Искусственный интеллект: помощник в восстановлении экономики
У 2020 році технологічні рішення стали потрібні, як ніколи раніше.
Дистанційні навчання та робота, онлайн-спілкування з рідними, телемедицина непомітно увійшли в наше повсякденне життя.
Ефективними помічниками стали також розробки на основі штучного інтелекту (ШІ): чат-боти й додатки для самоізоляції.
Однак це лише невелика частина потенціалу ШІ, що змінюватиме світ і надалі. Чого очікувати від цієї технології українцям?
Досягнення штучного інтелекту
Пандемія спричиняє одну з найбільших рецесій за останні 150 років: -5,2% за даними Світового банку.
Бізнес вчиться працювати в нових умовах, бути гнучким та переходити в онлайн. Цифрова трансформація стала одним з трендів 2020 року, адже це основа для нового рівня розвитку промисловості – індустрії 4.0.
Індустрія 4.0 – це впровадження автоматизованих виробництв, де використовуються інтернет речей (IoT), великі дані (BigData) та кіберфізичні системи (такі, де людина майже не втручається у виробничий процес). З'являються розумні фабрики, на яких машини комунікують між собою.
Такий підхід впроваджений на відкритому у 2018 році виробництві Lamborghini, де електронний моніторинг, аналіз даних та звітування з усіх куточків цеху доступні миттєво для кожного працівника. Результат – рентабельність інвестицій компанії в чотири рази перевищила прогнозні очікування.
Попри кризу, очікується, що світовий ринок розумних виробництв у 2020 році становитиме 136,4 млрд дол, а до 2027 року сягне 218 млрд дол.
Головними передумовами таких інновацій стають штучний інтелект і машинне навчання. Вони дають можливість машинам реагувати на зовнішні чинники, адаптуватися до нових умов та вчитися на цьому. Загалом доходи на ринку ШІ становитимуть 156,5 млрд дол, що на 12,3% більше, ніж у 2019 році.
Зростання ІТ-сфери та посилення автоматизації може допомогти й економіці. Дані PwC свідчать, що до 2030 року світовий ВВП зросте на 14% в результаті прискорення розробки і поширення штучного інтелекту.
Скринька Пандори. Що відкриває ШІ
Разом з новими технологіями з'являються й нові перешкоди. Так, аналітики IntSights назвали ШІ однією з головних кіберзагроз, оскільки його можна використовувати для цільових автоматичних атак.
Дослідники Cybersecurity Ventures прогнозують, що світові втрати через кіберзлочинність зростатимуть на 15% щорічно до 2025 року і сягатимуть 10,5 трлн дол, тоді як у 2015 році цей показник становив 3 трлн дол.
Також у світі триває протистояння з глибинними фейками (DeepFakes). Попри очікування Malicious Report, який оцінює здатність ШІ категоризувати зображення правильно у 98% випадках (спроможність людини сягає 95%), реалістичність сучасних DeepFake-компіляцій вражає.
Розробка ШІ. Як до цього причетні українці
В Україні є багато спеціалістів, які впроваджують ШІ у медицині, телекомунікаціях, медіа, автомобілебудуванні. Наприклад, у харківському офісі GlobalLogic створюють систему раннього діагностування хвороби Альцгеймера. Колеги зі Львова розробляють адаптивні системи допомоги водію.
Загалом важко знайти сферу, де технології машинного навчання та ШІ не використовуються. Через це зростає потреба у фахівцях, які створюють такі рішення. Ще кілька років тому спеціалізація на штучному інтелекті вважалася екзотичною, знайти таких фахівців на ринку було значно складніше, ніж тепер.
У рамках ініціативи GlobalLogic Education існує магістерська програма дуальної освіти зі штучного інтелекту на базі факультету кібернетики КНУ ім. Шевченка, де відкрито навчальну лабораторію.
Магістри та випускники факультету мають чудову нагоду здобути практичні навички з розробки програмного забезпечення, а також виконати дипломне дослідження під керівництвом досвідчених працівників компанії.
Перспективи в Україні
Українські промисловці та підприємці отримуватимуть переваги від впровадження ШІ завдяки автоматизації процесів та скороченню виробничих витрат. На український ринок приходитимуть компанії з технологіями, які сприятимуть підвищенню якості сервісів, послуг та продуктів.
Україна залишатиметься привабливим ринком як для впровадження технологій ШІ для кінцевих споживачів, так і джерелом науково-технічного потенціалу для розробки й подальшого вдосконалення систем.
На прикладі тридцяти провідних стартапів з використання ШІ у 2020 році бачимо тенденцію розширення сфер застосування та обсягу інвестицій.
Отож очікуємо, що найближчим часом зможемо скористатися новітніми напрацюваннями у сферах автономного керування, біотехнологій, розпізнавання облич, інтернету речей, торгівлі та роботизованих систем.