Агрострахование — надо на вчера

Агрострахование — надо на вчера

PROMOTED. В Украине приняли закон о государственной поддержке агрострахования. Что это означает для украинских аграриев и страхового рынка?(укр)
Вторник, 27 июля 2021, 09:00
Земеститель директора департамента андеррайтинга и продукт-менеджмента страховой компании ARX

У липні Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5104 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою".

Цей закон суттєво оновлює систему державної підтримки сільськогосподарського страхування.

Держпідтримка — must have

Україна чи не єдина європейська країна, де державна підтримка агрострахування в тому чи іншому вигляді була повністю відсутня, тому необхідність прийняття закону подібного до №5104 назріла давно. На мою думку, його прийняття зараз заслуговує лише на схвальну оцінку від страхового ринку та аграріїв.

Ринок агрострахування ніде в світі не набув розвитку без держпідтримки, адже ціна страхового покриття є високою і потребує компенсації зі сторони держави. Норма закону про компенсацію державою до 60% страхових платежів, сплачених агровиробником, повинна суттєво здешевити навантаження для фермерів та запустити повноцінний механізм захисту наших аграріїв.

Погодні катаклізми останніх років доводять, що без чіткого та системно злагодженого механізму агрострахування ми з інтервалом у кілька років будемо зустрічати ситуації подібні до минулорічної – дефолти, відсутність розрахунків за кредитами, невиконання контрактів, масові пікети агровиробників та, подекуди, суїцидальні випадки доведених до відчаю фермерів, які повинні бути викорінені з новітньої історії нашої держави у 21 сторіччі.

Можна очікувати, що під чітким контролем регулятора страхового ринку, яким є Нацбанк та МінАПК, в жодному разі не вдасться повторити плачевну історію з механізмом запуску агрострахування двадцятирічної давнини. Страхові компанії будуть першими сигналізувати про будь-які порушення механізму. 

Нацбанк, Міністерство та кваліфіковані учасники страхового ринку зроблять все, щоб уникнути повторення ситуації 2012 року, коли початок субсидіювання страхових платежів вивів на ринок агрострахування близько 50 страхових компаній, які без досвіду та відповідної кваліфікації призвели даний механізм до несправного стану.Негативне відлуння такого субсидіювання ми досі чуємо від фермерів.

Ринок агрострахування — що робити

Добровільний ринок агрострахування завжди відкритий для всіх охочих страховиків. Але є низька обов’язкових елементів: cпочатку інвестуй в персонал, продукти, ІТ, навчання, забезпеч себе надійним перестрахуванням, покажи якість сервісу, здійсни виплати відшкодувань, які в агрострахуванні можуть сягати десятки, а то й сотні мільйонів гривень, попрацюй кілька років на добровільному ринку, накопичуй досвід, а потім приєднуйся до програми субсидіювання. Саме такої стратегії притримуються Нацбанк та МінАПК.

В іншому випадку, якщо з перших років надання субсидій відкрити цей ринок для всіх охочих страхових компаній, ми точно повторимо ситуацію 2012 року, коли з тисяч звернень про страхові події відшкодування отримали одиниці.

Навіть і без держпідтримки ринок агрострахування повільно, але все ж таки розвивається. Наша компанія має в своєму арсеналі багато продуктів, які адаптовані під потреби агровиробників.

Фермери самостійно обираються ризики які найбільш актуальні для їх регіону або культури, а ми адаптуємо покриття та ціну під їх потреби. На ринку домінує страхування основних нішевих культур, ріпаку, пшениці, соняшнику, та кукурудзи. Популярним, наприклад, є страхування ріпаку від ризиків не перезимівлі.

Ми щороку страхуємо десятки клієнтів та здійснюємо виплату мільйонів гривень страхових відшкодувань, минулого року рівень наших виплат склав близько 90%.

Варто зазначити, що новий закон закладає підґрунтя для розвитку індексного страхування, що набуло великої популярності в світі через розвиток технологій, швидкість адміністрування цих продуктів, та відповідно, часто призводить до здешевлення страхового покриття.

ARX планує стати активним учасником розробки продуктів для субсидіювання, які зможуть максимально захистити агровиробника, будуть оптимальними по ціні, прозорими та простими для всіх учасників, як з точки зору укладення договорів та їх адміністрування, так і з точки зору врегулювання страхових подій та виплати відшкодувань.

На нашу думку, акцент варто робити на індексні рішення, що забезпечать покриття катастрофічного ризику, яким для нашої країни є посуха, а по ризиках перезимівлі зупинитись на класичних продуктах. 

В нас є досить напрацювань в цьому напрямку, які ми обов’язково винесемо на розгляд Міністерства та Нацбанку. Ми також можемо використовувати позитивний досвід сусідніх країн, профіль агровиробника в яких є подібним до українського,  Це може суттєво зекономити час та ресурси для запуску довгоочікуваного механізму агрострахування з державною підтримкою.

Ми впевнені, що повноцінне щорічне бюджетування цієї статті витрат є для держави набагато передбачуванішим інструментом управління, ніж "сподівання на краще" та незнання - коли трапиться наступна посуха, в якому регіоні та в якому розмірі понесуть збитки фермери, та де взяти кошти на їх підтримку. Досвід всього цивілізованого світу це підтверджує.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Подпишитесь на наши уведомления!