Дроны вне правового поля: как регулируется рынок беспилотников

Дроны вне правового поля: как регулируется рынок беспилотников

В этом году украинский рынок беспилотных летальных аппаратов имеет все шансы пробить планку в один миллиард гривен. Как в мире регулируется использование дронов, и что предлагается в Украине? (укр.)
Понедельник, 5 апреля 2021, 13:30
народный депутат, заместитель председателя парламентского комитета по вопросам транспорта и инфраструктуры

Сучасне людство живе в епоху безпрецедентних змін у бізнесі, економіці та суспільстві.

Поява дронів (коптерів) – безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та пов’язаних з ними рішень – гарний приклад застосування інноваційних технологій, що швидко розвиваються та застосовуються у багатьох сферах життя. Нові можливості, нові функції, а значить – нові користувачі.

Ринок цивільних БПЛА впевнено зростає. Причому пандемія коронавірусу хоча й вплинула на ділову активність та купівельну спроможність в цілому, не призвела до зниження обсягів їх продажів.

Якщо не ділити ринок дронів на сегменти, то можна констатувати, що останні три роки його зростання в Україні становило у середньому 20% на рік. 

У Європі та США також фіксується зростання, однак у багатьох країнах світу законодавчо обмежено сферу застосування коптерів або існують жорсткі умови польотів, включаючи ліцензування, ідентифікацію та інші.

Звичайно, український ринок не може зрівнятися з ринками США або тієї ж Європи, де потужніша економіка та більше грошей. Але Україна входить до ТОП-10 країн Європи за розміром ринку дронів.

Обсяг ринку всіх БПЛА в нашій країні за 2020 рік оцінюється у 500 млн грн. Очікується, що у 2021 році цей показник досягне 1 млрд грн.

Якщо говорити про аматорську сферу, то квадрокоптери як і раніше застосовуються в якості літаючої камери для фото-та відеозйомки, а також -  для розважальних польотів.

У бізнесі поки домінують два напрями використання коптерів.

Перший, досить розвинений - все, що пов'язано з отриманням зображень для подальшої обробки. Сюди ж слід віднести і візуальне спостереження.

Отримані з повітря зображення дозволяють створювати ортофотоплани для геодезії і картографії, знаходити несправності на різних об'єктах. Тепловізорні камери збирають інформацію про температуру об'єктів, що дозволяє застосовувати їх як у пошуково-рятувальних операціях, так й для визначення ділянок з тепловтратами.

Останнім часом розвиваються технології високоточного вимірювання відстані так званими лідарами. Вони дозволяють швидко створювати тривимірні моделі місцевості або об'єктів з похибками до декількох сантиметрів, які можуть використовуватися в якості проміжного джерела даних для обчислень або аналізу стану об'єктів.

Другий напрямок використання коптерів, що бурхливо розвивається, пов'язаний з рослинництвом в широкому розумінні цього терміна. Безпілотні літальні апарати ідеально підходять для внесення хімікатів, мікродобрив, гербіцидів і т.д.

При комплексному підході вони істотно поліпшують екологічну ситуацію завдяки точковому внесенню і зменшенню загальної кількості розпилюваних хімікатів.

Не менш важливий і загальний економічний ефект для суб'єктів господарської діяльності: економія з урахуванням відсутності втрат через витоптування посівів і зниження витрат на хімікати дозволяє окупити інвестиції на впровадження нових технологій вже в перший сезон використання.

Збільшення кількості безпілотних літаючих об'єктів, керованих операторами з різним ступенем підготовки і соціальної відповідальності, ставить питання про необхідність законодавчого регулювання цієї сфери.

Донедавна у країнах Європи існували різні правила та норми, що регулювали використання дронів. Проте з 2019 року у Європейському Союзі розпочався процес уніфікації регулятивних актів, який встановлює правила та обмеження для приватних безпілотників.

Починаючи з червня 2020-го року оператори дронів повинні зареєструватися в країні ЄС, де вони проживають або мають основну роботу. Кожен безпілотник також підлягає реєстрації. Це дозволяє його відстежити у випадку необхідності.

Крім того, по всьому Євросоюзі запроваджені універсальні критерії до визначення класу, безпеки та технічних вимог до дронів. Також, європейське законодавство в загальних рисах визначає місця, де безпілотникам літати заборонено.

У США, наприклад, використання безпілотника в місцях відпочинку допускається з певними обмеженнями. Сертифікат авторизації або дозвіл від Федеральної авіаційної адміністрації необхідний для комерційного використання БПЛА. 

Нині влада більшості штатів обговорює використання дронів та правила їх роботи на державних територіях. Для комерційних інтересів це, по суті, означає, що правила будуть продовжувати адаптуватися і змінюватися в найближчі роки. Існують значні відмінності між використанням в цілях журналістики, гірничої справи, геодезії і рекреаційного застосування.

Сучасний стан законодавства України, зокрема, окремі пункти та статті Повітряного кодексу України, що фактично прирівнюють БПЛА до пілотованих повітряних суден, а отже - виставляють надмірні та заскладні вимоги до експлуатантів дронів, унеможливлюють повноцінний та швидкий розвиток ринку коптерів в нашій країні.

Нещодавно Верховна рада прийняла у першому читанні законопроект, метою якого є удосконалення чинного регулювання в сфері безпілотних повітряних суден, встановлення для користувачів БПЛА та дистанційних пілотів сучасних, чітких та простих норм, що підвищать рівень безпеки використання дронів.

Зазначений документ дає сучасне визначення поняттям "безпілотна авіаційна система", "безпілотне повітряне судно", "дистанційний пілот". Крім того, він встановлює необов’язковість отримання сертифіката експлуатанта, передбачає формування засад для створення спрощеної системи обліку дронів, що не потребують отримання сертифікату типу та їх експлуатантів, встановлює окремі вимоги до підготовки та компетенції дистанційного пілота.

Також, законопроект враховує ще один не менш важливий нюанс, а саме -  страхування відповідальності пілота перед третіми особами. Це є досить актуальним, особливо, якщо польоти відбуваються в межах населених пунктів, об'єктів промисловості або інфраструктури, над місцями масового скупчення людей. 

До вже запропонованих змін в українське законодавство, також необхідно додати й ліцензування з чітким поділом за типами літальних апаратів на базі потенційної загрози, яку вони можуть представляти (подібно до видачі прав на керування наземними транспортними засобами). Це теоретично може сприяти безпеці в повітрі та для наземних об'єктів.

Крім того, реєстрація БПЛА повинна мати характер повідомлення, а процедура - максимально простою. В ідеалі - здійснюватися через Інтернет і зі сплатою суми, необхідної лише для покриття витрат на утримання відповідного веб-ресурсу.

Отже, хоча дрони увійшли у наше життя досить недавно й галузь безпілотників продовжує своє становлення та формування, однак є очевидними можливі потенційні загрози від їх неправомірного використання.

Тому запровадження законодавчого регулювання використання дронів в Україні є нагальним питанням, яке потребує оперативного вирішення з врахуванням досвіду провідних країн світу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!