Каждая гривна имеет пол

Каждая гривна имеет пол

Что такое гендерное бюджетирование и как оно внедряется в Украине. (укр)
Среда, 25 августа 2021, 08:17
аналитик публичных финансов и публичного управления, эксперт по гендерному бюджетированию

Видатки державного бюджету України на 2021 рік більші ніж трильйон гривень.

Немаленький бюджет на перший погляд, але якщо враховувати, що майже чверть українців живуть за межею бідності, держава не може дозволити собі нецільове та неефективне використання жодної гривні. 

Адресність та справедливість розподілу коштів є однією з основ побудови системи публічних фінансів. Втім багато чиновників досі притримується тези, що "гроші на всіх витрачаються однаково, незалежно від того це жінка чи чоловік".

Особливості розподілу ресурсів та пошуку проблем в залежності від статі

Ґендерне бюджетування — це інструмент, який допомагає при розподілі публічних коштів враховувати потреби різних груп в залежності від віку, статі, місця проживання, наявності інвалідності та інших аспектів.

Якщо маркетингові агенції завжди знають цільову аудиторії своїх клієнтів, то у багатьох державних стратегіях врахування ґендерних аспектів в кращому випадку залишається на рівні загальних принципів. 

Україна має широке коло проблем, які по різному відображаються на жінках та чоловіках, деякі з них: серед загальної кількості осіб у яких було виявлено туберкульоз — 70% чоловіків, а серед усіх померлих їх більше 80%! 

Частка жінок серед зареєстрованих жертв домашнього насильства — 90%. Для початку всі ці особливості можна враховувати при фінансуванні превентивних заходів щодо поширення туберкульозу серед чоловіків в тюрьмах, або при підготовці спеціалістів та психологів, що працюють з жінками, які постраждали від домашнього насильства. 

Розрив в оплаті праці жінок та чоловіків в Україні складає 18% на користь чоловіків, що в довготривалій перспективі відображається на різниці у пенсійному забезпеченні, податкових відрахуваннях та на економічній спроможності жінок та чоловіків. 

Але, напевно, найгірша "нерівність" полягає у тому, що тривалість життя чоловіка в Україні на 10 років коротше за тривалість життя жінки.

А якщо говорити мовою грошей, то у 2018 році обсяг компенсацій за короткостроковими кредитами з державного бюджету для суб'єктів АПК, що очолюють чоловіки склав 195,2 млн грн (92,5% від загальної суми), а для підприємств, що очолюють жінки було виділено 15,92 млн грн або 7,5% від загальної суми.

Причини такого розриву не вказані. Проте навряд чи вони полягають у тому, що жінкам не потрібні кредитні кошти на власну справу або у їх низькому представленні у секторі сільського господарства.

Загалом, кількість суб’єктів господарювання АПК, які очолюють жінки та які користувалися державною фінансовою підтримкою у 2018 році складала 74 підприємства (10,3%) від загальної кількості у 719 підприємств.

Схожі приклади ґендерної нерівності є майже в усіх сферах.

Міжнародна оцінка

З 2014 року уряд намагається інтегрувати ґендерне бюджетування у систему публічних фінансів. Успіхи на цьому шляху відверто фрагментарні.

У лютому 2021 року Світовий банк, Міжнародний валютний фонд та Європейська комісія за допомогою ініціативи PEFA (Public Expenditure and Financial Accountability) опублікували оцінку ґендерно орієнтованого управління державними фінансами в Україні. 

Було проаналізовано 9 інструментів управління державними фінансами серед яких: управління державними інвестиціями, ефективність надання послуг, звітність, законодавчий контроль та інші.

При можливій найвищій оцінці "А", Україна отримала середню оцінку за всіма параметрами на рівні "D+", при найнижчій оцінці "D". 

Це означає, що ми застрягли на етапі впровадження ґендерного бюджетування у нормативну базу і поки не можемо продемонструвати значні практичні результати у підвищенні ефективності витрат коштів з огляду на проблеми жінок та чоловіків різних груп. 

Причин такої відверто слабкої оцінки — багато. 

Так наприклад впровадження ґендерного бюджетування не є системною політикою, а здійснюється більше за рахунок ініціативи окремих посадовців. А під час складання та виконання бюджетів, більшість міністерств взагалі не бере до уваги особливості впливу коштів на різні цільові групи жінок та чоловіків.

Наприклад, Міністерство юстиції чи Мінекономіки. 

Уряд та Міністерство фінансів підготували достатньо широку нормативну база у цій сфері, проте вона переважно має рекомендований характер.

А навіть ті спеціалісти, що за власної ініціативи готові застосувати ґендерний підхід при розподілі публічних коштів не зовсім розуміють як це має бути реалізовано на практиці.

На думку фахівців багатьох міністерств, затверджені Мінфіном рекомендації щодо впровадження гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі є заплутаним та незрозумілим документом, який не надто допомагає у роботі.

Також зі сторони розпорядників коштів є проблема з нестачею інституційної підтримки та відсутністю практичних знань щодо ґендерних проблем у їх сфері.

Поодинокий оптимізм та примарні перспективи

У Міністерства внутрішніх справ у 2020 році 15 із 30 паспортів бюджетних програм містили ґендерні аспекти. 

Така кількість не означає якість, але показники рівня забезпечення засобами бронезахисту з врахуванням потреб жінок у 1,3% та чоловіків у 48% серед військовослужбовців Національної гвардії України є хорошим першим кроком для подальшого вирішення проблеми.

У пояснювальній записці до закону "Про державний бюджет України на 2021 рік" вказано, що ґендерний аспект містився у бюджетних запитах 35% центральних органів виконавчої влади та інших розпорядників коштів.

Рахункова палата України, головний орган фінансово-бюджетного контролю, також зацікавилась ґендерним бюджетуванням.

У своєму звіті за 2020 рік палата зазначила, що розпочато виконання комплексу завдань у сфері бюджетної політики щодо застосування ґендерного підходу в бюджетний процес, включаючи систему фінансового контролю.

Але які саме конкретні завдання не уточнила.

Звичайно, ґендерне бюджетування не є панацеєю публічних фінансів і є лише одним з інструментів підвищення ефективності використання коштів. 

Проте поки ми перебуваємо у пошуку та окреслення ґендерних проблем у різних сферах, а не їх вирішення за допомогою перерозподілу ресурсів.

Але нічого дивного в незадовільній практиці впровадження ґендерного бюджетування немає.

Коли міністерства не ставлять собі чітких цілей, на які потреби вони спрямовують кошти, та чиї проблеми намагаються вирішити, то при такій системі жодна навіть зобовязуюча ґендерна норма працювати не буде.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!