Угледобывающая пропасть Украины

Угледобывающая пропасть Украины

Частный бизнес закупает уголь из государственных шахт дешевле себестоимости, а государство дотирует добычу. (укр)
Понедельник, 15 февраля 2021, 13:19
StateWatch

Україна посідає перше місце у Європі та восьме у світі за запасами викопного вугілля. Такий подарунок від природи будь-яка держава повинна використовувати з розумом та отримувати прибутки від своєї вугільної промисловості. Але тільки не Україна.

Експерти StateWatch отримали документи, які свідчать про те, що галузь приносить мільярдні збитки. За це доводиться платити в тому числі з наших податків.

Протягом 2018-2019 років та за 9 місяців 2020 року Державна аудиторська служба України провела 16 заходів державного фінансового контролю на вугледобувних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України. 

За результатами перевірки аудитори виявили десятки порушень та недоліків, що негативно впливають на фінансове становище цілої галузі.

Мільярдні збитки

Головною метою діяльності всіх вугледобувних підприємств є отримання прибутку. Однак, як показав аудит, зі всіх шахт, що здійснювали видобуток вугілля протягом 2018-2020 років, лише ПАТ "Шахта Надія", що на Львівщині, є прибутковою. 

Всі інші шахти на території Луганської, Донецької, Львівської та Волинської областей постійно отримують дотації з державного бюджету.

Така ситуація склалась через низькі ціни за якими реалізують вугілля. Реалізацією вугільної продукції та формуванням ціни займається посередник ДП "Держвуглепостач" та створена при ньому Рада оптового ринку вугільної продукції України (Рада ОРВПУ). 

Цікаво те, що продають вугілля з державних шахт, майже завжди за нижчими цінами, ніж собівартість видобутого вугілля.

Така ситуація призвела до катастрофічних наслідків. За підрахунками аудиторів, через встановлення Радою ОРВПУ реалізаційних цін нижче за її собівартість, вугледобувними підприємствами втрачено доходів на суму 3 мільярди 539 мільйонів гривень.

Але і це не все. Одна справа, коли державні підприємства реалізують свою продукцію нижче собівартості іншим державним структурам. 

Однак, у випадку з державними шахтами ситуація ще гірша. Аудитори встановили, що вугледобувні підприємства реалізовували свою продукцію комерційним підприємствам за цінами нижчими, ніж навіть ті, що були визначені Радою ОРВПУ та, очевидно, нижчі за собівартість вугілля. 

В той же час ці державні шахти отримували дотації з державного бюджету. Виходить, що приватні структури закуповують для власного бізнесу українське вугілля за ціною нижчою від собівартості, а держава (тобто ми з вами) компенсує такі знижки з власної кишені.

Загалом, такий атракціон небаченої щедрості від державних шахт призвів до втрати доходів на суму 2 мільярди 413 мільйонів гривень. 

Найбільше можливих доходів (1 мільярд 155 мільйонів гривень) втратило ДП "Первомайськвугілля", генеральним директором якого є Олександр Дубовик. 

Борги, штрафи та порушення законодавства

У зв’язку з критичною фінансовою ситуацією, на більшості державних вугледобувних підприємствах постійно виникають проблеми з несвоєчасною виплатою заробітних плат. 

Через це підприємства зазнають ще більших фінансових збитків, оскільки змушені виплачувати штрафні санкції іншим державним органам. 

Загалом, за період який досліджувався аудиторами, таких штрафних санкцій нарахували на 529 мільйонів гривень.

Попри постійну нестачу коштів, керівництво державних шахт, схоже, не може правильно розпорядитись навіть тими коштами, що у них є. 

Аудитори встановили, що при виплаті заробітних плат, надбавок та премій було допущено низку порушень законодавства. Це призвело до зайве нарахованих виплат на суму 63 мільйони гривень.

Аудиторам вдалось знайти серйозні проблеми і в юридичних відділах державних шахт. Було встановлено, що неналежне ведення претензійно-позовної роботи може спричинити зростання дебіторської заборгованості, що може призвести до фінансових втрат у розмірі майже одного мільярда гривень. 

Подібна дебіторська заборгованість виникає внаслідок того, що підприємства поставляють вугілля покупцям без попередньої оплати, хоча ця умова передбачена договорами.

Проблема з дебіторською заборгованістю тягне за собою ще одну, не менш серйозну проблему. 

Як вдалось з’ясувати аудиторам, дана ситуація впливає на зростання боргів вугледобувних підприємств та може призвести до фінансових втрат у вигляді штрафних санкцій на суму 1 мільярд 128 мільйонів гривень.

Також аудитори зауважили, що попри складний фінансовий стан підприємств, їхні керівники не дуже й рахують кошти. 

Зокрема, проводяться закупівлі різних товарно-матеріальних цінностей, які тривалий час не використовуються та не вводяться в експлуатацію. Тому їхня закупівля не була обов'язковою. Аудитори нарахували подібних закупівель аж на 87 мільйонів гривень. Більше того, підприємства ще й витратили понад 100 мільйонів гривень на утримання такого майна, що ще більше погіршує фінансовий стан підприємств.

Що ж робити?

У листопаді 2020 року заступник Міністра енергетики України Максим Немчинов заявив про те, що всі державні шахти будуть приватизовані, а ті, які не знайдуть приватного інвестора — будуть ліквідовані.

Звіт аудиторської служби України також показує, що держава не може впоратись з управлінням вугледобувною промисловістю, а отже приватизація — це єдиний вихід з цієї ситуації. 

Однак, попри гучні заяви керівництва міністерства, на ділі все виглядає поки що не так добре. Варто лише згадати приклад з приватизацією ДП "Львіввугілля", про яке ми розповідали у минулому матеріалі. 

У ситуації коли Міненерго не змогло довести до кінця приватизацію одного львівського підприємства, виникають сумніви стосовно здатності та зацікавленості у проведенні приватизації всього вуглепромислового комплексу.

В Міністерстві надали відповідь на запит та пояснили своє бачення на проблем, піднятих аудиторами.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!