Украинские черноземы, продовольственная безопасность и неэффективность

Украинские черноземы, продовольственная безопасность и неэффективность

Украина занимает 76 место в глобальном индексе продовольственной безопасности, будучи на 4 месте в мире по площади черноземов. (укр)
Понедельник, 10 августа 2020, 13:14
доктор экономических наук, Полесский национальный университет

За прогнозами ООН, чисельність людства до 2050 р. зросте до 9,7 млрд осіб, тоді як продуктивність рослинницької продукції – тільки на 15%. 

Питання продовольчої безпеки з кожним роком буде все актуальнішим.

Відповідно, в Україні необхідно створювати всі умови, щоб земельний потенціал використовувався більш ефективно для забезпечення продовольчої безпеки держави та нарощування експорту.

Продовольча безпека держави – це ступінь забезпеченості населення країни екологічно чистими і корисними для здоров’я продуктами харчування вітчизняного виробництва за науково-обґрунтованими нормами і доступними цінами при збереженні і поліпшенні середовища проживання, дотриманні раціонального природокористування.

Досить довгий період ключовим чинником забезпечення продовольчої безпеки були земельні ресурси. 

Україна має унікальні можливості. Із 60 млн га території нашої держави понад 70% складають сільгоспугіддя. За площею чорноземів (28 млн га) Україна займає четверте місце в світі після Росії, США і Китаю. 

Світ наразі дуже потребує збільшення продовольства, і ніхто не може забезпечити настільки великий приріст, як Україна. За різними підрахунками, у нас є потенційні можливості прогодувати понад 600 млн осіб. 

Однак продуктивність використання земель у нас відстає. Так, за даними Світового банку, в Україні рівень продуктивності праці в економіці у 5 разів нижчий, порівняно з країнами ЄС. 

Якщо порівнювати середній показник доданої вартості на одного робітника у сільському господарстві ЄС і України, то в Україні він менше в 6 разів, а від Франції ми відстаємо в 20 разів. Це має суттєвий вплив і на індекс продовольчої безпеки.

Повноцінна система продовольчої безпеки охоплює такі складові: надійне забезпечення продовольством, що базується на національному аграрному виробництві; фізична і економічна доступність необхідної кількості і асортименту продовольства для різних категорій населення; система захищеності вітчизняного виробника від імпортної залежності як в продовольстві, так і ресурсному забезпеченні.

Для виміру продовольчої безпеки на рівні держави використовують глобальний індекс продовольчої безпеки, який розглядає основні проблеми доступності та якості продовольства в 113 країнах.

Індекс являє собою динамічну кількісну і якісну модель порівняльного аналізу, побудовану на основі 34 унікальних показників, яка вимірює рушійні сили продовольчої безпеки як в країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах. 

Цей індекс оцінює економічний розвиток країни та її ресурсне забезпечення, можливість адаптації до природних та інших ризиків.

У глобальному індексі продовольчої безпеки Україна займає 76 позицію серед 113 країн. Індекс сформовано на основі аналізу сильних та слабких індикаторів формування продовольчої безпеки. 

Сильними сторонами вітчизняної продовольчої безпеки є ресурсне забезпечення, безпечність і вартість продуктів харчування, тарифи на імпорт сільськогосподарської продукції. 

Проблемними питаннями формування продовольчої безпеки визначено корупцію, наявні стандарти харчування та низький рівень державних витрат на сільськогосподарські дослідження і розробки.

З метою більш глибокого дослідження стану продовольчої безпеки у Поліському національному університеті проведено дослідження "Оцінка рівня продовольчої безпеки країни в умовах запровадження ринку землі". 

Під час дослідження опитано 1381 респондент, 1171 з яких є землевласниками. Одним із ключових питань дослідження було з’ясування, чи можуть власники сільськогосподарських земель можуть забезпечити себе продуктами харчування.

Отримані результати свідчать про те, що 24% опитаних землевласників з власних земельних ділянок отримують понад 60% харчових продуктів, які вони споживають. Ще 24% респондентів отримують зі своїх ділянок 30-60% таких продуктів, а 19% землевласників самостійно забезпечують себе продовольством на 10-30%. 

Варто зазначити, що на стан продовольчого забезпечення суттєвий вплив має рівень достатку населення. 

Проведене дослідження показало, що лише 24% населення Житомирської області повною мірою забезпечують власні потреби у харчових продуктах та не економлять кошти на продовольстві. 

48% респондентів деякі харчові продукти змушені замінювати на дешевші. У менш економічно розвинутих районах виявлено проблеми із забезпечення населення продовольством. 

У багатьох людей немає постійної високооплачуваної роботи, працює невелика кількість підприємств, характерним є запровадження вахтового методу господарювання у сільському господарстві. Все це відображається на купівельній спроможності населення.

Результати дослідження свідчать, що в структурі витрат населення питома вага витрат на харчові продукти є досить вагомою. 

Зокрема, 19% респондентів витрачають на харчові продукти понад 50% доходу; 50% – витрачають на харчування 30-50% власного доходу. І лише 26% опитаних витрачають на харчування 10-30% доходу.

Вищезазначене дозволяє стверджувати, що у сучасних умовах господарювання, лише наявність земельної ділянки не означає що її власник може себе забезпечити продуктами харчування. 

Наразі на перше місце виходять технології, масштаб виробництва, логістика та багато інших чинників. Сільськогосподарські угіддя залишаються важливим, але не єдиним чинником гарантування продовольчої безпеки, як на рівні окремого землевласника, так і держави.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!