсу.

Теоретичним джерелом запозичень у місцевих валютах могли б стати центральні банки. Однак, так званий "друк грошей" може мати зворотний вплив на спроможність уряду фінансувати решту державного боргу. 

Домінування фіскальної політики над монетарною ризикує викликати сумніви щодо цілей центрального банку та розкрутити інфляційну спіраль. Це знизить інвестиційну привабливість держави та ізолює її на світових фінансових ринках.

Бідніші країни ризикують взагалі перестати наздоганяти розвинені країни

Про це йдеться у статті The Economist, впливового британського видання. Коронакриза продемонструвала, що бідніші країни є вразливішими до економічних потрясінь. Більше того, їх економічне зростання буде обмежене протекціонізмом великих світових гравців.

На початку 2000-х років економісти говорили, що нібито країни, що розвиваються, можуть наздоганяти розвинені країни за рахунок копіювання їх технологій, залучення інвестицій у промисловість та відкриття своїх економік для торгівлі. 

У ті часи багато бідніших країн і справді стрімко зростали. Однак, уже у 2010-х цей процес сповільнився. На початку 2020-х здається, що багато країн втрачають спроможність наздоганяти своїх багатших партнерів.

По-перше, бідніші країни гірше долають коронакризу.

По-друге, глобалізація вже сповільнилася після світової фінансової кризи, а тепер може "дати задній хід" через популістичні та націоналістичні настрої в багатьох країнах. Протекціонізм у західних країнах обмежуватиме можливості експорту для іноземних виробників. 

Китай зосереджується на задоволенні потреб власного споживання. Він може ніколи не стати таким джерелом споживчого попиту для біднішого світу, яким США десятиліттями були для Китаю.

Автоматизація робить виробництво менш трудомістким. Тож дешева праця стає менш вагомою конкурентною перевагою.

По-третє, бідніші країни сильніше відчуватимуть економічні наслідки від змін клімату. Вони є менш спроможними боротися з можливими стихійними лихами. 

Крім того, продовольчі товари мають більшу вагу в їх споживчих кошиках, водночас світові ціни на продовольство можуть бути мінливішими через частіші посухи та повені.

Світ не стоїть на місці. Багато розвинених країн ставлять собі амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів. Відмова від викопного палива вимагатиме значних "зелених" інвестицій. Крім того, продуктивність виробництва пришвидшиться, оскільки пандемія дала поштовх до автоматизації, включаючи електронну комерцію та віддалену роботу.

Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ, у своїй колонці пише, що бідніші країни стикнулися з нищівним подвійним ударом. 

Вони ризикують програти гонку проти коронавірусу та водночас можуть втратити можливість приєднатися до історичного переходу до нової глобальної економіки, побудованої на "зелених" та цифрових засадах.

Джерелом економічного зростання України можуть стати іноземні інвестиції

У робочому матеріалі МВФ йдеться, що для швидкого зростання Україні необхідно залучати іноземні інвестиції, акумулювати капітал та зменшувати частку сировини в експорті. Для цього потрібні реформи.

МВФ зазначає, що найважливішими структурними сферами, які необхідно реформувати, є правова система, ринкова конкуренція, фінансова система, відкритість для торгівлі та ринок землі. Пріоритети було визначено за допомогою порівняння з Польщею, яка є географічним сусідом України, має подібну кількість населення та суттєво більший розмір економіки.

По-перше, посилення ринкової конкуренції включає в себе зменшення домінування великих гравців, уключно з державними підприємствами, та підвищення ефективності антимонопольного регулювання. 

По-друге, розвиток зовнішньої торгівлі вимагає зменшення адміністративного навантаження на бізнес, наприклад, спрощення процедури заснування нового підприємства чи отримання дозволу на підключення до електроенергії.

По-третє, активізація фінансового посередництва потребує стабільної фінансової системи. Зараз вона є значно міцнішою, ніж була у 2008-2009 чи 2014-2015 роках. Так має й залишатися. 

Сталому економічному зростанню також сприятимуть глибокі ринки цінних паперів та широкий доступ до фінансових послуг.

По-четверте, МВФ зазначає, що сценарій із повноцінними реформами в робочому матеріалі передбачає повне відкриття ринку сільськогосподарської землі. Доступ отримують фізичні та юридичні особи, що є як резидентами, так і нерезидентами України. 

У цьому разі земля зможе бути заставою під час банківського кредитування. Обмежений ринок, наприклад, без доступу нерезидентів, приведе до меншого притоку іноземних інвестицій, а також зменшить вартість землі та відповідно її привабливість як застави.

Нарешті, номером один у списку пріоритетів зазначено реформи правової системи. Вони включають в себе боротьбу з корупцією, посилення захисту прав власності, підвищення ефективності судів та прозорості державного управління.

Стійка правова система допоможе з реформами в інших сферах. Розбиття монополій та відкриття конкурентних ринків вимагає судової незалежності та чіткого захисту прав власності. 

Для притоку інвестицій є важливою впевненість інвесторів у їх безпеці. Зниження частки непрацюючих кредитів потребує дотримання прав кредиторів та вдосконалення правових запобіжників проти несумлінних кредитних практик, зокрема кредитування пов’язаних осіб. Для розвитку зовнішньої торгівлі важливим є приборкання корупційних схем на кордоні.

Успіхи з реформами сприятимуть притоку іноземних інвестицій, прискоренню продуктивності виробництва та загальному економічному зростанню. Кількісні оцінки було проведено з використанням великої бази даних країн та їх структурних характеристик.

Таблиця 2. Вплив реформ на потенційні темпи економічного зростання

Сценарій

Внесок ринку землі у зростання ВВП упродовж 10 років, %

Середні темпи зростання реального ВВП упродовж 20 років, %

Кількість років, щоб наздогнати поточний рівень доходу Польщі

Повноцінні реформи

1.3

7.1

14

Часткові реформи

0.6

4.5

22

Status quo

0

2.8

35

Структурні зміни є процесом нешвидким. Реформи вимагатимуть стійкої політичної волі протягом кількох політичних циклів в умовах "втоми від реформ" та супротиву груп із власними інтересами. Але в протилежному разі Україна залишиться на доволі низькій траєкторії економічного зростання. 

І наздогнати розвинені країни буде неможливо.

Україна довгий час мала відносно низькі рівні інвестицій. Крім того, перед більшістю країн, що розвиваються, зараз постають виклики змін клімату, автоматизації та економічного протекціонізму їх торговельних партнерів. 

Правильним та дієвим рішенням для України можуть стати зміни в правовій системі, розвиток конкурентних ринків та зовнішньої торгівлі, поглиблення фінансових ринків та повноцінне відкриття ринку землі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!