Законопроект №5600: как документ коснется банковского сообщества?

Законопроект №5600: как документ коснется банковского сообщества?

Как "антиолигархический" законопроект может осложнить отношения бизнеса и банков.
Пятница, 30 июля 2021, 13:33
исполнительный директор Независимой ассоциации банков Украины

Законопроєкт №5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень викликав неабиякий резонанс у суспільстві. 

Документ презентували як такий, що має сприяти боротьбі з олігархами та наповненню бюджету. 

Глибоко проаналізувавши його, розуміємо, що насправді він містить норми не лише про деолігархізацію, а й такі, що можуть неоднозначно вплинути на банківську систему, а відповідно, і на стан економіки загалом.

Тому НАБУ наполягає на доопрацюванні документу та готова активно долучатися до процесу. Нагадаю, що Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні, й до 15 липня включно депутати подавали правки. 

Збитки минулих періодів і чому цей нюанс несприятливий для банківської системи

У документі пропонувалося великим платникам податків у фінансовому результаті до оподаткування враховувати збитки минулих років лише в розмірі 50% від суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, розрахованої за минулий період. 

В рамках діяльності робочої групи ВРУ ми знайшли компроміс щодо цього питання (попередньо, наразі правку не оприлюднено). Мінфін запропонував враховувати 100% збитків минулих періодів, але є момент — на майбутні збитки компроміс не розповсюджується. 

Нерозподілені збитки минулих років у банків обліковуються в бухгалтерському обліку на рахунках капіталу та зменшують регулятивний капітал банків, що впливає на показники економічних нормативів. 

Діяльність банківських установ жорстко контролює Національний банк України. Відповідно до аналізу показників економічних нормативів банків, розміру капіталу та регулятивного капіталу, НБУ має право ухвалити рішення про припинення здійснення банком операцій у разі невиконання нормативів та ведення збиткової діяльності. 

Також НБУ може вимагати вжити заходів із додаткової капіталізації, призупинити дію деяких пунктів ліцензії, заборонити відкриття нових відділень, підвищити вимоги щодо розміру відрахувань до резервного фонду, заборонити виплату дивідендів за простими іменними акціями, обмежити/призупинити виплати за деякими договорами з особами, які мають істотну участь або опосередковану істотну участь у банку, або взагалі ухвалити рішення щодо відкликання ліцензії.

Таким чином, через вплив на регулятивний капітал і відповідно на банківські нормативи збитки минулих років безпосередньо впливають на бізнес банківських установ, тобто на фінансовий результат до оподаткування поточних податкових періодів.

Відповідно, пропонований законопроєктом підхід в перспективі може значно погіршити стан вітчизняної банківської системи.

Обмеження виїзду керівника за кордон за наявності податкового боргу

Протягом 2021 року банки – члени нашої Асоціації стикнулися з конкретними випадками, коли Державна податкова служба виставила їм вимогу в зв’язку з виникненням "податкового боргу" у вигляді фіктивної недоїмки, поява якої загрожувала банкам репутаційними ризиками. 

Врегулювання питання зняття фіктивної недоїмки тримало у психологічному напруженні профільних фахівців банків та відібрало багато часу. 

Ця ситуація пов'язана зі змінами в адміністративно-територіальному устрої населених пунктів України, відповідно до яких почали функціонувати нові рахунки для надходжень до державного і місцевих бюджетів у розрізі утворених територіальних громад. 

При цьому штучний податковий борг виникав внаслідок відсутності робочого програмного забезпечення, яке б своєчасно в автоматичному режимі відображало платежі в інтегрованих картках, відкритих у розрізі різних податкових інспекцій, які адмініструють надходження однієї територіальної громади. 

Немає гарантії, що подібні штучні борги не з’являться знову. Але з новелами законопроєкту №5600 ці штучні борги ще й порушуватимуть конституційне право невинних людей на пересування.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельних ділянок

Банк набуває права власності на майно, включаючи земельні ділянки, для запобігання збиткам за виданими кредитами, тобто задля збереження власної стабільності, стабільності банківської системи та економіки, а не для отримання додаткових прибутків. 

Відповідно, навантажувати банки додатковими податковими тягарями і такій ситуації ─ алогічно й несправедливо. 

Новела щодо отримання податкової інформації контролюючими органами

Надає підстави для зловживань з боку ДФС. 

Тобто по факту наразі законопроєкт пропонує дозволити ДФС вимагати додаткову інформацію, якщо за результатами аналізу виявлено факти, які "можуть свідчити" про порушення платником податків законодавства. Формулювання "можуть свідчити" ─ неоднозначне й може створити підстави для тиску на бізнес. 

Плата за землю без підтверджуючих документів на власність

Законопроєкт пропонує уможливити прийняття рішення про встановлення факту користування юридичною або фізичною особою земельною ділянкою державної та комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів органами місцевого самоврядування.

Надання подібних повноважень може призвести до зловживань з боку посадових осіб. Зокрема, незрозуміло, чи буде вважатися використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів наявність права власності у платника податку на приміщення в будівлі, що перебуває у спільній власності такої особи та органу місцевого самоврядування. 

Також у законопроєкті не визначено дату набрання чинності рішення про встановлення факту користування землею без оформлення документів, механізм повідомлення платника податку про ухвалене органом місцевого самоврядування рішення та порядок справляння податку в разі оскарження такого рішення платником.

І ні, це не вичерпний перелік зауважень до законопроєкту. 

Але це максимально критичні для банків і людей моменти, на яких ми хочемо сконцентрувати увагу. НАБУ готова до співпраці. Дуже сподіваємось на продуктивну спільну роботу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!