Зачем Киеву муниципальный банк

Більше двох десятиліть Києвом керують менеджери, обрані жителями міста. 

За цей час багато процедур управління і капіталовкладень, в більшості випадків, стали прозорими і ефективними. Що підтверджують і численні перевірки держорганів і реалії повсякденності.

Тому прийшов час переходити до наступних, більш складних інструментів розвитку міста та підвищення добробуту його жителів. Одним з таких напрямків є створення муніципального банку Києва.

Що роблять подібні структури в інших столицях і великих містах світу? Що муніципальний банк зможе зробити для Києва?

По-перше, подібна єдина структура дає громадянам відмінний інструмент контролю і фінансової дисципліни. Адже коли майже 60 млрд грн київського бюджету витрачаються містом через один підконтрольний мерії банк і в ньому ж знаходяться значні кошти сотень комунальних підприємств, то ніхто не зможе сказати, що якісь дані отримувати і перевіряти довго або складно.

Тим більше, що Наглядова рада, який в тому числі буде складатися з представників IFC, EBRD, EIB, KFW*, не допустить фінансування "схем" або ж інших "прожектів".

Сьогодні ж рахунки як міського бюджету, так і комунальних підприємств розкидані по десятках комерційних банків. І з багатьох питань треба турбувати кілька фінустанов, щоб зрозуміти картину того, що відбувається в якомусь проєкті, що реалізується містом.

При цьому, у кожного з комерційних банків свої правила і "звички" надавати (а іноді не надавати) інформацію і не завжди вони ідеальні.

Отже, муніципальний банк зніме великий бар'єр в сфері контролю фінансових операцій міської влади для громадян, активістів, антикорупціонерів.

По-друге, з 58,8 млрд грн бюджету і з коштів комунальних підприємств (250-300 млрд грн на рік) Київ щорічно платить комерційним банкам за обслуговування своїх рахунків сотні млн грн.

Власне, це і вся арифметика — на таку суму можна створити навіть не один банк і обслуговувати рахунки міста в своїй же фінустанові — набагато дешевше.

При переведенні рахунків КП у свій муніципальний банк, економія на обслуговуванні цих рахунків складе приблизно 500 млн грн на рік, тобто, місту утримання банку буде коштувати в рік менше, ніж сьогодні складають комісії з обслуговування та інші "втрати".

Третя перевага муніципальних банків у великих містах, яке повинно стати доступним і киянам — це надійність. Так, під ударами кризи падають курси валют і цінність активів. Тому накопичення громадян в банках не раз знецінювалися.

Однак, муніципальні банки міцніші й надійніші від комерційних банків. Просто тому, що місто (Київ, в нашому випадку) володіє такими ж стабільними доходами, як і держава.

Тому, навіть якщо в розпал чергової кризи каса банку спорожніє, то вже через місяць вона знову буде наповнена завдяки надходженням податків і регулярних платежів. А значить — видача громадянам їхніх коштів не припинитися.

Таким чином саме муніципальний банк зможе забезпечити депозитні, пенсійні та інші накопичення громадян на небувалому раніше в Україні рівні надійності. Муніципальні (Кантональні) банки Швейцарії вважаються найнадійнішими банками в світі.

І четвертий напрям, який реалізують в світі муніципальні банки та що має відбуватися і в Києві — це кредитна підтримка розвитку місцевого бізнесу. 

Так, з одного боку в столиці багато банків. Вони збирають внески, видають кредити. Однак, чи багато з їхніх капіталів йде на те, щоб розвивати бізнес і створювати робочі місця саме в нашому місті? 

Ні. І випадки, коли зібрані з киян капітали йдуть працювати і розвивати далекі країни — теж не рідкість ("Аркада банк" — яскравий приклад).

Віддавши ж свій внесок в муніципальний банк міста, кожен киянин буде впевнений, що з цього моменту ці гроші безпосередньо пішли покращувати світ, який його оточує.

І якщо за кошти міського бюджету збудують дорогу, то будівництво будинків, підприємств і магазинів уздовж дороги забезпечить муніципальний банк. 

Наприклад, давши підприємцям більш низький відсоток по кредитах тільки за те, що свій бізнес вони вирішили будувати в Києві (плюс існує спеціальний міський фонд підтримки бізнесу за кредитними ставками).

Є ще й п'ятий, але не менш важливий момент. Всі ми знаємо, що є "спеціалізовані" банки. Співробітники таких фінустанов, які добре знають ту чи іншу галузь економіки або сегмент бізнесу, можуть відмінно оцінити принесені до них бізнес-проєкти і підтримати важливі, але не зрозумілі іншим банкірам починання.

Наприклад, фахівець зі спеціалізованого транспортного банку за 10 хвилин зрозуміє, чи окупиться новий підйомний кран в річковому порту, на який просить гроші позичальник. Тоді як звичайний банкір буде два місяці вивчати питання і так до кінця і не зрозуміє ситуації.

Та ж історія і з містом. У муніципальному банку працюватимуть сотні фахівців, які вміють дивитися на місто як на галузь бізнесу, в деталях знаючи всі нюанси. І якщо до таких фахівців звернеться підприємець з хорошою ідеєю, то вона буде максимально швидко підтримана. 

А невдала заявка на кредит отримає обгрунтовану відповідь. Що не менш важливо, адже людина зможе швидше усвідомити прорахунки і зайнятися пошуком інших проєктів.

Муніципальний банк по суті і за функціями повинен бути саме муніципальним (без широкої національної сітки або спеціалізацією на прибуткових торгових операціях).

А також, і це дуже важливо, в рамках розвитку муніципального банку, він стане єдиним, так званим, субсидійним банком з єдиним вікном управління фінансовими ресурсами за програмами для найменш захищених жителів Києва.

Соціальна складова цього проєкту не може бути недооцінена, а також вимагає фінансової дисципліни і чітких управлінських дій.

Дефіцит власних бюджетних коштів і зростаюча необхідність фінансування підприємств комунальної власності якраз і вимагає від представницьких органів територіальних громад пошук потенційних можливостей залучення фінансових ресурсів.

Без фінансових інновацій, а саме без створення спеціалізованої фінансової установи для вирішення питань фінансування перспективних проєктів соціально-економічного розвитку столиці, буде досить проблематичним.

Говорячи простіше, всього за 12-16 місяців з моменту прийняття рішення київською владою, місто може отримати потужний інструмент забезпечення прозорості в своїх фінансах. А також перевірену часом технологію економії міських коштів, розвитку бізнесу, забезпечення надійності вкладів населення. Чому б не зробити цей крок вперед?

За даними рейтингового агентства Скоп (Scope Group), попередньо, в кінці лютого з мером Києва обговорювалося питання щодо підготовки та проведення проєкту глибокого аналізу рейтингу Києва з метою оцінки інвестиційної привабливості міста.

Одним з методів практичної реалізації проєкту, як підкреслив Президент і засновник агентства Флоріан Шёллер (Florian Schoeller), і є створення муніципального банку Києва.

За оцінками того ж рейтингового агентства, в наступні 2-2,5 роки на ринку буде унікальна можливість запозичувати дешеві фінансові ресурси, і місто Київ має унікальну можливість вийти самостійно (через свій муніципальний банк) на ринок боргових зобов'язань і залучити достатньо коштів для реалізації численних інфраструктурних і інвестиційних проєктів.

І ще один, дуже важливий аргумент необхідності створення такого інструментарію як муніципальний банк: вже тривалий час міська влада веде боротьбу (іноді ефективно, іноді не дуже) з фінансовими "похибками" комунальних підприємств.

Але більш ефективного засобу, ніж муніципальний банк з клієнтами - комунальними підприємствами міста Києва та повним контролем за фінансовою дисципліною цих підприємств, бути і не може.

Чи вдасться меру Кличку отримати рішення Київради про створення такого необхідного управлінського інструменту — велике питання!

*Міжнародна фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський Інвестиційний банк, Німецьке державне кредитне агентство.