В поисках правды о Дия City

В поисках правды о Дия City

Самые распространенные мифы о специальном правовом и налоговом режиме для ИТ-отрасли - Дия City. (укр)
Вторник, 1 июня 2021, 13:28
руководитель Офиса Национального инвестиционного совета

Зміни до законодавства – це завжди довготривалий процес для демократичних країн. Процес складний, глибокий. 

Те, що ми бачимо в повідомленнях ЗМІ про той чи інший законопроєкт, зазвичай є лише верхівкою айсберга. 

У публічному просторі часто тиражуються найбільш узагальнені факти та висновки про ті чи інші законодавчі ініціативи, а зі спрощенням їхнього змісту для потреб широкої аудиторії він нерідко викривляється, обростає міфами та домислами.

Зараз здається, що майже кожен українець чув про урядову ініціативу зі створення спеціального правового та податкового режиму для ІТ-галузі Дія City. 

Утім, серед різноманіття інформації про нього вже й не добереш, що саме дійсно стосується спецрежиму Дія City, а що не має до нього жодного відношення. Берусь розібратися.

Наразі у Верховній Раді є два законопроєкти про Дія City. Перший - Проєкт Закону України №4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", що був підтриманий 227 парламентарями у першому читанні 15 квітня 2021 року. 

Другий - №5376 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", зареєстрований у Верховній Раді 14 квітня цього року. 

Обидва проєкти законів – основний та податковий – результат довготривалої роботи команди фахівців з Проєктного офісу Дія City у тісній співпраці з представниками ІТ-галузі, експертами і бізнес-асоціаціями. 

Діалог, що вже довгий час триває між законотворцями та ІТ-спільнотою, демонструє, що, незважаючи на деколи різні погляди на умови для розвитку ІТ-галузі, консенсус між ними є більш ніж можливим. 

А от те, що часом може перешкоджати конструктивному обговоренню цього важливого для України проєкту, так це велика кількість міфів навколо нього. А в пошуках правди можна і заблукати в хащах дезінформації.

З позиції керівника Офісу Національної інвестиційної ради можу сказати, що Дія City несе в собі серйозний потенціал для залучення іноземних інвестицій в Україну. 

Такий спеціальний правовий режим надасть можливість залучати венчурні фонди у різних раундах інвестування в українські стартапи, а також привабити в Україну інвестиційні фонди так званої першої ліги, яким потрібна зрозумілість і прозорість у структурі власності, оподаткуванні та зайнятості. 

Компанії-резиденти стануть зрозумілими для інвесторів з точки зору перспектив виходу на ІРО, а це грає колосально важливу роль. 

Розуміючи практичну користь від Дія City, потенційний позитивний вплив спецрежиму на інвестиційний клімат та імідж України на міжнародній арені, вважаю за необхідне провести "курс міфології" та розвінчати топ-міфи навколо Дія City, які, на мою думку, руйнуються звичайною поінформованістю.

Міф №1. Вступ до Дія City буде примусовим

Ніхто не зможе змусити компанію працювати в рамках спецрежиму. Усі його переваги будуть застосовуватися лише до тих, хто захоче добровільно приєднатися до Дія City і обрати стабільні умови, які запроваджуються на 15 років і не можуть бути змінені за цей час. 

Вступ до спецрежиму має декларативний характер, усі процедури входу до Дія City та виходу зі спецрежиму, а також критерії до резидентів чітко прописані у законопроєкті.

Міф №2. В Дія City заборонено працювати з ФОПами

Свобода діяльності – основний, засадничий принцип Дія City, який чітко закріплений в статті 2 законопроєкту. Немає заборони працювати з ФОП. 

Є альтернативна пропозиція - гіг-контракти, – яка для когось може виявитися економічно вигіднішою. Дуже важливо, щоб положення законопроєктів про Дія City правильно тлумачились: податковим законопроєктом №5376 компаніям гарантована можливість вибору, який корпоративний податок сплачувати. 

І якщо компанія-резидент обирає ПнВК, то всі її виплати, здійснені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у платника єдиного податку (в тому числі ФОП 3 групи, з якими багато компаній працює у якості найманих працівників), не повинні бути більшими 20%. 

Інакше треба буде сплачувати 9% ПнВК. Разом з тим, це положення про певні обмеження в роботі з ФОП повною мірою запрацює лише з 2025 року. 

До того часу діятиме трирічний перехідний період, що дозволить компаніям поступово підлаштуватися під нові умови роботи: до 2024 року - жодних умов щодо виплат на користь платників єдиного податку, у 2024 році без оподаткування дозволять виплати, що не перевищують 50% від суми загальних витрат (а не 20%).

Більше того, законопроєкт №4303 (п.5 Прикінцевих і перехідних положень) містить пряму норму, що забороняє примушувати компанії змінювати форму співпраці з ІТ-спеціалістами.

Міф №3. Мінцифри матиме необмежені повноваження регулятора в Дія City

Після тривалих нарад з представниками галузі було враховано рекомендації індустрії стосовно зведення до мінімуму повноважень Міністерства. 

Так, Міністерство матиме повноваження вести реєстр резидентів, але не вирішуватиме кого туди включати, а кого ні, адже критерії резидентства будуть чітко визначені законом і не допускатимуть дискреції з боку Мінцифри. Змінити їх можна буде лише за рішенням Парламенту.

Міф №4. Дія City забороняє вести зовнішньоекономічну діяльність, а передбачені спецрежимом договори про непереманювання сприятимуть монополізації ринку великими компаніями

Жодних заборон на зовнішньоекономічну діяльність проєкт не передбачав і не може передбачати. За фрілансерами, які хочуть працювати на компанії в рамках спецрежиму, зберігається можливість працювати на іноземні компанії. 

Більше того, Дія City пропонує нову модель взаємодії між роботодавцем та працівником, що зіграє на користь обом, - гіг-контракти. 

Поряд із зобов’язаннями працівника, у гіг-контракті фіксуватиметься і гарантований йому соціальний захист. Кількість гіг-контрактів, які може укладати ІТ-спеціаліст, не обмежується законодавством про Дія City. Як і те, з ким вони можуть бути укладені. Та й поза рамками гіг-контрактів немає жодних обмежень на співпрацю з компаніями – вітчизняними чи іноземними. 

Стосовно договорів про непереманювання, то це досить поширена практика в багатьох країнах, яка дозволяє захистити нематеріальні активи компаній (знання, вміння, інформацію, клієнтські замовлення тощо). 

Втім, норма щодо договорів про непереманювання буде вилучена між першим та другим читаннями із законопроєкту №4303 у відповідь на звернення ІТ-спільноти.

Міф №5. Організацію резидентів Дія City створять для того, аби ввести прихований податок

У прийнятій в першому читанні редакції законопроєкту №4303 норма про обов’язкове об’єднання резидентів Дія Сіті в Організацію резидентів (так звана СРО) відсутня. Відповідно, жодних внесків чи, тим паче, прихованих податків, пов’язаних з участю а такій Організації, не передбачається. 

Міф №6. Резиденти Дія City платитимуть більші податки

Законопроєкт №5376 є податковою серцевиною Дія City, де чітко прописані усі податки, які сплачуватимуть резиденти Дія Сіті та залучені ними фахівці (працівники та гіг-спеціалісти).

Так, стосовно виплат на користь фахівців резидентів Дія Сіті пропонуються такі податки і збори: ПДФО — 5%; ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати; військовий збір – 1.5%.

Для компаній, що наразі залучають ІТ-спеціалістів, які працюють за спрощеною системою оподаткування, навантаження збільшиться лише на розмір військового збору. Але в часи, коли наша країна протистоїть військовій агресії, такий збір має платитися із гордістю, адже це сприяння захисту нашої держави та громадян. 

Законопроєктом №5376 також запроваджується можливість для компаній-резидентів Дія Сіті самостійно обирати, який корпоративний податок сплачувати – податок на прибуток (18%) чи ПнВК (9%). 

Законопроєкт також передбачає встановлення 0%-го податку на дохід від реалізації фізособою частки в компанії - резиденті Дія City, за умови, якщо вона володіла нею більше 1 року. 

Аналогічного розміру податок діятиме на дохід фізичних осіб у вигляді дивідендів, які нараховані компанією - резидентом за умови їх виплати не частіше 1 разу на 2 роки. Окрім цього, податковий законопроєкт запроваджує податкову знижку для фізосіб у разі придбання частки в компанії-стартапі, що є резидентом Дія City. Її розмір залежатиме від суми угоди.

Усі ці механізми стимулюватимуть як внутрішні, так і зовнішні інвестиції в українські ІТ-компанії, підвищать інтерес західних гравців до українських активів. 

Міф №7. Через податковий режим Дія City бюджет недоотримає коштів

По-перше, не всі суб’єкти в ІТ стануть резидентами Дія City, бо вступ до спецрежиму – добровільний. По-друге, не всі резиденти відмовляться сплачувати податок на прибуток (18%) на користь податку на виведений капітал (9%). 

По-третє, мінімально допустима середня зарплата в Дія City (еквівалент 1200 євро, тобто на сьогодні приблизно 39,5 тис. грн) у понад 2 рази більша за зарплату штатних працівників ІТ компаній зараз (17 095 грн). Відповідно, і база для ПДФО збільшується в понад двічі. 

Більше того, на заміну стандартній практиці залучення ФОП на роботу в ІТ-компаніях пропонується альтернатива – гіг-контракти, що сприятиме детінізації галузі. 

Знижені податкові ставки в рамках Дія City не ведуть до зменшення податкових надходжень до держбюджету. Навпаки, до поступового збільшення. 

Бо детінізація цілої галузі означатиме, що зайняті в ІТ фахівці прозоро сплачуватимуть справедливі податки, а компанії цілої галузі не шукатимуть шляхів оптимізації податкового навантаження, і складних способів його адміністрування. 

Міф №8. ІТ-спільнота не підтримує Дія City

Цей міф часто тиражується, аби викликати так званий ефект натовпу: "якщо усі не підтримують, то й я не буду".

Обидва вищезазначені законопроєкти про Дія City є результатом довготривалої роботи та переговорів їх авторів із ІТ-спільнотою. 

У фінальних версіях проєктів законів їхні творці суттєво доопрацювали свої початкові ідеї, максимально врахувавши побажання представників галузі. 

Сьогодні спецрежим заручився підтримкою компаній, які поважають звичні на міжнародному ринку правила гри, де репутація - понад усе. Серед тих, хто підтримав проєкт, є такі гучні назви компаній як ЕРАМ, Ajax, Sigma Software, Reface, Genesis, LeverX. 

Позитивні висновки проєкт отримав від Європейської Бізнес Асоціації, Федерації роботодавців України, Американської торговельної палати. Тому справедливо стверджувати, що насправді Дія City отримала серйозну підтримку з боку ІТ-спільноти. А не навпаки.

Сподіваюся, тепер зрозуміліше, що Дія City має чимало переваг, але чи користуватися ними – добровільна справа. Навколо проєкту багато міфів, утім, це значить, що він важливий – ним цікавляться, його обговорюють. 

Маю надію, що цим текстом внесла свій вклад у те, аби подальші обговорення цього проєкту проходили у конструктивнішому руслі.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!