Как заработают госкомпании после создания наблюдательных советов

Как заработают госкомпании после создания наблюдательных советов

Зачем государственным компаниям наблюдательные советы и как выглядит процесс их создания. (укр)
Вторник, 6 июля 2021, 08:14
юрист

Черговий рік триває реформа в сфері корпоративного управління для державних компаній. 

Причиною цьому стало бажання керівництва держави підвищити ефективність роботи підприємств, знизити фактор одноособового ухвалення рішень, а також максимально дистанціювати державні компанії від політиків, знизивши корупційну складову. 

Процес розпочато за президентства Петра Порошенка, коли була затверджена відповідна стратегія. Зеленський продовжив цю тенденцію. 

У березні цього року Кабмін затвердив Програму діяльності, у якій йдеться про імплементацію міжнародних стандартів в систему управління держкомпаніями для збільшення їх доходів та інвестиційної привабливості.

Декілька років тому Верховна Рада змінила Закон України "Про акціонерні товариства", де наразі передбачено створення наглядових рад з незалежними членами. 

Відповідні структури мають створюватися при державних компаніях. Серед них: "Одеський припортовий завод", "Об’єднана гірничо-хімічна компанія", "Турбоатом", "Електроважмаш", "Центренерго", "Харківенергозбут", декілька обленерго і теплоелектроцентралей тощо. 

До змін центральні органи виконавчої влади фактично підміняли собою наглядові ради, призначаючи директорів держкомпаній, погоджуючи заступників, надаючи згоду на укладення угод понад 10% вартості активів підприємств. 

Після початку реформи вищим органом управління компаніями стала наглядова рада у складі 5, 7 або 9 осіб. Вони фактично несуть відповідальність за стратегічний розвиток державних підприємств. 

Члени наглядової ради затверджують стратегію, призначають директора та погоджують заступників, а також визначають бюджет.

При цьому, більше половини складу кожної з наглядових рад мають бути незалежними директорами. Члени наглядових рад повинні відповідати особливим критеріям – не бути афілійованими з цими компаніями, не бути їх акціонерами, не працювати в органах публічної влади тощо. 

Незалежні члени наглядових рад призначаються відповідно до спеціального процесу. Спочатку обирається рекрутер (приватна HR компанія), що пропонує номінаційному комітету розглянути список кандидатів

Комітет, в свою чергу, передає перелік кандидатів до Кабміну, який надалі надсилає їх на затвердження через рішення Загальних зборів акціонерів державної компанії. 

Цікаво, що рекрутер нині лише один – Pedersen and Partners. Виключно вони формують список кандидатів на посади незалежних директорів для всіх державних компаній, де створюються наглядові ради.

При цьому, формування наглядових рад не має заважати підготовці держкомпаній до приватизації. Навіть навпаки, це важливий елемент процесу передачі державних підприємств до рук приватного бізнесу. 

До речі, наразі повним ходом йде підготовка до приватизації енергетичного гіганту – державного "Центренерго". 

Важливість для держави цього об’єкту важко переоцінити. У контексті виробництва електроенергії в України ця компанія займає близько 8% ринку. А в структурі теплової генерації – близько 18%.

Але до оголошення про приватизацію державні мужі мають об’єднати компанію з шахтами задля підвищення стартової вартості активу. 

Загалом, запровадження ефективних наглядових рад – це найкраща світова практика. Ключовим є наявність дійсно незалежних членів цих структур. У випадку фігурування там "фунтів" від тих чи інших політичних сил або фінансово-промислових груп, сенсу в створення наглядових рад немає.

Додам, що стартову ціну "Центренерго" буде визначати приватизаційний радник, якого ще поки не визначено. Але наперед можна зазначити, що це будуть мільярди гривень.

До речі, місяць тому було внесено законопроєкт щодо вдосконалення корпоративного управління юросіб, акціонером яких є держава. 

Автори – члени пропрезидентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, Роксолана Підласа та Олександр Корнієнко. Він вже в порядку денному. 

Існують ще два альтернативні законопроєкти. Але здається, що саме "слуги" протягнуть своє бачення, адже суб’єктами законодавчої ініціативи виступили лідери пропрезидентської фракції.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Крістіни Голубицької, ухвалення цих змін призведе України до кращих міжнародних практик у сфері корпоративного управління за рекомендаціями ОЕСР (Організації економічного співробітництва і розвитку). 

Перший віце-прем’єр та міністр економіки Олексій Любченко додав, що це має стати драйвером системи економічного розвитку країни. Драйвером чи ні, це питання досить дискусійне, але ухвалення якісного законодавства допоможе знизити корупційну складову і підвищити ефективність управління держкомпаніями. 

Відомо, що уряд також братиме участь у доопрацюванні законопроєкту. Аби лише це не затягнулось на місяці погоджень і вироблення спільної позиції.

Однак, за будь-якими словами мають слідувати дії. Офіс Президента не має впливати на призначення незалежних директорів до наглядових рад державних компаній. 

На думку окремих оглядачів, вплив таки спостерігається. Проте, кожен з профільних експертів може проаналізувати списки на зайняття посад незалежних членів у наглядових радах. І тоді вже зробити власні висновки. 

Головне – не втратити фокус за процесом корпоратизації державних підприємств, де ключову роль відіграє Мінекономіки, Фонд держмайна та ідеї законодавців щодо покращення процедур.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!