Как Кремниевая долина пускает корни в Украине

Как Кремниевая долина пускает корни в Украине

Имеет ли Украина шанс на быстрый рост экономики за счет экспорта ИТ-услуг? (укр)
Понедельник, 30 августа 2021, 16:10
управляющий партнер UNIT.City

У дитинстві нас вчили мріяти стати космонавтами, балеринами, лікарями, вчителями… А от мріяти про інтернет – не вчили. Бо ніхто про нього й не знав. 

Майже ровесник української незалежності Олексій Шалденко теж ніколи не думав, що стане ІТшником. Але сьогодні його стартап Wantent – серед найперспективніших в Україні.

Разом з командою Олексій розробив програму, яка за допомогою штучного інтелекту визначає реакцію глядачів на відеоконтент. Інвестори зацікавилися продуктом і вклали вже $450 тис. І це ще стартап, що не вийшов на світовий ринок. 

За ці 30 років ми, по-простому – ІТшники, – зустріли чимало перешкод, але не зупинялися будувати галузь, про яку в нашому дитинстві ніхто навіть не знав.

І сьогодні я впевнений, що ця сфера інновацій стала каталізатором успіху України. Ми досягли колосальних результатів в розвитку сучасних технологій і вже увійшли в історію, як країна крутих ІТ-шників. 

У 2019 експорт ІТ-послуг перевищив доходи від експорту пшениці, дійшовши до $4,7 млрд, а торік взагалі перевищив $5 мільярдів. Щороку колосально зростає і цифра сплачених податків. 

І це за майже 10 років активної фази розвитку – з часу буму на ринку технологій. В 2010 році Україна вже почала бути помітною на цьому світовому ринку завдяки нашим сильним інженерам та програмістам, які мали доступ до швидкого та дешевого інтернету. Це унікальний приклад, бо не в усіх країнах були такі вихідні дані. 

До того ж, цей ринок жодним чином не регулювався державою. З одного боку, ніхто не розумів, як з цим працювати. З другого – це розв’язало руки і дало чимало свободи початківцям. Нині в Україні майже 300 тис. ІТ-шників. І це – хороший результат!

Та були і мінуси. Один з найбільших – відсутність інструментів роботи з іншими країнами, хоча всі розуміли, що українські програмісти дуже талановиті і "голодні" до відкриттів. 

Тому більшість фахівців їхала закордон в країну ІТ-мрій – Кремнієву долину. Там була інноваційна інфраструктура, в якій можливо створити інноваційний продукт. А у нас її не було. 

Звичайно, були винятки і деякі стартапи з’являлись тут. Але більшість не могла креативити в Україні, тому що не мали бази, на якій все тримається: знання, ідею, команду і ресурси. 

Не було й культури підприємництва. Для більшості виявилося простіше їхати закордон для отримання досвіду в іншій команді, а вже потім створювати власні стартапи. 

Проблема виїзду талантів досягла шалених темпів, коли світ захопила пандемія. Оффлайн-кордони закрилися, але онлайн відкрився максимально. 

У той самий час ми в UNIT.City роздумували, як допомогти тим, хто залишився вдома, але продовжував створювати інноваційні продукти? Як ми можемо надати усі необхідні їм знання, підтримку і заохотити працювати в Україні? 

Добре помізкувавши, вирішили створити ком’юніті-"гніздо можливостей" Nest (Network Education Startup Technology). І ми влучили в десятку.

На сьогодні це перша та поки єдина в Україні платформа, яка об’єднує стартапи з інвесторами. Ця екосистема дозволяє навчатися і працювати. 

Ми хочемо, щоб стартапів в Україні було більше. Щоб стати успішними, ІТ-початківці повинні знати, як створити бізнес-модель, як будувати маркетинг, виходити на нові ринки, спілкуватися з інвесторами. Ми вчимо цього безкоштовно і лише за три місяці. 

Ідеологом Nest став Домінік Піоте, виконавчий директор UNIT.City. Саме він першим запропонував впроваджувати принципи роботи Кремнієвої долини в Україні. 

Розробляти програму Піоте допомагав ще один відомий ІТ-фахівець Кремнієвої долини, професор Каліфорнійського університету в Берклі Рік Расмуссен. Вдвох вони є головними менторами NEST. 

З ним, а також багатьма іншими міжнародними та українськими експертами, щотижня відбувається спілкування один-на-один. Мета — контролювати і оцінювати прогрес розвитку стартапу.

Олексій Шалденко неодноразово казав, що їм дуже допоміг Рік Расмуссен – гуру ІТ-бізнесу. Знаючи про стартапи все, професор вказав на їхні сильні та слабкі місця, допоміг розробити стратегію. 

Почути таке від профі – на сьогодні в Україні рідкість. Повірте, у Кремнієву долину їдуть навіть за негативними відгуками. Можливо, ці настанови свого часу допоможуть стартапу Олексія стати "єдинорогом". 

На завершальному етапі усі команди проходять тест-драйв. Своєрідний іспит. Тільки замість оцінок – перші реальні фінансові вливання. 

Якось ми влаштували іспит у форматі Elevator Pitch. Стартапи мали за 40 секунд у ліфті продати свій продукт потенційним інвесторам. І багато хто склав іспит на відмінно. 

30 років на мрію

ІТ-ринок Україні недооцінений. Є дуже багато крутих ідей, які можуть конкурувати на глобальному ринку. Головне – дати їм шанс.

Але час, коли цей стартап залишить Україну може бути різний. Це може трапитися на рівні зародження ідеї та команди, а може – під час старту Sales, Marketing у США. 

Для нас дуже важливо, щоб стартапи народжувалися в Україні, створювали тут свої ідеї, знаходили партнерів, опрацьовували бізнес-модель, відпрацювали її на локальному ринку, а потім могли масштабуватися і виходити на міжнародний ринок. 

Але весь бек-офіс залишали в Україні. Тоді можна казати, що це український бізнес.

Мало хто знає, що сервіс Grammarly – це український продукт. Вони настільки швидко пішли з України, що їх вже вважають, американською компанією. Але всі можуть сказати, що стартап People.ai, який став "єдинорогом" — український продукт. 

Щоб вітчизняних "єдинорогів" ставало більше, ми в UNIT.City вже в цьому році маємо намір створити фонд для підтримки українських стартапів на суму в $100 млн. 

Він буде одним з найбільших в Східній Європі. Впевнені, що це заохотить українців натхненніше працювати в своїй країні, створювати інноваційні продукти тут, маючи шалену освітню та фінансову підтримку.

Гуру з Кремнієвої долини Рік Расмуссен зацікавився допомагати нашим стартапам, бо він бачить потенціал, наш креатив, відповідальність та бажання вчитися. Професор впевнений, що наступним ІТ-регіоном стане Східна Європа. І Україна буде серед лідерів. 

Недарма Україна почала на державному рівні заявляти про цифрову трансформацію. Потреба у цьому зрозуміла на всіх рівнях. 

Розвинені країни, з якими ми вимушені конкурувати, вже досягли високих рівнів і не готові працювати понад силу. А ми, наші "голодні" до мрій ІТшники, стартапери, -- готові. 

Тому у нас є всі шанси на швидкий ріст. А поки ми ростемо, нам треба вчитись у сильних і працювати з ними. 

Тож, вчимося і кодуймо! Такими темпами через наступні 30 років Україна опиниться серед ТОПів прогресивних інноваційних держав. Стартапи залишатимуться вдома і створюватимуть тут глобальний продукт. ІТ може стати галуззю №1, яка генеруватиме ВВП України. Наш ріст тільки почався!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!