Корпоративная реформа сдвинулась с мертвой точки

Корпоративная реформа сдвинулась с мертвой точки

Верховная Рада поддержала усовершенствования реформы корпоративного управления государственных предприятий. Что изменится после расширения полномочий наблюдательных советов? (укр)
Четверг, 15 июля 2021, 13:10
cтарший проектный менеджер команды поддержки реформ Минэкономики, член правления Ассоциации выпускников НаУКМА

Для корпоративного управління 15 липня 2021 може стати історичним.

Майже шість років тривала робота і дебати про потребу удосконалення законодавства щодо корпоративного управління підприємств у державній власності. 

Протягом останніх років мені випала нагода у складі групи співавторів-експертів працювати над законопроєктом 5593-д, що сьогодні нарешті Верховна Рада ухвалила в першому читанні.

Ця довгоочікувана проміжна перемога насправді є лише початком боротьби.

Адже важливо не тільки прийняти зміни, а й зберегти до фінального голосування всю концепцію законопроєкту, який в теперішній редакції базується на керівних принципах Організації економічного співробітництва та розвитку, тобто на таких, що визнані світовою спільнотою як прийнятні та ефективні.

Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного урядування підприємств у державній власності є основними в галузі, а сама ОЕСР є авторитетним джерелом інформації для міжнародних фінансових організацій та приватних інвесторів. 

Сукупна частка національних економік 38 країн-членів цієї організації сягає 60% світового ВВП.

Реформа корпоративного управління стала основною темою обговорення з міжнародними партнерами. Прогрес цієї реформи буде визначати для них статус реформ в Україні загалом і вплине на подальшу співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.

Нагадаю, що експертна спільнота різко засудила рішення Уряду в кінці квітня цього року про відсторонення від обов'язків наглядової ради НАК "Нафтогаз" на кілька днів, для того щоб змінити керівництво компанії. 

Таке рішення грубо порушує принципи корпоративного управління ОЕСР, які Україна зобов’язалася впроваджувати. 

Не забарилася і реакція заступника Генерального секретаря ОЕСР, який у своїй заяві пояснив, які питання викликають занепокоєння, оскільки вони порушують Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного урядування підприємств у державній власності. 

Також Масамічі Коно наголосив, що настав час Уряду України підкріпити свої обіцянки реальними вчинками у реформі корпоративного управління державних компаній.

Корпоративне управління саме по собі не є рішенням всіх проблем, але значно підвищує шанси на успіх, оскільки покращує якість стратегічного планування, дає більше можливостей для підвищення ефективності діяльності всіх ланок управління, підвищує прозорість діяльності компанії і полегшує боротьбу з корупцією. Цього можна досягти за рахунок механізмів, закладених в проєкті закону.

Зокрема, законопроєкт передбачає запровадження загальної політики державної власності. Політика власності — це корисний інструмент, що використовується в різних країнах для управління державною власністю. 

Вдалими прикладами є політики власності Норвегії, Швеції та Фінляндії. Приватні інвестиційні фонди також формують і публікують свої політики власності. 

У цьому документі власник розкриває і ретельно аргументує критерії володіння, чому він залишає в своєму володінні конкретні компанії чи активи, які цілі ставить перед цими підприємствами. Цей документ регулярно переглядається.

Згідно з рекомендаціями Керівних принципів ОЕСР, політика власності має визначати загальні засади державної форми власності, функцію держави в структурі управління державними компаніями, яким чином держава реалізовуватиме політику власності, а також відповідні функції та обов’язки державних структур, залучених до реалізації політики власності.

У проєкті закону також передбачено, що складовими загальної політики державної власності є дивідендна політика, політика винагород керівників та членів наглядових рад. 

Оцінка діяльності компанії та її органів управління повинна базуватися на політиці власності.

Ще одним важливим нововведенням законопроєкту є передача повноважень пов'язаних з управлінням компанією на наглядові ради

Основні повноваження включають затвердження стратегічних документів (стратегій, фінансових та інвестиційних планів), призначення та звільнення керівників, затвердження правочинів, що не є достатньо суттєвими для розгляду органом управління/загальними зборами акціонерів. 

В поточній редакції лише Кабінет міністрів зберігає за собою право погоджувати призначення керівників підприємств, що є у конкретно його підпорядкуванні.

Передача повноважень в повній мірі — важливий і необхідний крок для ефективного та професійного управління державними компаніями. 

Це дозволить покращити якість стратегічного планування, оскільки буде можливість виходити за рамки політичних циклів, які в Україні є дуже короткими (середній строк перебування уряду при владі лише 12 місяців). 

Також це дасть можливість зменшити політичний вплив держави на операційні процеси підприємств, і міністерства не зможуть в ручному режимі приймати операційні рішення. Крім того це розвантажить міністерства від невластивих для них функцій.

Корпоративне управління передбачає кілька ключових елементів, для яких наглядова рада є лише верхівкою айсбергу. 

Так, в законопроєкті враховано обов'язкові елементи системи внутрішнього контролю: комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит. Передбачено ліквідацію ревізійних комісій на підприємствах, де повноцінно працює наглядова рада і функцію контролю забезпечує внутрішній та незалежний аудит.

Це надзвичайно позитивні зміни, адже на сьогодні ревізійні комісії не виправдовують своїх функцій і є потенційним джерелом зловживань і корупції.

Ще одним важливим нововведенням є запровадження концепції фідуціарних обов’язків членів наглядових рад та керівників державних компаній, в тому числі, для державних представників держави у наглядових радах. 

Фідуціарні обов'язки — це обов'язки перед підприємством діяти якнайкраще в його інтересах. Законопроєкт визначає перелік обов’язків та передбачає відповідальність посадових осіб юридичної особи.

Після остаточного прийняття законопроєкту, наступним кроком стане старанний підхід до призначення членів наглядових рад і оцінки роботи цього органу

Законодавство зараз забезпечує для цього всі умови, додатково законопроєкт уточнює перелік підстав дострокового припинення повноважень наглядових рад.

Наглядова рада — компетентний орган, на якого покладають важливі функції. Отже, до його складу мають обиратися люди з бездоганною діловою репутацією та найвищими кваліфікаціями в сфері стратегічного планування, фінансів, аудиту, розумінням системи внутрішнього контролю та навиками управління ризиками. 

Додатково власники індивідуально в залежності від потреб компанії формують запит на досвід кандидата в конкретній галузі, як то досвід в трансформації чи реорганізації, досвід виходу на біржі капіталу чи інших навиків. 

Органи управління / загальні збори повинні мати можливість відповідно до поточних потреб компанії залучати в наглядові потрібних спеціалістів, в тому числі іноземців.

Ці спеціалісти мають отримувати компенсацію, що відповідає їх кваліфікаціям і завданням. Прийнято, що компенсація за один день роботи члена наглядової ради дорівнює компенсації за один день роботи керівника компанії.

Вирішальним буде розгляд законопроєкту у другому читанні восени, коли депутати повернуться до роботи після канікул. 

Зрозуміла і ефективна система корпоративного управління дозволить підвищити ефективність діяльності підприємств у державній власності, довіру до державних компаній з боку інвесторів та забезпечить доступ до дешевшого довгострокового капіталу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!