Виртуальные активы в Украине

Виртуальные активы в Украине

Почему нужно легализовать рынок виртуальных активов и какие возможности это даст для экономики. (укр)
Вторник, 1 сентября 2020, 13:09
руководитель экспертной группы по развитию виртуальных активов Министерства цифровой трансформации

Ще до створення Міністерства цифрової трансформації в Україні неодноразово були спроби так чи інакше легалізувати ринок віртуальних активів, ввести його в правове поле держави. 

Але з одного боку, здебільшого, ці ініціативи були недостатнього пропрацьовані, з іншого — вони не мали достатньої спроможності, адже була відсутня політична воля з боку керівництва держави.

Наразі вона є. Створено Міністерство цифрової трансформації, яке згідно зі своїм положенням формує політику в сфері віртуальних активів. У міністерстві зібрана найсильніша в державі експертиза щодо віртуальних активів за всі роки незалежності. 

Важливо, що у керівництва міністерства є розуміння, наскільки питання криптоактивів потребує глибокої технологічної експертизи. 

Це новий ринок, тісно пов’язаний з технологічними питаннями. Тому були запрошені на роботу фахівці з ринку, що вже мають досвід роботи з криптоактивами. 

Для нашої команди драйвити цей проєкт є певним викликом. В результаті наша ціль — створити в Україні одне з найсприятливіших середовищ для розвитку ринку віртуальних активів.

Звичайно, розробка законопроєктів викликає неабиякий інтерес всього ринку, є прибічники і скептики. 

Тому я розкажу про ситуацію із віртуальними активами в Україні, чому регуляція для розвитку цього ринку необхідна, які етапи становлення нашої країни як учасника світової економіки будуть відбуватися та як у Мінцифрі ми розв'язуємо ці питання.

Глобальний контекст віртуальних активів

Перш за все необхідно зрозуміти, що саме означає поняття "віртуальні активи" у світовому контексті. Коли раніше це стосувалось тільки опису криптовалют, зараз віртуальними активами можуть називатися активи, які відповідають таким параметрам: 

  • має цифровий вираз вартості, 
  • вільно торгується на ринку, 
  • має чітку систему обігу та ідентифікації.

Авжеж, певні труднощі в тому, що врегулювання ринку віртуальних активів — складний та довгий процес. 

З одного боку, частина компаній не зацікавлена легально працювати та робити внесок в економіку країни. Також потрібно визнати, що часто віртуальні активи використовуються для так званого відмивання коштів або на межі кримінальної діяльності. 

З іншого — є компанії, які зацікавлені в структуруванні та капіталізації бізнесу, розширенні діяльності в "реальному" секторі, інтеграції з банківською системою. Звичайно, що ця позиція потребує регулювання ринку та легалізації бізнес-процесів.

До того ж багато провідних країн вже бачать величезний потенціал ринку для їх економік і вже почали вибудовувати правове середовище для компаній на цьому ринку.

Наразі багато юрисдикцій проводять роботи над регулюванням цієї сфери. Зокрема, у своїй роботі ми використовуємо досвід Швейцарії, Британії, США, Мальти, Ліхтенштейну тощо. 

Кожен з цих кейсів показовий, але цілком скопіювати будь-який з них неможливо. Адже потрібна адаптація під чинне українське законодавство. Тому ми обираємо найкраще з різних країн і шукаємо спосіб імплементувати це в Україні.

Що відбувається в нашій країні?

В Україні становлення ринку віртуальних активів розпочалося з популяризації криптовалют: з 2013 року почали проводитися перші конференції, потім — відкриватися перші компанії. 

Я сам прийшов у цю індустрію у 2015 році, коли вирішив створити проєкт, основне завдання якого було здійснення розрахунків без використання банківської системи, а за допомогою соціальних зв’язків. 

З 2015-го по 2017-й утворилося певне ком’юніті, так би мовити, ідеологічно спрямоване. Це були переважно люди, які вже дуже тісно працювали з технологією (розробники, ідеологи). 

А коли у 2017-му році розпочався всесвітній хайп криптовалют, він також зачепив і Україну. З’явилося дуже багато людей, які не розуміли технологію, потрапили в індустрію випадково або просто заради наживи.

Наразі залишились переважно ті компанії та команди, які не женуться за швидкою вигодою, а працюють на довгостроковий результат. 

У нас працює вже близько 60 проєктів, що займаються криптоактивами. При цьому оборот ринку, за неофіційними даними, становить сотні мільйонів гривень на день.

Потенціал України, як однієї з провідних країн у сфері віртуальних активів, величезний. Адже вже сьогодні наша країна, за даними провідної аналітичної компанії Chainalysis, є номером один у світі за індексом застосування криптоактивів серед населення.

Чому Україна робить такі успіхи на ринку віртуальних активів? По-перше, ми маємо одне з найбільших у світі (входимо в ТОП-3) товариств блокчейн-розробників та значне криптоком’юніті. 

По-друге, в Україні високий рівень цифрової обізнаності населення (входимо у ТОП-5 по безготівкових платежах у світі), маємо якісний освітній інтелектуальний базис.

Наразі значна кількість дрібного підприємництва займається посередництвом на міжнародних маркетплейсах, де використовує віртуальні активи для розрахунків. 

Така діяльність відбувається на тлі слабкого контролю за декларуванням доходів та капіталу з боку держави, тим більше у віртуальних активах.

У той же час віртуальні активи стали зручними для використання українцями, тому що ми маємо низку обмежень у більш традиційних сферах. 

Наприклад, обмежені можливості для українців для дрібних інвестицій (відсутній фондовий ринок, обмежений доступ до світового ринку капіталів, вхід же у ринок нерухомості високий).

Крім того, у нашій країні є обмеження законодавства та банківської системи по міжнародних переказах.

Отже, можна говорити, що ринок віртуальних активів в Україні доволі розвинений та має значні обороти навіть у світовому масштабі, але його більша частина зосереджена в сірій зоні, що створює потенційні ризики як для держави, і так і для бізнесу та користувачів.

Навіщо потрібна регуляція?

В Україні досі немає жодної офіційно зареєстрованої компанії, що займається криптовалютами. 

Причина насправді банальна — криптокомпанії не можуть юридично оформити свою діяльність в Україні, навіть якщо хочуть — відсутній юридичний простір, щоб це зробити.

Регуляція віртуальних активів дозволить українським компаніям, що спеціалізуються на криптоактивах, працювати офіційно з банківською системою та капіталізувати свій бізнес у майбутньому. 

Бо наразі вартість їхнього бізнесу дорівнює нулю і він не існує в юридичному просторі України. Тобто не можна говорити про якісь інвестиції, банківські кредити тощо. 

Якщо ми говоримо про криптовалютні проєкти зі сфери послуг (криптобіржі, криптообмінники, гаманці), тобто не стартапи, а компанії, які вже створюють певний грошовий потік, працюють із клієнтськими грошима та мають дохід, в них вже досить гостро постає питання легалізації бізнесу.

У той же час можна зробити Україну привабливою і для роботи іноземних компаній, що спеціалізуються на віртуальних активах, і таким чином залучити значні інвестиції. 

Це стане можливим, якщо ми зможемо запропонувати юрисдикцію, де буде зручна робота з регулятором, оптимальне оподаткування тощо. 

Створення правового поля для роботи на ринку віртуальних активів важливе і для реального сектору. Тобто не тільки для тих компаній, основною діяльністю яких є ВА.

Реальний бізнес отримає юридичний фреймворк для токенізації активів (інноваційний інструмент, який може використовувати бізнес у своїй діяльності, наприклад, нерухомість чи програми лояльності тощо), а також можливість легально оперувати та інвестувати в ВА (наприклад, внести ВА до статутного фонду).

У той же час фізичні особи отримають можливість задекларувати свої доходи у ВА, захистити свій особистий капітал, свої вкладення у криптовалютах від можливих зловживань чи шахрайства.

Що робить Мінцифри для легального розвитку ринку

Перше, без чого неможливо впровадження регулювання, це розробка та прийняття базового закону галузі. Тому Мінцифри разом із Міжфракційним об’єднанням народних депутатів Blockchain4Ukraine ініціювали написання цього документа. 

Для цього була створена експертна група, в яку увійшли представники ринку, топові юристи, аудитори, фінансисти, науковці, а також робоча група з представниками інших міністерств та органів влади.

В результаті цієї роботи у червні цього року в парламент був поданий законопроєкт "Про віртуальні активи". 

З того часу ми отримали зауваження до цього документа від ринку, інших державних органів тощо. Багато з цих зауважень ми врахували і доопрацювали законопроєкт.

Отже найближчими тижнями від буде поданий до Верховної Ради ще раз. І ми сподіваємося, що його перше читання відбудеться у залі парламенту вже до кінця вересня.

Цей документ надасть правовий статус віртуальним активам з точки зору українського законодавства. У ньому ми визначаємо базові поняття, що таке віртуальні активи (не тільки криптовалюти), хто з учасників ринку є професійними, а також розглядаємо питання, що стосуються фінмоніторингу, руху капіталу та ін.

Наразі Мінцифри та інші державні органи узгоджують позицію щодо основних норм цього законопроєкту. Зокрема, обговорюється визначення віртуальних активів як нематеріального блага, якому притаманні такі ознаки, як існування в цифровій формі, в окремій системі обігу віртуальних активів, наявність вартості. 

Пропонується класифікувати віртуальні активи на незабезпечені та забезпечені. З останніх виокремити фінансові віртуальні активи. 

При цьому державне регулювання віртуальних активів здійснюватиме Мінцифри. В окремих випадках, залежно від об'єкта забезпечення віртуальних активів, можливе регулювання таких віртуальних активів іншими органами.

Наступне завдання — введення процедур фінмоніторингу на ринку віртуальних активів. У контексті нашої держави це дуже важливе питання, яке багатьом може не подобатись. 

Тим не менше, міжнародна спільнота дуже зосереджена на питаннях боротьби з тероризмом та відмиванням грошей, особливо останні декілька років. 

Зазвичай країни для цього адаптовують рекомендації таких організацій, як FATF. У деяких країнах адаптація законодавства відбувається повільніше, в деяких швидше (в тій же Естонії, США, Швейцарії). 

Цей процес також триває і в Україні. Ринок віртуальних активів, як одна зі складових руху капіталу, також підпадає під ці рекомендації. 

Якщо ми їх не врахуємо, існуватиме ризик, що нашу країну і бізнес занесуть в сірий або чорний список, і як наслідок блокуються кореспондентські рахунки банкам, закриваються іноземні рахунки українським громадянам та ще багато негативних для економіки наслідків.

Щоб цього не сталося, парламент ухвалив закон 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який набрав чинності наприкінці квітня цього року. 

Згідно з цим документом, віртуальні активи підлягають фінмоніторингу, а суб'єктом державного фінмоніторингу є Міністерство цифрової трансформації.

Однак поки не буде прийнятий базовий закон "Про віртуальні активи", ми не маємо змоги впровадити відповідні процедури. Отже, працюємо над його скорішим ухваленням та паралельно розробляємо відповідні нормативно-правові акти.

При цьому в контексті фінмоніторінгу ми вже співпрацюємо з міжнародними аналітичними компаніями, зокрема Crystal, Chainalysis. А також розпочинаємо працювати з такими організаціями, як Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) та Радою Європи.

У той же час фахівці Мінцифри вже опановують декілька навчальних курсів з державного фінмоніторингу.

Ще одне завдання міністерства — створити в Україні сприятливе середовище для криптокомпаній. 

Йдеться про такі умови, що мають переваги над іншими юрисдикціями і дають багато можливостей для інновацій всередині нашої країни. Тобто наразі ми говоримо про будь-який цифровий актив, який є у вільному обігу, — він вільно торгується, має якусь систему ідентифікації та обігу. 

І це вже може бути цілий пласт застосувань токенізації активів у реальному світі, як, наприклад, нерухомість чи корпоративні відносини. Бо цінність тільки того, що ми одне одному продаємо біткоїн, дуже примітивна. 

Ми говоримо про можливість у майбутньому застосування інновацій у сфері ВА у реальному секторі економіки.

Також Мінцифри розробляє проєкт змін до Податкового кодексу, що передбачає більш лояльніше оподаткування учасників ринку ВА (відсутність ПДВ, зменшення ставки податку з прибутку, отриманого від діяльності на ринку ВА). 

Окрім того ми працюємо над проєктом програмного забезпечення для реєстрації та звітності постачальників на ринку послуг віртуальних активів. Наша мета — зробити його максимально зручним, з можливістю подання звітності через API, процедурами перенесення онлайн.

Варто додати, що Міністерство цифрової трансформації відкрите до пропозицій. Ми завжди готові вислухати думку фахівців, адже маємо спільну мету.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!