Какие уроки газового рынка будут полезны потребителям электроэнергии

Півроку тому в Україні запустили роздрібний ринок природного газу, який дозволив українцям вільно обирати постачальника газу. 

Цій події передувала значна нормативна робота: припинення дії спеціальних обов’язків по продажу газу через облгаззбути, спрощення процедури зміни постачальника, запуск роботи постачальника "останньої надії". 

На жаль, частину "домашньої роботи" владі, у тому числі Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), довелось робити вже після запуску ринку. 

Важливо, що в Європі регулювання ринків газу та електричної енергії, зокрема щодо захисту прав побутових споживачів, є дуже подібним. 

В Україні, яка взяла курс на євроінтеграцію, ситуація має бути аналогічною. Тому ми вирішили порівняти, чи виникли б на роздрібному ринку електричної енергії ті ж проблеми, які ми побачили за півроку роботи роздрібного ринку газу? 

Як ЕІС-код став початком кінця монополій

ЕІС-код (Energy Identification Coding) —  це унікальний ідентифікаційний номер точки комерційного обліку кожного учасника енергетичного ринку (як газу, так і електрики). 

В Україні учасникам ринку газу ЕІС-коди присвоюють ТОВ "Оператор ГТС України" і місцеві обл/міськгази, а ПрАТ "НЕК "Укренерго" та обленерго — учасникам ринку електроенергії. 

Поки постачання і розподіл здійснює одна компанія – облгаз або обленерго – за встановленими державою цінами, ЕІС-код не відіграє особливого значення у відносинах споживач-постачальник. 

Однак ситуація змінюється, коли за побутового споживача починають конкурувати різні постачальники, пропонуючи привабливіші умови постачання (ціни, пакети тощо). 

ЕІС-код є обов’язковою інформацією про споживача, яка повинна надаватись новому постачальнику під час заповнення заяви приєднання до договору постачання як газу, так і електричної енергії. Таким чином новий постачальник знаходить свого клієнта в системі. 

Деякі постачальники газу створювали штучні проблеми з ЕІС-кодами, щоб ускладнити перехід споживачів до інших компаній.

Проблема 1: Приховання ЕІС-коду

Згідно із законодавством, облгаз зобов’язаний повідомити побутового споживача про присвоєний йому ЕІС-код. І до серпня 2020 року цю норму облгази виконували, розміщуючи ЕІС-код на платіжках та в особистому кабінеті. 

Проте із відкриттям ринку газу, коли українцям нарешті знадобився ЕІС-код, щоб змінити постачальника, він дивним чином зник і з платіжок, і з особистих кабінетів. 

НКРЕКП довелось прийняти пряму норму, щоб змусити облгази постійно розміщувати цю інформацію як на рахунках, так і в особистому кабінеті. Проте навіть після введення в дію цієї норми з 1 вересня 2020 року здається, що не всі облгази її виконують.

Проблема 2: Хитре нанесення ЕІС-коду

Деякі креативні облгази вигадали хитріші методи розміщення ЕІС-коду на рахунку — на лінії відриву. Щойно клієнт відкриває платіжку – власноруч знищує зображення коду. Очевидно, що споживач не може змінити постачальника, поки не знайде свій ЕІС-код. 

Проблема 3: Видача декількох ЕІС-кодів одному абоненту

За інформацією Консультаційного центру для населення "ГазПравда", "Сумигаз" присвоював по кілька ЕІС-кодів на одного споживача. У результаті, люди, які змінили постачальника, отримують кілька платіжок — від старого і від нового постачальника за різними ЕІС-кодами. 

На офіційній сторінці "Сумигаз" ситуацію пояснюють помилкою: "У зв’язку зі збоєм у програмному забезпеченні при друку рахунків за вересень 2020 року просимо не брати до уваги ЕІС-коди, зазначені в цих рахунках". Реальні причини цієї ситуації встановлює НКРЕКП. 

А яка ж ситуація на роздрібному ринку електроенергії?

Обленерго ще в 2018 році присвоїли ЕІС-коди всім точкам розподілу електричної енергії, в тому числі — побутовим споживачам. 

Проблема в тому, що законодавство зобов’язує обленерго присвоїти ЕІС-коди, однак не зобов’язує постійно вказувати їх в особистому кабінеті на сайті оператора або на платіжці.

Наразі практично всі побутові споживачі є клієнтами постачальників універсальних послуг, які самостійно укладають договір розподілу з обленерго, а побутові споживачі не отримують окремих рахунків за електроенергію та розподіл електроенергії, де вони могли б побачити власний ЕІС-код. 

Формально обленерго повинні укласти договір розподілу з усіма споживачами і ще у 2018 році мали розіслати заяви-приєднання із зазначеним ЕІС-код. Проте малоймовірно, що хтось із споживачів звернув увагу на таку інформацію і тим більше, зберіг цей документ. 

Наразі ЕІС-код на платіжках розміщують постачальники електричної енергії (див. приклад – платіжка від ТОВ "ЕНЕРА-СХІД")

Але у законодавстві таких вимог не передбачено, тому потенційно, після відкриття роздрібного ринку електроенергії, ця інформація може з цього рахунку зникнути, так само, як газові ЕІС-коди влітку 2020 року. 

І тоді побутовий споживач не зможе укласти договір з новим постачальником, поки не дізнається свій ЕІС-код. 

Тобто, так само як і на газовому ринку до 1 вересня 2020 року, законодавство щодо ринку електричної енергії не містить вимог щодо постійного доступу побутового споживача до свого ЕІС-коду. Отже перша і друга проблеми з ЕІС-кодом так само можуть виникати на ринку електроенергії. 

Уникнути третьої проблеми можна, застосувавши досвід газового ринку. Сьогодні "Оператор ГТС України" дозволяє кожному споживачеві перевірити, чи дійсний ЕІС-код, що вказаний на його рахунку, і чи є в нього постачальник газу. 

На ринку електроенергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" веде спеціальну базу виданих ЕІС-кодів, однак для перевірки публічний доступ є лише до кодів підприємств. Доступу для перевірки кодів побутових споживачів поки немає. 

Ймовірно верифікація ЕІС-кодів побутових споживачів стане можливою після запуску датахабу – досконалішої і більш функціональної центральної інформаційно-комунікаційної платформи. 

Щоб уникнути труднощів, із якими зіткнувся старт ринку природного газу, до запуску роздрібного ринку електроенергії доцільно чітко прописати обов’язок обленерго та постачальника електроенергії забезпечити постійний доступ побутового споживача до свого ЕІС-коду (через особистий кабінет та платіжку за договором розподілу/постачання).

Так само необхідним є розширення функціоналу єдиної бази ЕІС-кодів, включно з побутовими споживачами, на рівні оператора системи передачі ("Укренерго") та запуск в роботу електронного рішення для перевірки правильності ЕІС-коду самим побутовим споживачем. 

Співавтор: Андрій Чубик, аналітик інтегрованої інформації з енергетичних ринків (НАК "Нафтогаз України").