Как выведеные с рынка банки держат в заложниках своих бывших клиентов, блокируя процесс расчета с вкладчиками. (укр)
Пятница, 5 марта 2021, 17:33
заместитель директора-распорядителя Фонда гарантирования вкладов физических лиц

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з початку 2021 року відновив контроль уже над двома зомбі-банками, у тому числі над одним із найбільших із них – ПАТ "Златобанк". 

Це – беззаперечна перемога Фонду, всього суспільства, і здорового глузду. За цим рішенням – роки численних судових спорів та шалений спротив колишніх акціонерів. Що далі? 

До кінця 2021-го відправити поняття зомбі-банк у минуле і забути про нього, як явище. І потрібно для цього, насправді, небагато: виконати Закони України і вивести з "сірої зони" останні дві фінустанови, акціонери яких роками тримають в заручниках кредиторів зомбі-банків. 

Минулий рік став справжнім проривом у питанні вирішення долі зомбі-банків: у лютому 2020-го почала цей процес Велика Палата Верховного Суду, у травні того ж року підхопила естафету Верховна Рада. 

Реклама:

Результат – документальне підтвердження очевидного: банки, ліквідацію яких уже розпочато, повернутися на ринок, навіть за рішенням суду, не можуть.

Здавалося б, усі крапки над "і" розставлено: є закон, є постанова, є здоровий глузд, врешті-решт. 

Банки, що зависли у "сірій зоні" повертаються під контроль Фонду, ліквідаційні процедури відновлюються, поновлюється розрахунок із вкладниками та кредиторами, паралельно вивчаються правоохоронними органами причини настання їх неплатоспроможності. 

Та прогресивні ідеї Закону 590 (так званий "банківський Закон") просто розбилися об українську реальність: навіть із офіційним роз’ясненням Мін’Юсту норми закону відмовилися виконувати реєстратори, а підтримала їх Колегія з розгляду скарг самого ж Мін’Юсту. Нонсенс? 

Знадобився майже рік, аби три фінустанови – АТ "БАНК ВЕЛЕС", ПАТ "КБ "ПРЕМІУМ" та АТ "КБ "СОЮЗ" – після тривалих судових баталій під контроль Фонду таки повернулися. Що це дало? 

Для прикладу, після повернення банку "Преміум" під контроль Фонду, ми продовжили розрахунок із його кредиторами. На сьогодні повністю повернуто кошти кредиторам 4 черги (вкладникам 200+) та почато задоволення вимог кредиторів шостої. 

Із банком "Союз", приміром, ситуація складніша. На рахунках банку є кошти, виплатити які кредиторам ми не можемо. Адже через саботаж колишніх акціонерів просто не маємо доступу до документації банку. Поки що.

Повернення під контроль ПАТ "Златобанк" – перемога серед перемог. І причина не тільки в тому, що це був один із найбільших зомбі-банків, а і в надактивній протидії колишніх акціонерів. 

Вони не просто оскаржили ліквідацію банку, а пішли ще далі – перейменували банк на ПАТ "Злато", змінили місцезнаходження юрособи в Єдиному державному реєстрі, та розпочали процедуру банкрутства банку відповідно до норм Кодексу про банкрутство, який жодним чином не регламентує банкрутство банків.

Та у надважкій боротьбі Фонду вдалося відновити статус-кво: здійснену перереєстрацію визнано незаконною, справу про банкрутство закрито, використовуючи норми Закону України №590 у Держреєстрі у позасудовому порядку поновлено запис про здійснення ліквідації банку уповноваженою особою Фонду. 

Сьогодні ми працюємо над поновленням виплат вкладникам та розрахунку з кредиторами. Нагадаю, у рамках виплати гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ "Златобанк" отримано понад 826 млн грн (ще 30 млн грн вкладниками не отримано), а загальна сума акцептованих вимог кредиторів становить 6 877,3 млн грн.

Так само, під контроль Фонду повернувся і ПАТ "АКБ "Капітал". Цьому передувало понад три роки судових тяганин та численні спроби (з вересня 2020 року) відновити записи в Держреєстрі у позасудовому порядку на виконання норм так званого "банківського Закону". 

Кожну відмову реєстратора ми оскаржували і починали процедуру заново, поки не досягли своєї мети. 

Тим часом, на сьогодні у статусі зомбі-банків залишається дві фінустанови (ПАТ "УкрІнБанк" та ПАТ "КСГ Банк"), акціонери яких поверненню у правове поле все ще активно протидіють. 

Усі спроби Фонду відновити свої права щодо цих фінустанов у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, – поки що марні. 

Користуючись у тому числі недосконалістю системи, "зацікавлені реєстратори" просто унеможливлюють здійснення відповідних записів: відкривають інформаційні картки і тим самим блокують їх. 

Або ж колишні акціонери отримують рішення судів "далекої юрисдикції", скажімо, міста Трускавець Львівської області, якими забороняють перереєстрацію банку, і тим самим зберігають ганебне явище зомбі-банків на ринку. 

Увесь цей час колишні клієнти банків залишаються заручниками маніпуляцій колишніх акціонерів. 

І нікого, крім Фонду, здається, не обходить хоча б той факт, що тільки у межах гарантованої суми їхніми вкладниками не отримано майже 67 млн грн. Як і той, за чий рахунок розраховуватися із кредиторами цих фінустанов. Загальна сума акцептованих вимог кредиторів цих банків сягає 3,2 млрд грн. 

Більша частка цієї суми (майже 3,03 млрд грн) – вимоги кредиторів до ПАТ "УкрІнБанк" – зомбі-банку, акціонери якого демонструють просто безпрецедентну протидію поверненню фінустанови у правове русло. 

Змінили місце реєстрації банку з Києва на Сєвєродонецьк Луганської області, Перетворили банк у звичайне ПАТ. І навіть – почали процедуру банкрутства перейменованої юрособи. 

Та вершина цинізму полягає в тому, що усі ці дії відбулися уже після того, як Фонд виконав покладену на нього функцію і повернув гарантовану суму більшості їхніх вкладників, у тому числі за рахунок взятих у держави в борг коштів. 

А коли мав настати час "розраховуватись" уже банку за своїми боргами – ліквідацію заблокували і вивели фінустанову з-під контролю Фонду. Жодної можливості управляти активами банку Фонд не мав, як і, зрештою, стежити за їх збереженням. І все це відбувалось з благословення судів.

За рахунок чого буде повернуто державі виплачені вкладникам зомбі-банків кошти? Один із варіантів – стягнення шкоди з пов’язаних з банками осіб. Можливо, ці перспективи і є причиною боротьби за збереження ганебного статусу "зомбі-банк". 

Або ж мотив у бажанні привласнити активи банків… Власне, відповідь на це мають дати суди та правоохоронні органи. Наше ж завдання – відправити поняття "зомбі-банк" у минуле і забути про нього як явище, адже майбутнього у них все одно немає. І воскресіння банку, ліквідація якого уже розпочата, неможливе.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: