Украина и международный рынок венчурного капитала
В Україні венчурні інвестиції зазвичай розглядають в контексті вкладень в українські стартапи.
Вважається, що наш ринок "односторонній", його мета — у виробництві революційних ідей на експорт, а кінцева зупинка стартапера — Кремнієва долина.
Або хоча б — Лондон, Берлін, Бостон. Лише кілька інвестиційних фондів пропонують українським бізнесменам вкладати у великі закордонні стартапи.
Але є розуміння, що бажання інвесторів зростає і Україна поступово стає міжнародним гравцем на ринку інноваційного капіталу.
Стартапи Gitlab, Grammarly, People.ai, Ajax Systems знайшли своє місце на міжнародному рівні і піднімають раунд за раундом.
Але крім ринку ідей і розробок наша країна поступово виходить на ринок капіталів. Українські інвестори входять своїми грошима в розвиток і масштабування зарубіжних стартапів.
На наших очах відбувається зародження нового українського капіталізму, що впливає на глобальні тренди IT-індустрії. Впливає, зауважу, фінансово.
Для українських бізнесменів венчурні інвестиції на етапах Series B+ — це новий етап розширення свого інвестиційного портфеля.
До звичних вкладеннях в ОВДП, цінні папери публічних компаній, нерухомість і дорогоцінні метали додалися інновації.
Варто розрізняти ранні (seed-Series A), і пізні (Series B+) раунди інвестицій. Seed (посів) або вкладення від бізнес-ангела — це "гра в рулетку" або ж "віра в ідею".
Стартапер приходить зі своєю ідеєю або прототипом винаходу і просить у інвестора "підйомні", щоб, наприклад, зібрати штат працівників, зняти офіс, провести дослідження ринку, спробувати запустити продукт і провести його тест в реальних умовах.
Найчастіше, на цьому етапі інвестор готовий вкладати від 10 тисяч до 1 мільйона доларів. Розмір вкладень залежить від віри інвестора в проекті від нахабства / таланту стартапера.
Але останнім часом на ранній стадії максимальні чеки виросли до 5-10 млн доларів. Це пов'язано із загальним зростанням капіталовкладень в інновації.
Раунди інвестування В+ — це вкладення коштів в стартапи, які довели свою актуальність і спроможність для ринку.
Гроші йдуть на масштабування компанії (розширення штату, географії присутності, відкриття нових офісів), а ще далі — для підготовки перепродажу стратегічному інвесторові або перед виходом на IPO.
Якщо "посівні" і "ангельські" інвестиції в середньому обчислюються десятками і сотнями тисяч доларів, то капіталовкладення в бізнес вимірюються мільйонами і десятками мільйонів.
На цьому полі українські інвестори з'явилися буквально 5-7 років тому, але їх зацікавленість в глобальних міжнародних стартапи вже позначена.
Вони вкладаються в "єдинорогів" (компанії, чия ринкова оцінка становить 1 мільярд доларів), тим самим включаючись в глобальне суперництво за право бути інвестором міжнародного рівня.
При цьому, в єдинорогів найбільш вигідно інвестувати за кілька раундів до того, як вони коштуватимуть мільярд доларів.
У цьому випадку вирішальну роль відіграє фахівець в венчурних інвестиціях з боку фонду. Від його досвіду і розуміння ринку залежить, чи станете ви інвестором єдинорога.
Адже фахівець повинен оцінити перспективи стартапа за численними параметрами і плюс до цього — мати якесь шосте почуття. Щоб передбачити мільярдну оцінку для інноваційного бізнесу.
Багато стартапів банально не проходять перевірку з боку інвестиційних фахівців і не доходять до етапу вкладень в них.
Українські інвестори вкладаються в сервіс доставки їжі Deliveroo (готується до IPO при оцінці в 8 млрд фунтів), IT-логістичну компанію Sennder (ринкова оцінка компанії понад 1 млрд євро), страхову платформу Wefox, сервіс доставки Glovo і десятки інших.
Вкладення в такі компанії передбачають довгостроковість, але так само обіцяють вигоду. Семирічне очікування (зазвичай фонди формуються саме на такий термін) може принести інвесторові повернення коштів в розмірі більше 3Х від вкладень.
Звичайно, що венчурні інвестиції навіть в раундах В+ все одно мають певні ризики. Інвестиційний ринок обізнаний про ситуацію з компанією WeWork, ринкова оцінка якої в певний момент досягла показника в 15 млрд доларів, але з початком локдауну вона ледь не збанкрутувала.
Попит на їх товар — коворкінг з гнучкою орендою — впав, що наклалося на дивну поведінку засновника компанії та провалену підготовку до IPO у 2019 році, коли з'ясувалося, що витрати компанії в два рази перевищили її дохід.
З іншого боку, "традиційні інвестиції" теж не захищені від людського фактора (некоректних управлінських рішень або банальної брехні) і форс-мажорів на кшталт коронавірусів та локдаунів.
Диверсифікація ризиків приводить українських інвесторів до венчурних фондів, більше того, до вкладень в зростаючі закордонні компанії.
Крім фінансової вигоди при виході з компанії (продажу своєї частки наступного інвестору за суму, яка перевищує суму покупки), український інвестор стає частиною глобального інноваційного бізнесу.
Це і підкуповує багатьох капіталістів, для яких традиційні інвестиційні інструменти (нерухомість, цінні папери, дорогоцінні метали) або вже нудні, або занадто локальні, або не дозволяють залишити своє місце в історії.
За моїми прогнозами ринок венчурних інвестицій в Україні зросте мінімум в два-три рази до 2023 року. Йдеться саме про вкладення в зарубіжні компанії.
Тим більше такий досвід дозволяє інвесторам отримати нову експертизу і через себе принести її в Україну. Адже нашій економіці варто і далі інтегруватися в глобальні економічні процеси.
Коли ти інвестор умовного Deliveroo, це питання не тільки фінансів і репутації, але і представленості України на світовому ринку інвестицій. Вкладаючи в лідерів, наші інвестори стають в один ряд з вищою лігою венчурного бізнесу.
Адже якщо ви співінвестор разом з топ-фондами Lakestar, Accel або Index, то значить є повноцінним гравцем глобального венчурного ринку.