Экономическая свобода для регионов: уроки малой приватизации для бизнеса

Экономическая свобода для регионов: уроки малой приватизации для бизнеса

Как тысячи объектов советского наследия могут стать основой для развития нового украинского бизнеса. (укр)
Вторник, 14 сентября 2021, 17:45
глава Ассоциации малых городов Украины

Життя малих міст важко собі уявити без приватної ініціативи. Втім, масштаби будівництва нових підприємств, споруд чи будівель у регіонах залишають бажати кращого. 

Попри це, по всій території України залишаються ще сотні й тисячі об'єктів радянської спадщини, що довгий час перебували у власності держави, давно перестали виконувати свої функції та перетворилися на пам'ятки історії. 

Попри їхній не надто товарний вигляд, такі активи можуть стати основою для розвитку нового українського бізнесу.

Ключову роль в цьому процесі відграє реформа приватизації, що вже докорінно змінила правила гри в державному секторі. 

Перш за все, мова йде про підвищення ефективності роботи не просто окремих державних активів, а цілого сектору економіки, що роками демонстрував незадовільні фінансові та господарські показники. 

Приватизація — це також наповнення державного бюджету додатковими коштами, що надходять від українських та іноземних інвесторів. 

Впровадження єдиних правил та прозорих механізмів взаємодії на всіх стадіях — від доступу до інформації до прозорих аукціонів продажу — дозволяє повернути довіру приватного сектору до співпраці з державою. 

Та попри більшу увагу громадськості до продажу таких об'єктів як завод "Більшовик" чи АТ "ОГХК", особливо цікавою для розвитку малого та середнього бізнесу в контексті розвитку регіонів є кампанія малої приватизації, зважаючи на окремі новації комплексного законопроєкту від Фонду держмайна.

Широкий вибір можливостей

До об'єктів малої приватизації входять ті активи, оціночна вартість яких не перевищує суму в 250 млн гривень. 

Тобто, мова йде про неймовірно широкий спектр об'єктів: від гаражів чи сараїв до багатоповерхових будинків, підприємств чи пакетів акцій в акціонерних товариствах. 

Відтак, мала приватизація відкриває двері максимально широкому колу потенційних інвесторів, що володіють кардинально різними об'ємами стартового капіталу — від тисячі гривень до десятків і навіть сотень мільйонів.

Якщо раніше процедура приватизації часто відбувалася "для своїх", а інформація про аукціони була лише в чорно-білій друкованій газеті накладом 400 екземплярів, нині ситуація змінилася кардинально. 

Відтепер вся інформація про майбутній лот розміщена на спеціальному сайті: від географічного розташування до повного пакета документів про об'єкт. 

Участь в торгах теж перестала бути "завданням із зірочкою": для цього потрібно лише зареєструватися на одному з торговельних майданчиків та виконати кілька простих кроків

Як показує практика, мала приватизація вже приносить до державного бюджету мільярди гривень. 

Загальний ефект від приватизації всього непрофільного майна, яким володіє держава, вражає: від початку 2020 року мала приватизація принесла до державної скарбниці 4,5 млрд гривень. 

При чому, мова йде не лише про гроші тут і зараз, а про суттєве зростання надходжень до державного та місцевого бюджетів шляхом зростання сплачених податків, покращення стану інфраструктури та створення додаткових робочих місць у регіонах. 

На думку Асоціації малих міст України, принципово важливою в цьому контексті є норма про спрямування 10% від суми приватизації об'єкта до бюджету ОТГ за місцем його реєстрації, запропонована ФДМУ у комплексному законопроєкті про приватизацію.

Історії успіху

Літинський автобусний парк, що на Вінниччині — приклад того, як занедбані будівлі отримують принципово нове життя. 

Інвестор, який придбав занедбаний комплекс будівель, не просто наповнив бюджет додатковими 4 млн гривень, але й планує створення повноцінного майданчика для розвитку місцевого бізнесу. 

Так, лише на першому етапі інвестиції в проєкт складуть понад 50 млн гривень, що дасть потужний поштовх розвитку підприємництва у смт з населенням в 6500 мешканців.

Завдяки аукціонам приватизації вже зовсім скоро двоповерхова адмінбудівля у Волочиську Хмельницької області стане сучасним адміністративно-офісним центром: новий власник за результатами аукціону заплатив 3,5 млн гривень, що у 8 разів перевищило стартову ціну на об'єкт. 

Таку ж суму новий власник планує інвестувати в ремонт будівлі, завдяки чому в місті з'явиться понад два десятки нових робочих місць з комфортними умовами праці та конкурентною заробітною платою.

Не забуваємо й про можливості для розвитку малого бізнесу: виставляючи на продаж безліч закинутих адмінбудівель, держава надає чудовий шанс для перетворення цих активів у нові бізнеси в регіонах. 

Чудовим прикладом цього є колишня адмінбудівля, розташована у смт Іванівка, що на Херсонщині. Після проведеного капітального ремонту, занедбане приміщення перетворилося на сучасну фотостудію та салон краси. 

Новий вектор розвитку

Протягом десятиліть радянської влади приватна ініціатива, що є основою для життя та розвитку економіки малих міст, була у відвертому загоні. 

Все це доводиться будувати "з нуля", відновлюючи традиції місцевого підприємництва, переосмислюючи своє місце в житті країни, шукаючи нові можливості для розвитку.

Мала приватизація, заснована на прозорих та рівних правилах, чи не вперше в історії незалежної України створює реальне підґрунтя для розвитку підприємництва, що сприяє не просто загальному зростанню економіки, але й наповнює життя малих міст принципово новим змістом. 

Як показує практика, реформа приватизації відкриває можливості для розвитку своєї справи всім категоріям підприємців. 

Створення та розвиток сімейних бізнесів, сучасних профільних виробництв та нових підприємств, ресурсна база для яких знаходиться в безпосередній географічній близькості — саме така модель є оптимальною для розвитку сучасної економіки регіонів. 

В цьому сенсі, саме мала приватизація виступає засобом досягнення цієї амбітної цілі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!