Как реформировать железнодорожные пассажирские перевозки

Как реформировать железнодорожные пассажирские перевозки

Из-за карантина "Укрзализныця" потеряла две трети пассажиропотока. Дефицита вагонов нет, поэтому это время, чтобы экспериментировать с направлениями. (укр)
Понедельник, 23 ноября 2020, 17:35
народный депутат Украины 9-го созыва. Заместитель председателя комитета по вопросам гуманитарной и информационной политики.

"Лижі-бридж". Так називався потяг, який в 1930-і роки ходив по вихідних днях зі Львова до Славського. 

Назва пояснювалася просто: якщо вікенд видавався сніжним – пасажири каталися з карпатських схилів, якщо ні – сиділи по готелях і грали в популярну тоді гру в карти.

Незабаром "Укрзалізниця" планує відродити традицію. Нещодавно успішно відбувся тестовий рейс – і в розклад на сезон зимових свят буде включений "лижний" Інтерсіті+ з Києва через Львів у Славське.

Це – одне з багатьох питань, яке ми піднімали на зустрічах робочої групи з питань реформування пасажирських перевезень. 

До групи, окрім мене, входить директор філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський, директор Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів, а також профільні фахівці та залізничні активісти.

Проблем багато, хоча всі їх можна об’єднати в одну: "Укрзалізниця" і туристичний ринок тривалі роки існують на різних планетах. Співпраця з ключовими туроператорами? Ні, не чули! Зате чули, що таке факс. Так, у 2020 році тут ще пересилають документи факсом.

Ми працюємо над полегшенням процедури групових замовлень квитків. Зокрема, йдеться про скасування комісійного збору і бланків замовлення, а також про можливість оформлення онлайн. 

Поки що ці перешкоди змушують туроператорів обирати автобус, а не безпечніший та комфортніший потяг.

Наступне питання – зупинки в "туристичних магнітах". Знамениті замки Рейну в Німеччині побачити дуже просто: купуєш "земельний квиток" і цілий день подорожуєш по двох залізничних гілках. Українські замкові регіони поки ще "не дружать" із залізницею.

Інтерсіті+ "Київ – Львів" рухається без зупинок повз декілька загальновідомих пам’яток, в тому числі Олеський замок. 

Показовий приклад: потяг проходить прямісінько під стінами знаменитого Тараканівського форту, але там немає навіть зупиночної платформи для електричок! На напрямку Київ – Дніпро – Запоріжжя без туристів залишається Холодний Яр, пам’ятки якого знаходяться в 20-30 кілометрах від станції Кам’янка.

Найбагатша на замки область України – Тернопільська. Тут ще гірше: наразі ділянка Тернопіль – Теребовля – Чортків – Заліщики залишилася взагалі без пасажирського сполучення, окрім незручного вечірнього дизель-потяга.

Велика проблема – тарифна політика. Пострадянська модель ціноутворення робить залізничні квитки на короткі відстані "золотими". У підсумку потяги перевозять повітря, а пасажир обирає сумнівну "ма-аршруточку на Бердянськ". 

Процес зміни тарифів непростий, його треба погоджувати з Кабміном, але варто розпочинати вже зараз.

Ще один радянський спадок – незручні графіки прибуття. Опинитися взимку на станції призначення о 5 ранку – не найкращий початок романтичної подорожі. Та ще й коли провідник розбудив тебе о 4-й, щоб забрати постіль.

Чекати світанку на станції не завжди зручно. Тому ми обговорюємо можливість створення кімнат відпочинку та туристичних центрів на вокзалах. З цього приводу вже є ініціатива від громадських організацій.

І саме на таких ініціативах я хотіла б зупинитися. "Укрзалізниця" – бюрократична структура, в якій багато людей звикли ніколи нічого не міняти. Щоб зрушити цю машину з місця, потрібна "ініціатива знизу".

Денний Інтерсіті+ "Херсон – Київ", нічний експрес "Київ – Маріуполь", потяг "Миколаїв – Рахів" – все це приклади успішної взаємодії залізничних активістів із залізничними чиновниками. 

Активні громади або громадські організації можуть брати на себе частину фінансування певних проєктів. Зокрема, облаштовувати інфраструктуру навколо залізничних станцій.

Туроператори можуть лобіювати певні напрямки, де вони бачать гарантований потік гостей. Громадяни можуть передавати запити через депутатів свого округу – залізничні чиновники з меншою вірогідністю відмовлять посадовій особі. 

Час для подібних ініціатив настав саме зараз. Через карантин "Укрзалізниця" втратила левову частку пасажиропотоку: він складає близько третини від обсягу 2019 року. Тому одвічна проблема дефіциту вагонів змінилася дефіцитом пасажирів. 

Міжнародні потяги не ходять взагалі: на згаданий "лижний" маршрут залізничники планують перекинути колишній Інтерсіті+ "Київ – Перемишль".

Тому саме зараз "Укрзалізниця" чи не вперше в історії має потребу стати активним гравцем туристичного ринку та надійним партнером зацікавлених туроператорів.

Не всі проблеми вдасться вирішити швидко. Колії старіють, локомотиви зношуються – через це потяги змушені йти повільніше, а ремонт потребує мільярдних інвестицій.

Але нове амбітне керівництво УЗ ставить перед собою чіткі цілі та має деталізований план виведення держкомпанії з кризи. А у проєкті держбюджету передбачені кошти на оновлення інфраструктури перевезень і виведення "Укрзалізниці" на прибутковий рівень. 

Паралельно з пасажирськими перевезеннями компанія займається реанімацією вантажних – адже Україна має стратегічно вигідне географічне положення і повинна скористатися ним.

Робота триває, і я дуже сподіваюсь, що перші позитивні зміни ми матимемо ще до першого снігу. А поки чекаємо пропозицій від небайдужих громадян. Адже всі ми – пасажири.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!