Страховой рынок: нарушители нормативов пристегните ремни

Страховой рынок: нарушители нормативов пристегните ремни

Почти 60 компаний страхового рынка не выполняют нормативы, или не подают отчетность. Национальный банк готов жестко реагировать, если ситуация не будет исправлена.
Четверг, 1 апреля 2021, 13:03
заместитель главы Нацбанка Украины

Платоспроможність страхового ринку – це одне із основних завдань Національного банку у 2021 році. 

Ми повинні бути впевнені у тому, що на ринку працюють порядні та відповідальні страховики, а споживачі їхніх послуг захищені. 

Тільки так ми зможемо збільшити довіру до небанківських фінансових послуг, а ринок вивести на якісно новий рівень.

На жаль, останніми роками страховики часто залишали ринок "по-англійськи", не прощаючись. Зникали з радарів, з’їжджаючи зі своїх адрес реєстрації. 

А про нову адресу "забували" повідомити регулятору, як і про подачу звітності. Зникали страховики після порушення нормативів або проведення таких операцій, на які зазвичай звертають увагу правоохоронні органи та фінансовий моніторинг. 

Ми вважаємо, що така практика неприпустима і вона має залишитися у минулому. Фінансова установа – це насамперед відповідальність перед своїми клієнтами. 

І для того, щоб споживач фінансових послуг почував себе впевненіше, ми, як регулятор, постійно перевіряємо звітність учасників ринку, з’ясовуємо стан фінансового здоров’я страховика, як виконуються нормативи платоспроможності та достатності капіталу, чи дотримуються страховики інших пруденційних вимог. 

На жаль, останні перевірки звітності страховиків за друге півріччя 2020 року показали, що у "зоні ризику" страхового сегменту знаходяться майже 60 компаній. 

46 з них порушують нормативи, а 15 не подали фінансову звітність. Хоча і ці 15 страховиків тривалий час мали складнощі із дотриманням обов’язкових нормативів. 

Як страховики порушують нормативи

Ми детально вивчили обставини цих порушень. І їхньою причиною не є підвищення вимог регулятора. Більшість порушень – це свідомі дії керівництва страхових компаній, пов’язані з виведенням прийнятних активів. 

Деякі компанії роблять надмірні витрати, які не мають економічного обґрунтування. Або ж обмінюють високоліквідні активи – ОВДП на корпоративні права невідомих ТОВок, які очевидно не мають відповідної цінності і не будуть після цього реалізовані за таку ж суму. 

Непоодинокі й випадки, коли страховики купують незрозумілі цінні папери або замовляють послуги, які не пов’язані зі страховою діяльністю. Інколи укладають договори перестрахування, де розмір можливих виплат менший, ніж розмір страхових премій сплачених за таке перестрахування. 

Ще одна причина порушень – передача коштів страхових резервів в забезпечення за кредитами акціонерів, а то і взагалі очевидно не пов’язаних осіб із страховиком. Таких прикладів дуже багато.

Окрема категорія страховиків – це шукачі швидкої наживи. Бізнес-моделі яких побудовані на принципі МЛМ – прийшов, побачив, переміг і зник. 

Страхові відшкодування в таких бізнес-моделях зазвичай виплачуються зі страхових премій нових договорів. Так би мовити, "з коліс". 

Чому так виходить? Тому що страховики ведуть непомірковану політику агентських винагород, щоб зайти на ринок та стрімко зайняти нішу, забравши її у когось іншого. Але "ціна" таких моделей дуже висока. 

Дорога для клієнтів, які через деякий час залишаються біля "розбитого корита" зі своїми страховими випадками, коли обсяги страховика падають і він вже не витримує таких витрат навіть "з коліс". Це сумні історії. 

Лише кілька страховиків порушують нормативи через зовнішні обставини, які прямо не залежали від дій керівництва. Це пов’язано із запровадженою у 2018 році попереднім регулятором вимогою мати запас капіталу понад розмір страхових резервів. 

Цей запас має бути представлений не будь-якими активами, а ліквідними та прибутковими. І без фінансової підтримки акціонерів у цьому випадку компанії не обійтись. 

Мінімальний розмір запасу капіталу для life-страховиків складає 45 млн грн, а для ризикових – 30 млн грн. Зазначені кошти – своєрідна подушка безпеки для коштів страхувальників, щоб у разі непередбачуваних ризиків, як-то великі виплати, банкрутство контрагентів або знецінення активів, цей запас капіталу міг їх поглинути без шкоди коштам страхувальників.

Про подальші дії регулятора

Чи є проблема виконання нормативів страховим ринком системною? Точно ні. Хоча кількісно порушники сьогодні – це майже третина від всього страхового ринку, однак їхня частка на ринку незначна. 

На компанії, що порушують нормативи припадає тільки 5% від загалом сформованих страхових резервів. Тобто розмір їхніх зобов’язань перед клієнтами невеликий. Однак, це діючі учасники ринку, у яких є клієнти і зобов’язання перед ними.

Тому ціль регулятора виявляти недобросовісних страховиків на ранніх етапах та не допускати поглиблення їхніх проблем. 

А у випадку відсутності реакції від керівництва компаній та небажання відновлювати свій фінансовий стан – не дозволяти їм працювати на ринку страхування та зупиняти ліцензії.

Усім 60 страховикам ми направили акти про порушення та дали час на надання пояснень, та, сподіваємось, на виправлення ситуації. 

Якщо порушення не будуть усунені, упродовж найближчого місяця ми будемо застосовувати заходи впливу. 

Звісно, ми будемо запрошувати керівників, вони матимуть можливість пояснити, чому компанія не дотримується вимог регулятора, та як планує відновлювати свій фінансовий стан. Однак ми вважаємо необхідним прояснити ситуацію, щоб застосовані заходи впливу не стали несподіванкою для когось.

Більшість страховиків ведуть свій бізнес чесно і порядно щодо споживачів. Це підтверджується постійним зростанням попиту у населення та бізнесу на послуги страхування, який перетворюється в зростання страхових премій. 

Ринок розвивається, з’являються нові продукти, зростає рівень задоволення клієнтів якістю послуг. Завдання Національного банку – стежити, щоб саме порядні і відповідальні страховики працювали на ринку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!