Как спасти нефтегазодобывающую отрасль

Как спасти нефтегазодобывающую отрасль

Что делают ведущие страны, чтобы не потерять добычу и привлечь инвестиции во время кризиса. (укр)
Четверг, 2 июля 2020, 18:14
исполнительный директор Ассоциации газодобывающих компаний Украины

Українська нафтогазовидобувна індустрія сьогодні переживає нелегкі часи. 

Рекордне зниження цін на вуглеводні, економічна криза, пандемія COVID-19 та карантинні заходи ставлять на паузу інвестиції в сектор і взагалі можуть призвести до їхнього повного згортання. 

Після цього події розгортатимуться ще стрімкіше і драматичніше. 

Ми побачимо падіння видобутку, зменшення надходжень в державний та місцевий бюджети, безробіття для багатьох українців, які працюють у галузі, і, звичайно ж, послаблення енергетичної безпеки.

Провідні видобувні країни світу діють на випередження. 

Вони добре знають, що видобувати нафту й газ – ризикований і вкрай затратний бізнес. І щоб врятувати інвестиції в сектор, особливо в тих державах, де нафтогазовидобувна галузь є основним наповнювачем бюджету, уряди вводять стимули для інвесторів.

Норвегія – один із найбільших постачальників нафти і газу до країн європейського континенту. 

За даними норвезького уряду, нафтогазовий сектор є найважливішою галуззю за часткою державних доходів, вартості експорту та інвестицій. Це головний двигун їхньої економіки.

Для продовження інвестиційної діяльності, уряд спільно із парламентом розробив і попередньо схвалив план допомоги галузі. 

Він передбачає, що нафтогазовидобувним компаніям буде дозволено списувати частину витрат (10% від вартості), понесених на придбання оборотних активів для здійснення нафтогазовидобувної діяльності, вже у році, у якому такі витрати були понесені (2020-2021 роки), замість загального 6-річного терміну. 

Сам розмір витрат, які дозволено списувати компаніям, пропонується збільшити до 24% (замість поточних 20,8%). 

Це дозволить підприємствам знизити базу оподаткування та, відповідно, розмір податкових зобов’язань, та мотивуватиме здійснювати інвестиційну діяльність. 

Вже маємо перший результат: після публікації повідомлень про схвалення заходів підтримки компанії Equinor і Aker BP узгодили плани розробки трьох ділянок на норвезькому шельфі в Північному морі. 

Крім того, для підтримки сектору центральний банк Норвегії скоротив ключові процентні ставки до 0%. 

Також уряд вже цьогоріч пропонує виділити 70 млн норвезьких крон (майже 7 млн доларів США) на морські геодезичні роботи, дослідження яких у майбутньому дасть змогу укладати перспективні контракти щодо цих площ.

Канада – четверта у світі країна за доведеними запасами нафти, 95% якої знаходиться в провінції Альберта. 

З перших місяців економічної кризи, уряд вдався до "швидких реформ": скоротив та спростив зайву бюрократію для ведення нафтогазового бізнесу, призупинив низку екологічних зобов’язань до середини серпня, а також відтермінував оплату податку на прибуток до вересня без відсотків та пені. 

Крім цього, терміни угод про користування корисними копалинами, які закінчуються цьогоріч буде продовжено ще на один рік.

 Не обійшлося також і без прямої фінансової допомоги. Майже 2 млрд доларів вже спрямовано для очищення неактивних нафтогазових свердловин.

100 млн доларів передбачено для фінансування Alberta Energy Regulator та 100 млн доларів — для надання позики Orphan Well Association. 

І це лише перший крок в забезпеченні короткострокової та довгострокової фінансової допомоги нафтогазовидобувній індустрії.

США – найбільший у світі виробник природного газу та нафтопродуктів. Відповідно, чи не найбільше криза "вдарила" саме по цій країні. Адміністрація Президента США дуже оперативно заявила, що не допустить падіння американської нафтогазової промисловості та захистить видобувників. 

Першочергові кроки – тимчасове зниження оподаткування: cтаном на сьогодні вже схвалено майже 120 заявок для зменшення розміру податку на видобуток вуглеводнів та орендної плати за користування державними ділянками. 

Так, в трьох західних штатах розмір роялті для компаній тимчасово було зменшено зі стандартних 12,5% до 0,5%. 

Ці заходи допоможуть нафтогазовидобувним компаніям зберегти робочі місця та продовжити здійснювати видобуток в умовах пандемії COVID-19, яка стала каталізатором стрімкого падіння вартості та попиту на вуглеводні.

Крім того, профільне міністерство анонсувало план виплати місцевим виробникам нафти компенсацій за відмову від видобування – США планує викупити 365 млн барелів невидобутої нафти, яка стане частиною національного резерву.

Також президента США закликають оголосити пандемію COVID-19 стихійним лихом чи форс-мажором, наслідки якої не дозволили нафтогазовидобувним компаніям виконувати передбачені контрактами зобов’язання.

 Україні потрібно брати приклад із провідних видобувних країн і вже зараз почати втілювати стимулюючі заходи для підтримки галузі. 

Рано чи пізно криза закінчиться і у виграші залишаться ті держави, які не лише не втратили власний видобуток, а й змогли його втримати або навіть наростити.

 На наше переконання, першочерговими кроками для порятунку вітчизняного нафтогазовидобутку є: 

  1. Продовження гарантованого державою строку незмінності оподаткування видобутку вуглеводнів із нових свердловин з 5 до 10 років;
  2. Запровадження стимулюючої ренти для відновлення свердловин, що не видобували вуглеводні останні 2 роки, та будуть повернуті до виробництва шляхом капітального ремонту;
  3. Впровадження ставок ренти для видобування нафти та конденсату на рівні 6/12% із нових свердловин по аналогії із стимулюючим режимом для видобутку природного газу;
  4. Запровадження стимулювання для видобування нетрадиційних покладів вуглеводнів.

Запропоновані кроки не принесуть жодних втрат для державного чи місцевого бюджетів та не створять додаткового тиску на них. 

Натомість, їх імплементація надасть можливість газовидобувним компаніям продовжити інвестувати в індустрію та частково мінімізувати поточну кризову ситуацію.

Водночас, з метою збільшення показників видобутку та надання підтримки бюджетоутворюючій індустрії, необхідно здійснити комплексний перегляд ставок оподаткування видобутку вуглеводнів в Україні шляхом приведення їх до середньоєвропейських показників.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!