Налог на Google

Налог на Google

Что такое налог на электронные услуги и дойдет он до украинского потребителя. (укр)
Пятница, 31 июля 2020, 17:20
Юрист ПЮА "Дубинский и Ошарова"

У грудні минулого року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 2634, який пропонує запровадити особливий порядок оподаткування для електронних послуг. 

Законопроект вже більше ніж пів року лежить без руху в парламенті. Вже почало здаватися, що законодавець вирішив відмовитись від цієї ініціативи. 

Однак нещодавно заступник Міністра цифрової трансформації зробив заяву, якою знову привернув увагу до цього законопроекту. І хоча заява високопосадовця стосувалася необхідності скасування архаїчного податку на рекламу, закріпленого у Податковому кодексі, було запропоновано внести відповідні правки саме до законопроекту № 2634. 

Пропоную розібратися, які нововведення можуть з’явитись у податковому законодавстві та який вплив вони матимуть на українських споживачів інтернет-контенту.

Що наразі відбувається з оподаткуванням цифрового контенту?

Не вдаючись у деталі справляння ПДВ, варто зазначити, що "оподатковуваність" будь-яких послуг залежить від двох факторів: ким такі послуги надаються та хто є споживачем.

Так, якщо послуги надаються українською компанією українському споживачеві, вони завжди будуть підлягати оподаткуванню ПДВ в Україні. 

Якщо ж послуги надаються іноземною компанією, ПДВ буде справлятись лише якщо споживач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець).

Тут варто відзначити, що Google, Facebook, YouTube та інші популярні надавачі цифрового контенту – це компанії, зареєстровані в іноземній, як правило європейській, юрисдикції. 

Тому, відповідно, їхні послуги не оподатковуються ПДВ в Україні, оскільки споживачами є звичайні фізичні особи.

А як там в європейських країнах?

В цілому, правила оподаткування ПДВ у Європейському Союзі та в Україні дуже схожі. Однак є невеликі розбіжності, в тому числі й щодо оподаткування електронних послуг.

Податкове законодавство країн-членів ЄС встановлює окремий порядок оподаткування для цифрових послуг, що надаються компаніями-резидентами однієї країни фізичним особам на території іншої країни-члена ЄС. 

Якщо говорити коротко, то цей порядок передбачає, що Google, Facebook, YouTube та інші надавачі електронних послуг повинні зареєструватися платниками ПДВ в одній країні ЄС та сплачувати ПДВ з послуг, що надаються ними на території усіх інших країн ЄС. 

Таким чином, так званий податок на Google вже доволі тривалий час існує в країнах ЄС.

Що ж пропонується законопроектом?

Фактично, законопроект наближує податкове законодавство України до законодавства ЄС в частині оподаткування електронних послуг. 

Ним запроваджується поняття "електронних послуг" та встановлюється обов’язок іноземних компаній, що надають електронні послуги фізичним особам на території України, зареєструватись тут платниками ПДВ та сплачувати 20% податку на їхні послуги. 

Варто зазначити, що такий обов’язок виникає лише якщо річний обсяг операцій з надання послуг перевищує 1 млн гривень.

Звичайно, реєстрація, звітування та сплата податку буде здійснюватись за спеціальною спрощеною процедурою, що суттєво відрізняється від звичайної процедури для "вітчизняних" платників ПДВ.

Які саме послуги "під прицілом"?

Як ви вже, мабуть, зрозуміли, платні сервіси таких компаній, як Google, Facebook, YouTube, підпадають під дію законопроекту та будуть оподатковуватись ПДВ в Україні.

Однак для розуміння масштабу запропонованих змін важливо з’ясувати, яких ще послуг вони можуть стосуватися.

Визначення "електронних послуг", яке було повністю запозичене автором законопроекту з Директиви ЄС, є доволі широким та включає будь-які послуги, що одночасно відповідають таким критеріям:

  1. Надаються за допомогою мережі Інтернет;
  2. Надаються автоматично з мінімальним втручанням людини або взагалі без нього;
  3. Їх надання передбачає використання інформаційно-телекомунікаційних систем.

Враховуючи зазначені критерії, спробуємо з’ясувати, які з найбільш популярних серед українських споживачів послуг будуть вважатись електронними послугами згідно з новими правилами.

В першу чергу, сюди потрапляють послуги з надання споживачам цифрового контенту за допомогою мережі інтернет (Netflix, Apple TV). 

До переліку електронних послуг також включатимуться надання доступу до хмарних технологій (Apple iCloud, Google Drive) та надання послуг з реклами в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах (Facebook, Instagram).

А ось послуги інтернет-магазинів (Amazon, eBay) не повинні розглядатись як електронні послуги, оскільки вони фактично лише забезпечують фізичний продаж товарів та не мають самостійного характеру.

Також електронними послугами вважатимуться постачання електронних примірників програм (App Store, Google Play), так само як і надання ліцензій на використання програм (Microsoft, Oracle). 

В цьому контексті варто зазначити, що законопроектом пропонується суттєво звузити існуючу ПДВ пільгу для операцій з програмною продукцією (так звана "ІТ-пільга"). 

Така пільга буде доступна лише для українських компаній, що займаються розробкою програмних продуктів (наразі пільга стосується абсолютно всіх операцій з програмною продукцією).

Як ці зміни можуть вплинути на звичайних споживачів? 

Тут необхідно враховувати, що ПДВ є непрямим податком, тобто сплачується за рахунок кінцевих споживачів шляхом його включення до ціни товару/послуги. 

Тому найбільш суттєвим наслідком для звичайних споживачів може бути збільшення вартості електронних послуг.

Наразі не можна однозначно стверджувати, чи призведуть запропоновані зміни до здорожчання електронних послуг та якщо так, яким воно буде, адже багато чого залежатиме від ринкової кон'юнктури.

Наприклад, у Росії після запровадження аналогічних змін багато іноземних компаній не змінили вартість своїх послуг, а ціна деяких змінилася лише на незначний відсоток.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!