Может ли регулирования внутренних цен спасти украинский рынок нефтепродуктов?

Может ли регулирования внутренних цен спасти украинский рынок нефтепродуктов?

Как государство может влиять на стоимость горючего рыночными механизмами и что не так с госрегулированием цен. (укр)
Пятница, 18 июня 2021, 17:30
специалист-аналитик по исследованию товарного рынка "УЭБ"

Внутрішня нафтопереробка в Україні не відповідає сучасним потребам і свідчить про низьку результативність державної політики, а український ринок нафтопродуктів має нездорові тенденції, які несуть загрози як окремим споживачам, так і економіці країни в цілому.

Запровадження ручного регулювання ринку палива в Україні мало намір пом’якшити значне зростання цін і стримати їх необґрунтоване підвищення в роздрібних мережах, зробити доступними для кінцевого споживача. Але ці зміни не враховують той факт, що ринкові ціни різняться по регіонах.

Європейська асоціація вільної торгівлі бачить у цьому підґрунтя для розвитку тіньового ринку та засудила таке рішення. 

Перш за все треба зрозуміти, що викликало зростання цін. Чи дійсно на маржі компанії збагачуються або зростання цін було цілком виправдане через здорожчання ресурсу? 

Говорячи про регулювання внутрішніх цін на нафтопродукти, треба враховувати наявність двох підходів: ринкове регулювання і державне регулювання. 

Що стосується ринкового регулювання, то пропонований підхід спирається на товарну біржу з реалізації нафти і нафтопродуктів, яка в Україні представлена УЕБ.

Часто проводиться аналогія між регулюванням цін на нафту і нафтопродукти і регулюванням курсу валют НБУ, але таке порівняння не має під собою підстав, адже товарні біржі, вирішують інше завдання: мінімізація ризиків, спрощення операцій купівлі-продажу, балансування попиту і пропозиції. 

При цьому біржі не є інструментом цінового регулювання. У США, наприклад, регулювання роздрібних цін на нафту здійснюється продажами державою із держрезерву нафти, а не нафтопродуктів, що дозволяє незалежним нафтопереробним компаніям, основним покупцям цієї нафти, знижувати ціни на кінцеву продукцію. 

Це, відповідно, змушує домінуючі компанії знижувати ціни на ринку. Однак, навіть в умовах розвинутого антимонопольного законодавства і високоефективної правової системи США, цей підхід має дуже невеликий вплив на ціну.

Реаліями сьогодення є те, що наша країна єдина у Європі з такою значною часткою імпорту в покритті попиту на нафтопродукти, оскільки сусідні країни основну потребу покривають за рахунок внутрішнього виробництва, імпортуючи нафту замість нафтопродуктів. 

А ринок нафтопродуктів наразі недостатньо конкурентний і має прояви часткового регіонального монополізму з домінуючою часткою кількох учасників ринку.

Не втрачає своєї актуальності питання зменшення частки поставок з Росії, яка час від часу різко обмежує експорт нафтопродуктів в Україну, як було із СПГ у травні – червні 2017 р., і сьогодні, щодо дизельного палива, "Роснєфть", яка поставила в Україну у 2020 р. 1,75 млн. тонн і не планує відновлювати експорт у травні. 

Це створює дефіцит на ринку і призводить до суттєвого зростання цін, в той час як російські нафтові компанії отримують користь із цієї ситуації у вигляді надприбутків.

Ринок бензинів та дизельного палива в Україні чутливий до змін обсягів продажу. Ціни на паливо реагують в першу чергу на попит. 

Традиційні цінові стрибки в квітні-червні щорічно обумовлені зміною балансу між попитом і пропозицією. Відбувається активізація попиту як наслідок збільшення активності автоперевезення та сільськогосподарських робіт, в той же час пропозиція практично не змінюється, а можливо і її скорочення у разі зменшення обсягів імпорту. 

Інформація про загальний дефіцит дизельного пального на ринку у травні 2021 року близько 45% як наслідок зменшення поставок із Мозирського НПЗ і її повної відсутності із заводів російської "Роснєфті" має надзвичайно негативний вплив.

Все це призводить до спекулятивного завищення цін.

Системним завданням має бути підвищення стабільності цінової кон'юнктури на внутрішньому ринку нафтопродуктів. 

Для її вирішення регуляторним органам необхідно реалізувати комплекс заходів, прямо не втручаючись в ціноутворення на нафтопродукти. Це сприяло б формуванню конкурентного середовища в галузі, в тому числі в визначенні цінового індикатора.

Ринковим механізмом ціноутворення є товарна біржа. Створення біржового ринку в Україні вже дозволило вирішити цілий ряд найважливіших державних завдань, таких як забезпечення відносної стійкості внутрішнього ринку нафтопродуктів та виявлення економічно обґрунтованого рівня цін на ньому. 

Зараз біржова торгівля нафтопродуктами широко не застосовується при закупівлі нафтопродуктів для потреб державних підприємств, що в перспективі має стати істотним зниженням витрат бюджету.

З досвіду сусідніх країн зрозуміло, що результативним чинником для розвитку внутрішнього ринку нафтопродуктів стало зобов'язання компаній реалізовувати продукцію, використовуючи біржові майданчики. 

Безумовно, стимулювання в Україні компаній до реалізації частини нафтопродуктів на відкритих торгах, з використанням біржових технологій з метою залучення в оборот додаткових обсягів нафтопродуктів і забезпечення доступу до них усіх учасників ринку на основі прозорих ринкових процедур мало б позитивний вплив на стан ринку.

В Україні вже декілька років проводяться біржові торги нафтою і нафтопродуктами на ТОВ "УЕБ". 

За результатами торгів у відкритому доступі публікуються біржові котирування (в гривнях за одну тонну). Ці котирування внутрішнього ринку відрізняються за базисами поставки і видами реалізованих ресурсів. 

Саме ці ціни є першоджерелом ринкової вартості нафтопродуктів та скрапленого газу в Україні, саме їх визнало Міністерство економіки як орієнтир при розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне для проведення державних закупівель.

З переходом в Україні на публічні закупівлі онлайн ProZorro у 2016 році державні підприємства вже через кілька місяців зіткнулися із значним підвищенням цін, що склалися в результаті тендеру, шляхом укладення додаткових угод. 

Саме тому для стабілізації ситуації на ринку Мінекономіки України оприлюднило роз’яснення, відповідно до яких коригування ціни публічних закупівель рекомендовано здійснювати з використанням формули, розробленої профільною робочою групою.

Базовими складовими формули є котирування європейських бірж та ТОВ "УЕБ" відповідно до виду пального: дизель, бензин, мазут та скраплений газ. 

Державні підприємства, що закладають "формулу" в договори публічних закупівель убезпечують себе від подальшого викривлення найважливішого фактора в договорі – ціни/вартості угоди.

Дієвим механізмом розвитку внутрішнього ринку нафтопродуктів України могли б стати державні закупівлі нафтопродуктів через біржі, як джерело накопичення запасів, які згодом можливо буде використовувати для проведення державних інтервенцій. 

Але, для здійснення держрегулювання необхідна відповідна нормативно-правова база. Також має місце обґрунтування розміру загального державного запасу або запасів на рівні регіонів, термінів покупки і продажу відповідно до сезонного характеру ринку нафтопродуктів, а також вплив на ринкове ціноутворення.

Створення держрезервів дозволило б вирішити проблему виникнення дефіциту нафтопродуктів в разі перебоїв з їх постачанням або зупинки НПЗ на ремонти. 

Як і на будь-якому іншому ринку, інтервенції на ринку нафтопродуктів здатні впливати на рівень цін, але цей вплив носить короткостроковий характер, в той же час їх створення потребує значних коштів і сховищ для зберігання.

Провівши інтервенції, можна домогтися короткострокового зниження цін, але забезпечити довгострокову стабільність не можна без зміни структури галузі. 

Інтервенції — хороший інструмент для згладжування коливань цін, коли з вони значно зросли під впливом короткострокових чинників. 

У світовій практиці інтервенції найкраще зарекомендували себе для згладжування впливу на ринок стихійних лих, військових конфліктів. Вплив на ринок буде, коли країна має можливість здійснювати інтервенції в значних обсягах.

Доцільність такого регулювання ринку від надмірного "розкачування" буде залежати від того, наскільки якісно він буде розроблений і чи насправді надасть доступ до товару для кінцевого споживача, чи буде пристосований до рівня попиту і до готовності покупця платити визначену ціну, адже цей спосіб впливу на ціни стримує активність спекулянтів. 

Український паливний ринок поділений між домінуючими компаніями, які отримують надприбуток від будь-якого виду своєї діяльності (видобуток нафти, переробка, дистрибуція нафтопродуктів).

Вертикальна інтеграція паливного ринку привела до ситуації, при якій основні гравці практично не схильні до ризику цінових коливань. 

Для них необхідно застосовувати інші заходи впливу, які будуть носити не ринковий характер: антимонопольне регулювання, що підкріплене розвинутою законодавчою базою, а також штрафи, податки, обмеження імпорту/експорту, нормування рентабельності, обмеження вертикальної інтеграції в галузі тощо.

Таким чином, в довгостроковому періоді державне ручне регулювання цін не є дієвим механізмом впливу, адже може призвести до зникнення товарів та погіршення економіки вцілому. 

Досвід розвинених країн вказує на те, що воно ще більше поглиблює існуючі проблеми, наприклад існування тіньового ринку, припинення мотивації до виробництва, зростання цін на товари-замінники та породжує нові негативні наслідки в галузі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!