Информационная война за открытый рынок древесины

Информационная война за открытый рынок древесины

Кто и как контролирует многомиллиардный теневой рынок древесины в Украине и почему система опирается реформе? (укр)
Среда, 10 февраля 2021, 17:35
предприниматель в сфере лесопереработки

Прогалини в законодавстві України, яке регулює порядок і форми використання лісів, відсутність належного громадського та відомчого державного контролю – зумовило формування прошарку лісівників-чиновників, які в "ручному" режимі контролюють багатомільярдну систему тіньового обігу лісоматеріалів для досягнення власних приватних інтересів.

Вправне жонглювання в політико-правових нестабільних умовах України дозволяє окремим спритним і винахідливим чиновникам багато років поспіль вибудовувати системні "схеми" та "вручну" розподіляти лісові ресурси. 

Завдяки цьому великі готівкові кошти надходять до корумпованого прошарку лісівників, також багатомільйонний кеш регулярно доставляється вищестоящому начальству різного штибу.

При чому трапляються і невеликі збої: тому то тут, то там в ЗМІ з’являються курйозні сенсаційні повідомлення про розкрадання лісових ресурсів, виявлені зловживання тощо. Однак, навіть серйозним інформаційним приводам не вдається зрушити з місця питання про необхідність докорінного реформування системи лісового господарства.

В той саме час легко віднайти публічні матеріали, де за 1 викрадену колоду в лісі якогось громадянина притягають до суворої кримінальної відповідальності, а з суцільними спекулятивними санітарними рубками, чи з багатомільярдним тіньовим обігом деревини, чи з неефективною державною переробкою лісу – українські правоохоронці швидко і ефективно розібратися, на жаль, не можуть.

Цивілізований ринок лісоматеріалів, як такий, взагалі відсутній в Україні. Будь-яка заготовлена в лісі деревина фактично продається в "ручному" режимі тим чи іншим "потрібним" покупцям.

За формою – це намагаються назвати аукціонами аба редукціони, а по суті – чергові "схеми", які приносить комусь багатомільярдні дивіденди, але тільки не державі, не суспільству і не територіальним громадам. В свою чергу, державну переробку кругляку лісгоспами можна сміливо пропонувати, як окрему тему до навчальних посібників для правоохоронних органів. 

Чому? Бо це наглядний приклад поняття "інтелектуальної корупції": коли все "законно", однак вигоди від "схем" отримають лише окремі особи у вигляді багатомільйонного кешу щомісячно. Знову ж — в програші лишаються: суспільство, держава та місцеві громади.

З осені минулого року Міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський та його перший зам Богдан Боруховський запропонували реформи лісової галузі. 

Зокрема: створення цивілізованого ринку деревини та знищення попиту на нелегальну сировину, шляхом запровадження технічного контролю за обігом лісу та сертифікації лісопродукції на різних етапах. 

Також запропоновано розділення функцій господарювання та координації, загального управління лісами тощо.

Чому назріла реформи лісової галузі?

Офіційні показники Державного агентства лісових ресурсів значно відрізняються від фактичних даних щодо використання лісових ресурсів, масштабів їх заготівлі, зберігання, надлишку, продажів, переробки тощо. 

Насамперед, такі розбіжності зумовлені існуванням тіньового ринку деревини, незаконним, поза будь-яким контролем, обігом лісоматеріалів та недосконалістю організаційно-правової та технічної форми державного управління лісами, його морально застарілими методами та підходами!

Команда Міндовкілля запропонувала можливий варіант вирішення цієї корупціоногенної проблеми шляхом внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1178. 

В рамках експерименту заплановано зобов’язати всі державні лісові господарства продавати 100% заготовленої деревини виключно через єдиний і доступний для всіх учасників електронний майданчик (до прикладу, ProZorro.Продажі).

Використання єдиної платформи дає нагоду зібрати і опрацювати вичерпні аналітичні дані щодо обороту і обігу деревини в масштабах України. 

Такі дані можуть стати основою для подальших управлінських рішень. А також допоможуть зафіксувати всі "схеми" розпорядження лісовими ресурсами в "ручному" режимі.

Іншими словами – це хороша спроба і реальна можливість детінізувати ринок лісоматеріалів. Більше того, на основі зібраних аналітичних даних такого експерименту можна розробити і прийняти досконалий Закон "Про ринок деревини".

По-суті, маючи аналітичні дані, зібрані в режимі онлайн, можна закласти архітектуру вільному, прозорому і демократичному ринку, де саме попит і пропозиція врівноважують один одного, а не воля чи інтереси окремих фінансово-промислових чи чиновницьких груп тощо.

Такі конкретні кроки Міндовкілля, спрямовані на наведення ладу в лісовому господарстві та впровадження цивілізованих правил в інтересах усього суспільства і держави, на жаль, були надто вороже сприйняті прошарком недоброчесних суб’єктів лісового господарства.

Гібридна війна проти реформи

Будь-які ініціативи змінити status quo існуючих правил заготівлі і продажу лісу в Україні – це пряма загроза втратити багатомільярдні тіньові потоки кешу та "ручний" контроль над лісовими ресурсами для теперішніх "володарів" лісу.

На жаль, об’єднані спільною недоброзичливою метою – зберегти корупційну складову лісового господарства та джерела власного збагачення, – когорта чиновників-корупціонерів вдалися до розв’язання справжньої гібридної війни всередині України проти реформ лісової сфери та всіх, хто до них причетний.

Працюючи на випередження команди Міндовкілля, народний депутат України Олександр Матусевич, ще до старту експерименту щодо 100% продажу деревини виключно через аукціони, реєструє Проєкт Закону "Про ринок деревини". 

Положення саме цього проєкту закону в деяких частинах явно суперечать задумам команди реформаторів лісової галузі.

Звісно, навздогін група народних депутатів реєструють альтернативний проєкт закону №4197-1 "Про ринок деревини", де чітко закріплюють ідеї реформування лісового господарства та створення демократичного, прозорого та відкритого ринку деревини. 

Однак, цій хорошій ініціативі — провести і закріпити на рівні законодавства докорінні реформи лісового господарства — уже було завдано суттєвої технічної, організаційної, інформаційної шкоди вищевказаними поспішними законотворчими ініціативами народного депутата, адже, замість злагодженої роботи, створено конфліктну ситуацію.

Слушно підкреслити, що більшість членів Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради також виступили проти законотворчої пропозиції свого колеги Олександра Матусевича і закликали підтримати альтернативний законопроєкт "Про ринок деревини" групи народних депутатів.

До речі, внесення змін до Постанови КМУ №1178, ініційоване Міндовкілля, "забуксувало" через формальності. Державна регуляторна служба України ніяк не може погодити відповідний проєкт. Не виключено, що до таких деструктивних процесів знову доклали руку прибічники збереження тіньового ринку деревини.

Можливий конфлікт між реформаторами, лісопереробниками та лісівниками я спрогнозував ще восени минулого року і вказав його можливі першопричини – небажання чиновників лісової сфери втрачати контроль над тіньовим обігом лісових ресурсів та повна залежність приватних лісопереробників від волі лісівників щодо відпуску сировини через "ручне" управління продажів лісоматеріалів.

У той час, коли триває боротьба за відкритий ринок деревини у великій політиці, більшість чиновників-лісівників на місцях також активізували свою роботу, щоб нейтралізувати будь-яку публічну критику їхньої корумпованої діяльності та виявлених порушень. 

Завдання просте і складне водночас – будь-якою ціною заглушити та/або дискредитувати голос тих лісопереробників, хто наважиться публічно вимагати реформ тіньового ринку лісоматеріалів, припинення неефективної державної переробки лісу тощо.

До прикладу: Волинська Асоціація деревообробників звернулася до Кабінету Міністрів України з проханням реформувати лісову галузь і забезпечити 100% прозорий продаж деревини.

Причетні до лісової галузі Волині чиновники та пов’язані з ними різні особи не оцінили такі публічні заходи Асоціації деревообробників та, м'яко кажучи, не схвально зустріли спроби активізувати роботу вказаної громадської Спілки задля колективного захисту інтересів.

Зокрема, керівник біржі "Універсальна-Полісся" ініціював зібрання лісопереробників Волині ціль якого — зміна Голови Асоціації деревообробників та погодження заздалегідь всіх подальших кроків. Однак, яке відношення керівники біржі, де торгують лісом, можуть мати до Громадської Асоціації лісопереробників? — Не зрозуміло.

Певне, маючи той самий неформальний вплив і можливості "ручного" управління: кому, де і як продавати ліс — намагаються активно використати і ці інструменти в недобросовісних цілях та: 1) взяти "під контроль" роботу навіть громадських інституцій, 2) призначити лояльне до лісівників керівництво тощо.

Місцеві інформаційні інтернет-видання також активно включилися в гібридну інформаційну війну навколо боротьби щодо створення ринку деревини.

Інформаційну хвилю в регіонах з начебто резонансним "розслідуванням" проти тих лісопереробників, які активно підтримують реформи галузі, неодноразово розігнаняють як деякі "активісти", так і горезвісне видання "Волинь.Правда", в якому існує табу на критику лісівників, а особливо — табу на критику начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Кватирка Олександра.

Прозорий ринок лісоматеріалів чи подальший тіньовий обіг деревини?

Боротьба за реформи лісового господарства продовжується на найвищому політичному поприщі і сьогодні.

Кабмін без зайвого розголосу звільняє Голову Держлісагенства Василя Кузьовича. Однак, знову черговий сюрприз гібридних війн: не встиг Юрій Болоховець приступити до тимчасового виконання обов’язків керівника, як відразу заявив про підтримку Законопроєкту "Про ринок деревини", ініційованого паном Олександром Матусевичем. 

Відповідну статтю під назвою: "За ринок без "прокладок" можна вважати черговою спробою лісівників відмовити команду реформаторів Міндовкілля та групи їх прихильників продовжувати роботу у цьому напрямку, тобто — не створювати прозорого ринку деревини з однаковими правилами для всіх, а лише враховувати особливості суб’єктів господарювання у цій галузі та її специфіку.

Швидше за все, що новоспечений тимчасовий керівник Держлісагентства Юрій Болоховець в перші дні виконання обов’язків не отримав ще реальної влади над могутньою "машино" чиновників-лісівників і був змушений оголошувати їхню колективну безкомпромісну позицію, по суті, проти моделі відкритого ринку деревини, запропонованої профільним Міністерством. 

Більше того, в обласних радах розпочався і триває парад написання звернень до Кабінету Міністрів України з категоричною вимогою зберегти status quo в лісовому господарстві. 

Зрозуміло, що без "допомоги" місцевих лісівників та інших зацікавлених осіб навряд чи "народилися" б такі синхронні тексти місцевих рад до центральних органів державної влади саме з такими дивними і однаковими вимогами: "не проводити реформи лісової сфери".

Тим часом на найвищому політичному і управлінському рівнях знову здійснюються чергові спроби забрати ліс від впертих і незговірливих проєвропейських реформаторів Міндовкілля та передати будь-кому іншому, наприклад — Мінагрополітики.

Такі політичні та інші процеси, справді, містять елементи гібридних воєн за природні ресурси України. 

Ціль супротивників реформ – захистити тотальну корупцію в лісовій сфері, чим завершити великомасштабну диверсію проти економічного розвитку та ресурсного потенціалу України. 

І розв’язана інформаційна війна проти порядних лісопереробників, котрі вимагають реформ, може бути додатковою переконливою зовнішньою ознакою вчинення цього масштабного злочину!

Раптова поява численних "розслідувань" про начебто зловживання приватних лісопереробників, які системно публічно критикують теперішні деструктивні правила "гри" на ринку деревини, виглядають дивними, ба більше — навіть підозрілими на предмет наявності ознак інформаційної диверсії. 

Так само, як і насторожують численні регулярні спроби розганяти інформаційні негативні "хвилі" в ЗМІ щодо тих осіб, які вимагають чесних і демократичних змін в лісовій галузі України.

Хто стоїть за широкомасштабними спробами зупинити реформи лісового господарства та фізично закрити рота всім, хто публічно озвучує проблеми лісової сфери та тим, хто вказує на тотальну і ганебну корупцію, викриває системні "схеми" і критикує злочинну бездіяльність лісівників-чиновників? Відповіді на ці питання має надати РНБО та СБУ.

Чому в той час, коли Міністр Роман Абрамовський з власною командою та народні депутати профільного та інших комітетів Верховної Ради уже добре розібратися в проблематиці лісової галузі, у її шкідливій корупційній складовій і напрацювали стратегічний план реформ в інтересах усіх громадян України — в Уряді ініціюється питання передачі лісів та Держлісагентства до іншого міністерства?

Погодьтеся, що така несистемна політика Кабінету Міністрів України щодо природних ресурсів виглядає дещо дивною, так само як і штучна постійна невизначеність та нестабільність в лісовій галузі. Що буде завтра? Очевидно, мало хто знає.

Як приватний лісопереробник, вкотре публічно пропоную для всіх зацікавлених сторін:

1) зробити ринок деревини відкритим і прозорим, забезпечити продаж 100% сировини через одну, загальновідому для всіх учасників ринку, біржу;

2) Негайно і невідкладно припинити дерибан природних ресурсів через різні "схеми" продажу круглого необробленого лісу, в тому числі — через товарні біржі, які очевидно перебувають під впливом керівництва лісівників різних областей;

3) Припинити практику неефективної державної переробки лісу на базі лісгоспів, яка містить ознаки "схем", тобто є частиною "інтелектуальної" корупції в лісовому господарстві.

Переробка сировини в цьому випадку, хоч і називається державною, однак до 50% забезпечується давальницькими послугами бізнесу. Підприємців змушують до "співпраці", використовуючи "ручний" вплив на ринок деревини. 

В той же час власний лісопереробний приватний бізнес більшості малих і середніх підприємців "голодує" від нестачі сировини і під прямою загрозою зникнення.

До того ж, доволі часто лісгоспами переробляється сировина набагато вищого класу якості, ніж тої, яка зазначається в офіційних внутрішніх бухгалтерських документах державних підприємств. 

4) Завдяки впровадженню сучасних технологій — забезпечити технічний фото/відео контроль всіх етапів обігу деревини в Україні. 

Наприклад, замість чіпування колод, яке несе додаткове фінансове навантаження, пропоную застосувати фотофіксацію деревини, яка завантажується і транспортується, з подальшим оприлюдненням цієї інформації в загальнодоступних базах даних. 

Такі заходи фізично унеможливлять робити 2 і більше рейсів з переміщенням нелегальної деревини під прикриттям одних і тих же ТТН.

5) Провести системну кадрову реформу лісівників, ліквідувати обласні управління лісових та мисливських господарств, а функцію координації діяльності 309 лісгоспів можна передати, наприклад — Держлісагентству.

6) Чітко розмежувати розпорядчі, природоохоронні, і господарюючі та ніші функції лісівників, виконання контрольної функції над діяльністю лісових господарств — забезпечити незалежним і непов‘язаним з лісівниками суб’єктом.

7) Запровадити на законодавчому рівні та в структурі виконавчої влади механізми реального громадського контролю за ринком деревини, за діяльністю лісових державних підприємств тощо. 

Створити організаційно-правові умови для участі органів місцевого самоврядування та територіальних громад у процеси прийняття рішень щодо розпорядження лісовими ресурсами, які перебувають в межах їхніх адміністративно-територіальних одиниць.

8) Залишити ліси і Держлісагентство в підпорядкуванні Міндовкілля, чим надати можливість реалізувати уже розроблену і обґрунтовану довгострокову стратегію розвитку.

Відсутність реформ в лісовій сфері призводить до багатомільярдних щорічних втрат держави, територіальних громад і суспільства загалом.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!