"Экономическая правда" приглашает на конференцию "Восстановление Украины: почему не следует откладывать до победы"

Нет счетчика - плати больше

Нет счетчика - плати больше

Правительство хочет повысить нормы потребления газа для украинцев: как это скажется на платежках. (укр)
Пятница, 5 июня 2020, 09:15
директор ГК "Газ Украины", директор по проблемной задолженности, газораспределительным системам и розничному газоснабжению НАК "Нафтогаз Украины" в 2014-2020 годах

Мінекоенерго збирається підвищити норматив споживання газу для домогосподарств, у яких немає лічильників. Напередодні профільне міністерство оприлюднило відповідний проєкт на власному сайті.

Правда, пізніше текст документу звідти зник, а урядовцям ще і дісталось на горіхи. Чому так сталось? Це окреме питання і відповіді слід шукати, ймовірно, в Офісі президента. Утім мова не про те.

Розслаблятись точно не варто. У супровідному листі до документу міністерство пропонувало погодити проєкт у тижневий термін, мотивуючи це необхідністю приведення норм споживання "до обґрунтованого рівня".

Тобто, не виключено, що до цього питання ще повернуться найближчим часом. А це означає, що на громадян, у домогосподарствах яких відсутні лічильники газу, чекає зростання витрат на оплату природного газу.

Реклама:

На що ще варто звернути увагу в документі (нижче додається), який зник з сайту Мінекоенерго?

Українці – в "мінусі", облгази – в "плюсі"

По-перше, в міністерстві пропонують переглянути деякі положення "щодо державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування".

А саме, передбачається внести такі зміни до законодавства: 

"субсидії на оплату послуг з постачання та розподілу природного газу в обсязі встановлених соціальних нормативів не надаються споживачам, які не забезпечили самостійного встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) та письмово відмовилися від їх встановлення за рахунок державного бюджету або власних коштів операторів газорозподільних систем".

Правда, цю норму пропонується запровадити лише з 1 жовтня 2021 року.

По-друге, і без цього, подібне рішення матиме суттєвий вплив на платіжки громадян у разі прийняття такого урядового рішення.

Від таких змін норм споживання природного газу виграють оператори газорозподільних систем, так звані облгази, та афілійовані з ними газозбутові підприємства.

 

Більш детально про те, чому вони у виграші.

Перше в облгазів збільшаться доходи від розподілу природного газу. На 374,5 млн куб м збільшиться обсяг реалізації газу та відповідно на 314,6 млн гривень зросте їхня річна виручка.

Так само від збільшення норм споживання зросте виручка газозбутових підприємств на 852 млн грн за рік.

Друге в облгазів потенційно з’являється можливість отримати певні обсяги газу, які фактично не будуть спожиті населенням. 

У той же час громадяни – споживачі, в помешканнях яких відсутні прилади обліку газу, будуть платити більше, тобто за новими нормативами, навіть у випадку, якщо ними такий газ фактично спожитий і не буде.

Очевидно, що збільшення норм споживання також позначиться і на державному бюджеті. Як зазначається у вище наведеній таблиці, це призведе до зростання витрат населення, не забезпеченого лічильниками природного газу на 87%. 

Відтак, виплати субсидій вимагатимуть збільшення видатків держбюджету.

Документальний бік питання

Загалом, це не щось нове.

Практика урядового регулювання норм споживання природного газу, у разі відсутності лічильників, має довгу і усталену практику, ще починаючи з 1995 року, коли вперше були затверджені тимчасові норми споживання (Постанова Кабінету міністрів №219).

Пізніше, через рік, уряд ухвалив іншу постанову – №619 – якою було затверджено постійно діючі норми споживання і до якої неодноразово вносилися відповідні зміни.

Наразі ж діє постанова Кабінету Міністрів від 27 лютого 2019 року №143, до якої саме і пропонує Мінеконенерго внести відповідні зміни. 

Як змінювались норми споживання газу без лічильників з 2014 року, дані Мінекоенерго 

 

Із таблиці випливає, що протягом зазначеного періоду норми споживання "плавали" від 6 до 3,28 куб метрів на одну особу. 

Чому я про це згадую? Відповіді шукайте далі.

Якими повинні бути норми споживання: сумнівні дослідження

В якості обґрунтування необхідності зміни норм споживання, Мінекоенерго подає розрахунки науково-дослідної установи ПрАТ "УкрНДІінжпроект", виконаних на замовлення Державної регуляторної служби ще в травні 2019 року.

Ці розрахунки ґрунтуються на результатах аналізу даних, наведених однією з груп компаній операторів ГРМ. Серед цих операторів, наприклад, відсутній "Кіровоградгаз", підконтрольний "Нафтогазу".

У повідомленні Мінекоенерго про оприлюднення проєкту постанови зазначається, що в останні роки норми споживання природного газу "встановлювалися урядом на підставі політичних рішень" та "не мали відповідного обґрунтування".

Це, як зазначають у профільному міністерстві, сприяло неодноразовому визнанню судами рішень Кабміну щодо встановлення норм споживання нечинними та неправомірними

Міністерство наголошує: учасники ринку порушують питання щодо неконтрольованих обсягів споживання понад норми мешканцями домогосподарств без лічильників. А це, мовляв, в свою чергу, призводить до збитків підприємств.

Можна з цим погодитися або сперечатися.

У цьому контексті є показовим посилання в одній з публікацій у ЗМІ на коментар колишнього члена НКРЕКП щодо нафтогазового сектору Юрія Голляка, поширеного в ЗМІ.  

"У 2015 році, коли я працював в НКРЕКП. Під час наради метролог "Київгазу" повідомив, що у нього 90 млн куб. м. "притоків" за рік. Давайте помножимо цей обсяг газу на його вартість, 8 000 гривень, і отримаємо 720 млн грн – суму доходу.

У 2000-х стали коригувати норми: витягувати з них втрати, зокрема ненормативні – всі хитрі схеми облгазів. Спочатку управління облгазами здійснював Торговий дім "Газ України", потім – дочірня компанія НАК "Нафтогаз" з такою самою назвою.

Тоді вони серйозно займалися управлінням облгазами і тримали їх в "їжакових" рукавицях. І прийшли до того, що середній показник споживання знизився до 3,5-3,0 куб м на людину (у категорії споживача з плитою).

Пам’ятаю, представники німецької газової компанії проводили технічний аудит – певну діагностику в Києві на ліцензійній території "Київгазу", і в результаті норма вийшла не 3,5, а 2,6-2,75 куб.м газу на людину. Сьогодні ніякий облгаз не погодиться на технічний аудит, оскільки це вкрай невигідно". 

Так само можна вірити і не вірити словам колишнього високопосадовця.

Проте, чому, перш ніж підвищувати норми споживання, не провести технічний аудит в облгазах?

Мабуть, було б доцільно отримати дійсно незалежний комплексний науковий аналіз (дослідження) обсягів споживання газу населенням, який не буде базуватися лише на даних однієї групі операторів ГРМ. Щоб дійсно вийти на обґрунтовані та об’єктивні норми споживання газу.

А що там із встановленням лічильників

Уряд разом з НКРЕКП врешті-решт повинні вирішити проблему встановлення лічильників газу.

Що написано в статті 6 Закону України "Про комерційний облік природного газу"?

Облгази зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення – до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі – до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі – до 1 січня 2021 року.

У разі не встановлення у зазначені строки лічильників газу з вини операторів ГРМ, облік газу до встановлення здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабміном. 

Тут варто згадати постанову Кабміну від 30 січня 2019 року №63. Цим документом уряд рекомендував Нафтогазу і операторам газорозподільних систем забезпечити встановлення індивідуальних лічильників природного газу за заявами побутових споживачів.

У свою чергу, Мінекономіки разом з Нафтогазом повинні були врахувати у фінансовому плані держкомпанії витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу для побутових споживачів. 

На жаль, з незрозумілих причин ця постанова залишається нереалізованою, а ситуація зі встановленням лічильників досі залишається складною.

За даними НКРЕКП, на 1 січня 2019 року з домогосподарств, які використовують газ для приготування їжі (це багатоквартирні будинки), 31% не має обліку, а 26% – лише із загальнобудинковим обліком. 

Також, як випливає з наведеного вище аналізу, кількість домогосподарств без лічильників газу, що мають газову плиту і централізоване постачання гарячої води, сягає 1 650 000 одиниць Загалом не мають лічильника 5 579 100 таких домогосподарств. Саме для них пропонується збільшити норму споживання з 3,28 до 5,2 куб м.

Тільки в Києві за загальної кількості домогосподарств близько 780 тис, без лічильників газу близько 270 тис. В "Кіровоградгазі" при загальній кількості домогосподарств – споживачів газу близько 250 тис. і близько 18 тис. не мають лічильників газу (з 2017 до 2020 року було встановлено понад 7,5 тис. лічильників).

При цьому в іншому облгазі – "Тернопільгазі", наприклад, вже давно всі домогосподарства мають лічильники обліку природного газу. 

Що можна зробити?

На мою думку, варто зв'язати встановлення лічильників газу за інвестиційними планами облгазів з виконанням "Нафтогазом" постанови Кабінету Міністрів України 2019 р. № 63.

При цьому варто опрацювати питання встановлення в різних регіонах України на ліцензованій території відповідних операторів ГРМ так званих смарт-лічильників, які дозволяють в режимі онлайн отримувати інформацію про обсяги споживання газу.

Такі групи споживачів можуть стати "контрольними" для цілей визначення обсягів споживання природного і в подальшому затвердження Урядом відповідних норм споживання газу.

До речі, в "Кіровоградгаз"і вже встановлено 141 такий смарт-лічильник, в "Київгазі" – близько 2400. 

В нинішній же ситуації ухвалення ініційованої Мінекоенерго постанови може мати неоднозначні наслідки – немає впевненості, що запропоновані нові нормативи споживання є виваженими та об’єктивно прорахованими. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: