Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Карантинные меры, или Как экономят украинцы во время пандемии?

Карантинные меры, или Как экономят украинцы во время пандемии?

С начала пандемии 34% украинцев потеряли часть регулярного дохода, 8% - все доход и только 1% имели рост дохода. Стали ли держать меньше денег в банках? (укр)
Четверг, 26 ноября 2020, 08:20
глава совета Независимой ассоциации банков Украины

Пандемія Covid-19 і карантин у різних його проявах суттєво позначаються на нашому з вами житті. І йдеться зараз не лише про страх перед подорожами чи перед великими скупченнями людей, а й про втрату звичного рівня доходу та відчуття непевності щодо майбутнього.

Загалом наразі люди інакше витрачають і заощаджують гроші. Це призводить до комплексних наслідків для економіки. І Україна — не виняток.

Що змінилося?

Влітку цього року (Незалежна асоціація банків України) НАБУ спільно з компанією CBR організовували дослідження, під час якого було проведено тисячу інтерв’ю з представниками різних верств населення: жителями міст і сіл. 

Дослідження стосувалося доходів і звичок людей заощаджувати. Так от, за час карантину 34% опитаних втратили частину регулярного доходу, 8% — увесь дохід і лише 1% респондентів відзначив зростання доходу.

Реклама:

Через тотальну нестабільність люди почали менше витрачати та намагаються більше заощаджувати, якщо є така можливість. Саме тому частка тих, хто робить заощадження, цьогоріч зросла.

Як саме заощаджують українці? Основна частина зберігає гроші на поточних банківських рахунках.

За 9 місяців 2020 року гривневі кошти українців у банках збільшилися на 54 мільярди гривень, або на 17%, порівняно з минулим роком. 

Співвідношення приросту залишків коштів населення на гривневих рахунках між строковими і поточними вкладами становить 80 на 20. Тобто на 1 гривню приросту строкових вкладів припадає понад 4 гривні приросту коштів на поточних рахунках.

Це й зрозуміло. В нинішніх реаліях люди хочуть мати оперативний доступ до своїх грошей, тому й надають перевагу саме такому способу заощадження. Цим аргументом також пояснюється збільшення рівня готівки в обігу.

Отже, гривневі депозитні заощадження відходять у минуле? Ні. Однак є одне важливе "але".

Наші люди звикли жити в умовах двознакової інфляції й таких самих ставок за депозитами (тобто понад 10%). За останній рік на ринку банківських послуг спостерігається стрімке зниження відсоткових ставок за депозитами. 

Вкладники ще не пристосувалися до нових обставин і, безумовно, стали менш мотивованими.

Надалі збільшення депозитних вкладів у гривні дуже залежать від сталості політики інфляційного таргетування. І того, чи повірить населення, що однознакова інфляція з нами назавжди, і нинішні ставки за гривневими депозитами цілком нормальні.

Загалом у сегменті строкових депозитів найбільшим попитом серед вкладників користуються короткострокові класичні депозити на 1-6 місяців.

А що з валютою?

Ситуація з вкладами в іноземній валюті менш однозначна. Загалом від початку року їх приріст практично нульовий: плюс 48 мільйонів доларів, що дорівнюють 0,5%.

Якщо ж розглядати ситуацію більш детально, то можна звернути увагу, що строкові вклади скорочуються, а поточні — зростають. 

Так, за 9 місяців українці скоротили строкові валютні депозити майже на мільярд доларів і, відповідно, наростили поточні вклади на таку саму суму.

Основна причина — дуже низька ставка за вкладами в іноземній валюті. Цілком раціонально: якщо дохідність коштів на поточному та строковому рахунку приблизно однакова, то який сенс тримати кошти на депозитному рахунку? 

Правильно, жодної. А банки й досі мають надлишкову ліквідність в іноземній валюті з обмеженими можливостями її розміщення. Саме тому така ситуація зберігається.

Ситуація в сегменті купівлі-продажу іноземної валюти ще більш неоднозначна.

Як демонструє досвід останніх років, курс гривні може суттєво змінюватися як у бік ослаблення, так і в бік зміцнення. І навіть кращі експерти часто не можуть передбачити динаміку цих коливань на місяці вперед. 

Водночас різниця між цінами купівлі та продажу валюти в обмінних пунктах майже завжди не на користь клієнтів.

Іноземна валюта зараз приносить прибутковість, близьку до нуля. Купувати актив, що не приносить доходу, – не дуже вдале інвестиційне рішення. До того ж у гривні можна отримувати дохід, який перекриває помірне ослаблення курсу.

Що ще цікаво: за даними досліджень, проведених НАБУ, основними критеріями вибору фінансової установи для відкриття депозиту є можливість постійного доступу до коштів і гарантія збереження заощаджень.

Отже, для більшості людей важливі безпека та доступність власних грошей. Вони орієнтуються на надійність банку та гнучкість умов. Дохідність вкладу, як правило, має вторинне значення. Але все ж є вкладники, які передусім шукають більш вигідні умови.

То як заощаджувати краще? 

Знизити ризики в сьогоднішніх реаліях можна, якщо диверсифікувати заощадження: зберігати їх на банківських рахунках або вкладах частково в гривні та в одній-двох іноземних валютах. 

Водночас можна підтримувати структуру заощаджень і докуповувати валюту, якщо її частка в заощадженнях із якихось причин скоротилася.

У будь-якому випадку планування особистого або сімейного бюджету та заощаджень — хороша звичка, що принесе значно більше користі, ніж хаотичні валютообмінні операції чи заощадження на поточних рахунках.

Пам'ятайте, все минає. І пандемія також. А от звичка заощаджувати та примножувати активи — завжди актуальна!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: