Дия City: финальный вариант концепции для ІТ-отрасли

Дия City: финальный вариант концепции для ІТ-отрасли

Добровольное участие, налоги на уровне ФЛП и другие изменения в проекте Дия City после доработки с индустрией. (укр)
Понедельник, 26 апреля 2021, 13:16
заместитель министра цифровой трансформации по вопросам развития ИТ-сферы

Концепція спеціального правового режиму для ІТ-галузі Дія City сьогодні, мабуть, є найобговорюванішою темою серед айтішників. 

Відверто кажучи, ставлення індустрії до проєкту дуже неоднозначне — від абсолютного несприйняття ідеї до повної її підтримки. 

При цьому часто противники концепції висловлюють думки, які не мають нічого спільного з її суттю. Складається враження, що чим менше людина знає про проєкт, тим гірше вона до нього ставиться.

Від свого народження і до сьогодні проєкт Дія City зазнав суттєвих змін. За ініціативи індустрії багато положень було виключено або відкореговано. 

Можливо, це також стало однією з причин появи багатьох міфів та домислів про Дія City. Тому вважаю за необхідне більш детально роз’яснити, що саме змінилось у концепції за цей час. 

Вхід і вихід з Дія City

Ідея створення віртуального простору для розвитку ІТ завжди базувалася на добровільних засадах. 

В оновленій за участі індустрії редакції основного законопроєкту про Дія City №4303, який було проголосовано у першому читанні 15 квітня, закріплено: "Набуття статусу резидента Дія City за цим Законом є добровільним. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа має звернутись до уповноваженого органу із заявою в порядку, визначеному цим Законом".

Наша мета — зробити Дія City максимально привабливим, щоб компанії були зацікавлені у резидентстві, щоб їм було комфортно та вигідно працювати в таких умовах. Це стосується як податків, так і механізмів захисту бізнесу. 

Ми пропонуємо запровадити Дія City як своєрідний пілотний проєкт, успіх якого згодом можна буде імплементувати у інші галузі. Ми хочемо показати, що держава — це не завжди регулювання чи втручання в бізнес. 

У Дія City державні функції будуть зведені до мінімуму, передбачена формальна процедура набуття статусу резидента спецрежиму. 

Все це закріплено оновленою редакцією основного законопроєкту про Дія City №4303. 

Щодо функцій держави, то Мінцифри матиме право лише: 

  • отримувати інформацію з відкритих джерел: з державних реєстрів, від держорганів та міжурядових організацій; 
  • констатувати відповідність майбутніх резидентів встановленим критеріям на підставі звітів про відповідність, запевнень аудиторів та результатів податкових перевірок;
  • надавати роз’яснення, що матимуть силу рекомендації. 

Законом також буде чітко визначено перелік критеріїв резидентства. Тобто ніхто не зможе їх змінювати в ручному режимі. 

Від деяких представників галузі можна почути, що Дія City не для стартапів, оскільки вони не зможуть виконати вимоги щодо кількості персоналу та середньої зарплати. Хочу наголосити, що для стартапів такі критерії вступу відсутні. 

Вимогу щодо зарплат вони повинні будуть виконати через півроку після вступу, а щодо штату — через рік. Ми хочемо ці норми відтермінувати, оскільки вважаємо за необхідне дати стартапам більше часу для розвитку.

Крім цього, ми виключили положення про подання стартапами бізнес-плану. Для них встановлені максимально лояльні критерії. 

Одним із спірних питань також була норма про аудиторський висновок. Деякі представники індустрії говорили про те, що аудит — це дорого та займає багато часу. 

Насправді в законопроєкті передбачено не проведення аудиту, а надання аудиторського висновку про відповідність критеріям. Це набагато простіше і дешевше.

Оновленою версією законопроєкту №4303 також визначено виключний та однозначний перелік підстав щодо втрати статусу резидента. Змінена сама процедура: резидент буде попередженим про підстави втрати статусу та зможе надати пояснення. 

Рішення про втрату статусу буде публікуватись онлайн (як і всі інші) і набиратиме силу через 10 робочих днів після публікації. 

Це надасть резидентам час для оскарження рішення в суді. Водночас, ми не обмежуємо право звертатись за набуттям статусу резидента Дія City. 

Вийти зі спецрежиму буде так само легко, як і увійти. Для цього потрібно буде, фактично, лише бажання компанії. 

Ніхто не зможе силою утримати її. Це також буде закріплено законодавчо. Важливий момент, що при добровільному виході податки донараховувати ніхто не буде.

Про ФОП та гіг-контракти

Заборона фрілансу, зовнішньоекономічної діяльності, роботи з ФОП — такі хибні думки найчастіше ширяться мережею. На них більше всього спекулюють опоненти Дія City. 

Натомість, Дія City не передбачає жодних заборон. Запровадження спецрежиму не означає, що співпраця ІТ-компаній з ФОП буде обмежена. 

Поза Дія City нічого змінюватись не буде. В рамках же спецрежиму діятиме нова форма найму — гіг-контракти. При цьому, до закінчення перехідного періоду робота з ФОП також не буде обмежуватись, а після — діятиме норма, за якою на виплати ФОП може йти не більше 20% витрат компанії.

Основна ідея запровадження гіг-контрактів полягає в тому, щоб зробити корпоративну структуру компаній прозорою і забезпечити соціальний захист працівників. 

Справа в тому, що механізм найму через ФОП незрозумілий потенційним інвесторам і стримує інвестиції в ІТ-галузь України. Натомість, гіг-контракти дозволять вивести співробітників фактично з "тіні", при цьому практично залишити податкове навантаження на рівні ФОП. 

Гіг-контракти передбачають, що при гнучкому графіку роботи співробітник також отримає соціальні гарантії, як то лікарняний, оплачувана відпустка, нормований робочий день тощо. 

Ще одна норма, яка негативно була сприйнята ІТ-спеціалістами, — запровадження договорів про непереманювання. Багато хто вважає, що це загрожує картельною змовою на ринку праці. 

Насправді договори про непереманювання широко використовуються у міжнародній практиці. Проте, через несприйняття цієї норми спільнотою ми вирішили просити народних депутатів виключити цю норму із законопроєкту.

Податкове навантаження 

Податкова складова — найважливіша у проєкті Дія City. Щоб компаніям було дійсно вигідно працювати у рамках режиму, резидентам пропонуються одні з найнижчих у світі податків. ПДФО — 5% замість нинішніх 18%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, 1,5% військовий збір. 

При цьому податковий режим Дія City дає компаніям-резидентам можливість обирати, який корпоративний податок сплачувати, — податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9%. 

Для тих компаній, що зараз оптимізовують податки через схему з ФОП, податкове навантаження змінюється лише на 1,5% військового збору. На нашу думку, військовий збір у ситуації, коли на Сході країни — війна, повинні платити усі. 

З іншого боку, якщо компанію такі умови не влаштовують, вона може не вступати у Дія City.

У той же час, ми проаналізували — наші податкові умови будуть найвигідніші у Східній Європі. Таким чином ми зможемо стимулювати не лише українські компанії, але й західних великих гравців відкривати свої представництва в Україні. 

Для нашої країни це означатиме ріст економіки, покращення іміджу на світовому ринку, притік інвестицій, покращення умов праці та підвищення зарплат ІТ-працівників через зростання кількості роботодавців.

Загалом оновлена концепція Дія City — це поєднання інтересів індустрії, держави та ІТ-працівників. Багато компаній, професійних об’єднань взяли участь у його розробці та наразі підтримують проєкт. Однак я впевнений, що коли цей механізм запрацює, його прихильників буде набагато більше.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!