Деньги были - асфальта нет. Как облавтодоры теряют миллионы

Деньги были - асфальта нет. Как облавтодоры теряют миллионы

Результаты государственного аудита свидетельствуют о многочисленных злоупотреблениях в дочерних предприятиях "Укравтодора".
Вторник, 18 мая 2021, 13:09
юрист

Структура під назвою "автодор" викликає в українців вкрай негативні емоції та асоціації. 

Частина автомобілів ненавидить автодорівців за невмілий ремонт доріг, інші – дивуються рівню фінансування відомства та його регіональних управлінь в контексті знову ж таки неефективного витрачання коштів.

Експерти StateWatch вирішили перевірити, як контролюючі органи, наприклад Державна аудиторська служба України, перевіряють стан справ в облавтодорах. 

Результати здивували навіть нас, адже транжирити гроші, роздаючи підряди незрозуміло кому, це одна справа. 

Проте, коли зникають технічні транспортні засоби, втрачають гектари земель або взагалі автодор стає фактично "дочірнім" підприємством приватних структур – це зовсім інша, вкрай дивна, історія.

Отож, Держаудитслужба надала інформацію про завершення ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерної компанії "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за період 1 вересня 2016 року - 30 червня 2020 року, включаючи підконтрольних їй 28 дочірніх підприємств. 

Доручення про проведення перевірок дав прем’єр-міністр Олексій Гончарук ще наприкінці 2019 року. Ключове питання, що стояло в прицілі контролюючих органів, стосувалось збереження та використання майна "дочками" держкомпанії "Автомобільні дороги України". 

Результати невтішні, ревізори від Держаудитслужби встановили низку порушень на суму понад 368 млн гривень, серед яких зафіксовано втрат та недоотримання фінансів на 173 млн гривень.

Аналізуючи відповідь аудиторів, стає зрозуміло – дієвого контролю материнської компанії за господарською діяльністю "дочок" не існувало, а якість проведених щорічних інвентаризацій була "на нулі". 

Це конвертувалось у цілий список порушень по всім регіональним автодорам, про що і деталізуємо нижче. 

Під час інвентаризації Миколаївського облавтодору встановлена нестача 25 одиниць машин, механізмів та обладнання на загальну суму понад 1,5 млн гривень. 

На Житомирському облавтодорі зафіксували нестачу 4 одиниць техніки, а також – "паливних" талонів на 60 тонн дизелю та 34 тонни бензину також на суму 1,5 млн гривень. 

Чернігівський облавтодор передав комерційним структурам у грудні 2015 року на зберігання 5,5 тисяч кубометрів щебеню та 59 тисяч кубометрів геотекстилю. Через 5 років матеріалів не знайшлося, тому підприємство втратило 3,2 млн гривень. 

Тепер про ситуацію щодо збереження майна на дочірніх підприємствах, що нині перебувають у процесі банкрутства. 

Нестачі в Київському обласному дорожному управлінні, яке з 2013 року знаходиться у процедурах банкрутства (санації), становлять 3,49 млн гривень. "Зникала" техніка, бензин, дизпаливо тощо. 

Запорізький облавтодор забракував 213 об’єктів основних засобів первісною вартістю 6 млн гривень (залишкова – 2,4 млн гривень). Це майно перебуває у неробочому стані, частково або повністю розукомплектоване. 

Тернопільський облавтодор має на балансі 128 одиниць транспортних засобів, машин і механізмів залишковою вартістю 3,3 млн гривень, що непридатні у виробничій діяльності. Будівлі цього ж підприємства знаходяться в аварійному стані. 

Волинський облавтодор списав з балансу 57 одиниць транспортних засобів балансовою вартістю 1,9 млн гривень та відобразив в обліку оприбуткування металобрухту та запасних частин від їх розбирання. 

Геніально придумали, перевести транспортні засоби в статус металобрухту. Однак, під час інвентаризації автомобілі знайшли, сім з яких були розукомплектовані.

Використання майна в інтересах приватних осіб

Тернопільський облавтодор під приводом оренди окремо визначеного майна передав в оренду ТОВ "МБУД" виробничу базу з виготовлення асфальтобетонних сумішей із повним технологічним циклом. 

Через це недоотримав 1,7 млн гривень доходів. Негативні наслідок просто грандіозні, бо це був єдиний працюючий асфальтобетонний завод. 

Запорізький облавтодор має на балансі Андріївський гранітний кар’єр, однак виробничу діяльність здійснює приватна структура – ТОВ "Андріївський гранітний кар’єр". Ця компанія використовує будівлі і споруди автодорівської "дочки" без відповідного договору. 

Окрім цього, материнська компанія в контексті своїх дочірніх підприємств має проблеми з обліком земельних ділянок та їх збереженням. 

З моменту створення у 2002 році досі не проведено експертної оцінки вартості прав користування земельними ділянками. Відповідні права в обліку "дочок" відображаються за нормативною оцінкою, що на 1 січня 2019 року становила 3,2 млрд гривень. При цьому, ринкова вартість суттєво відрізняється від нормативної. 

Також зауважу, що деякі "дочки" не мають правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Наприклад, вищезгаданий Волинський облавтодор станом на 30 червня 2020 року мав у користуванні 59 земельних ділянок площею більше 110 га. 

При цьому, документи оформлено лише на 34 ділянки площею 58,6 га. За аналогією з держпідприємством "Оздоровчий комплекс "Поділля" втратило контроль і, як наслідок, у 2017 році списав з балансу асфальтовий майданчик площею 2,04 тисячі квадратних метрів на підставі судового рішення. Позаяк, до суду не було надано належних доказів права користування цим майданчиком.

Сумнівні управлінські рішення керівників "дочок" "Укравтодору" 

На підставі наданих у 2018 році дозволів у березні 2020 року держпідприємство "Західдорвибухпром" передав власні виробничі потужності у складі ЦМК в оренду ТОВ "Західдорвибухпром" терміном на 49 років. В результаті, ця "дочка" фактично припинила свою діяльність. 

Житомирський облавтодор протягом 2018-2019 років, за наявності техніки та кваліфікованих працівників, спрямовував підрядним організаціям до 88% отриманих замовлень від Служби автомобільних доріг в Житомирській області та Житомирській ОДА. 

Тому за 2 роки на користь приватників перерахували 336,4 млн гривень, а фінстан облавтодору значно погіршився, що в березні 2020 року призвело до відкриття провадження про банкрутство. 

Держпідприємство "ШРБУ №100" саботували договірні зобов’язання у попередні роки на вимогу органів примусового виконання судових рішень, тому в листопаді 2019 року на майно цієї "дочки" було накладено арешт розміром 113,7 млн гривень. 

Київський облавтодор без проведеної експертної оцінки та без конкурсу протягом серпня-грудня 2019 року реалізував залізничну під'їзну колію довжиною майже 1 км в інтересах ТОВ "Залізнично-дорожнє будівництво", що завдало втрат на сумму 1,97 млн гривень. 

Дніпропетровський облавтодор документально не зміг підтвердити використання паливно-мастильних матеріалів на суму 12,5 млн гривень. Тому не дивно, що в грудні 2019 року було відкрито провадження у справі про банкрутство цього підприємства.

Різноманітні фінансові порушення також не стали виключними випадками. Типово такі дії призводять до значних матеріальних втрат. 

До прикладу, внаслідок недотримання Кіровоградським облавтодором технології влаштування верхнього шару дорожнього полотна із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші вартістю 10,1 млн гривень асфальтобетон виявився неналежної якості. 

В подальшому це може призвести до передчасної руйнації дорожнього полотна. У свою чергу, вищезгаданий Дніпропетровський облавтодор перерахував на користь ТОВ "Дніпробудгруп-21" та ТОВ "Ресурс-Н" 6,7 млн грн за послуги з експлуатаційного утримання, які фактично виконували працівники Нікопольського райавтодору, що призвело до втрат на зазначену суму. 

Протягом 2019 року Тернопільський облавтодор на замовлення ТОВ "Техно-Буд-Центр" надав послуги з експлуатаційного утримання автодоріг області на 9,8 млн гривень. 

Проте, товариство не прийняло виконані роботи, бо не було щомісячних планів-завдань на виконання необхідних робіт, як передбачено договірними зообов’язаннями. Тому, надавши послуги комерційній структурі на майже на 10 млн грн, підприємство внаслідок недотримання умов договору зазнало втрат.

Проте існують й інші зовнішні чинники, що призводять "дочок" до нестабільного, а подеколи й вкрай негативного, становища. 

Серед подібних тенденцій – несвоєчасне приймання обласними службами автомобільних доріг виконаних "дочками" дорожніх робіт. Це призводить до вимивання обігових коштів "дочок". Станом на 30 червня 2020 року обсяг таких неприйнятих робіт становить 117,4 млн гривень. 

Також варто зауважити на тому, як підвищується розмір податкових боргів дочірніх підприємств з 217,6 млн гривень на початку 2017 року до 769,1 млн гривень в кінці червня 2020 року. 

У своїх висновках Держаудитслужба фіксує важливий нюанс – через те, що 19 квітня 2020 року набрали чинності зміни Закону "Про публічні закупівлі", де передбачена заборона брати участь в процедурах учаснику закупівлі, що має заборгованість зі сплати податків і зборів, то це також вдарить по фінансових спроможностях автодорівських "дочок". 

Додатково можна згадати про заборгованість із виплат зарплати та відтоку кваліфікованих кадрів. З 2017 року по червень 2020 року розмір заборгованості підвищився в 3,5 рази, що досяг позначки 159 млн гривень. 

Також цікаво те, що виведення з кризового стану 2 "дочок" шляхом санації та банкрутства не дали позитивних результатів, адже жодне з них не покращило своє становище. 

При цьому, за ревізійний період ще на 4 "дочках" розпочато процедуру банкрутства (санації). 

А внаслідок перешкоджання керуючим санацією Івано-Франківського облавтодору В.Шахом ревізію "дочки" так і не було проведено, при цьому зрозуміло одне – фінансовий стан цієї компанії суттєво погіршився.

Це найбільш кричущі порушення в регіональних автодорах. Ні для кого, будемо відвертими, це не стало відкриттям. 

Тому державним мужам треба зрозуміти – ми продовжуємо втрачати кошти і ресурси, намагаючись вдавати ефективне державне (муніципальне) управління чи просто віддамо переважну більшість автодорів у приватні руки. 

Звичайно, що підприємці більш пильно стежитимуть, щоб безслідно не зникала техніка або її не розбирали на металобрухт, як і виконання робіт приватники будуть контролювати значно краще.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!