Украине нужна новая "зеленая" энергетическая стратегия

Украине нужна новая "зеленая" энергетическая стратегия

В Украине в 2017 году была утверждена энергетическая стратегия до 2035 года. Документ неплохой, но его нужно менять. Попробуем объяснить, почему. (укр)
Пятница, 3 января 2020, 09:15
народный депутат VII и VIII созывов Верховной Рады, председатель правления общественного союза "Global 100 RE Ukraine"

Переважна більшість блоків АЕС після максимально можливих продовжень термінів їх експлуатації буде зупинена у 2035-2040 роках.

Тимчасом енергетична стратегія не відповідає на ключове питання: чим вони будуть заміщені після 2035 року.

Теплова генерація зношена більш ніж на 85% і не відповідає сучасним екологічним вимогам.

Наприклад, жодна вугільна електростанція в країні не обладнана сучасними системами сіркоочищення.

Що робити? Будувати блоки, оснащувати наявні сучасними системами очищення димових газів чи закриваємо вугільну генерацію?

Енергетична система України — одна з найменш гнучких у світі. У ній критично не вистачає маневрових потужностей та накопичувачів енергії. Їх потрібно терміново будувати. Отже, нам все одно необхідно формувати нову генерацію. Яку?

Енергетика — консервативна галузь. На зведення електростанції може знадобитися до десяти років. Щоб мати збалансовану енергетичну систему у 2050 році, її потрібно планувати вже зараз, а плани мусять починатися з чіткої стратегії.

Міжнародні тенденції і зобов'язання

Схвалена у 2015 році Паризька кліматична угода потенційно накладає на Україну нові зобов'язання із скорочення викидів парникових газів (ПГ). Це впливає на розвиток енергетичного сектору як найбільшого джерела викидів парникових газів.

Паризька угода встановлює ціль щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року. Однак, відповідно до очікуваних національно-визначених внесків (NDC) країн-підписантів, викиди ПГ цих країн спричинять зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

Це ставить перед сторонами Паризької угоди, у тому числі перед Україною, завдання щодо взяття більш амбітних зобов'язань із скорочення викидів парникових газів. Зокрема, Україна офіційно озвучила ціль щодо скорочення викидів ПГ на 40% до 2030 року відносно рівня викидів ПГ 1990 року.

Однак, відповідно до глобальної цілі Паризької угоди (2°С), у разі припущення пропорційності викидів ПГ до зміни глобальної температури озвучена ціль повинна бути скорегована із 40% до 70% у 2050 році відносно 1990 року.

На чергових кліматичних переговорах Україні, можливо, доведеться взяти на себе такі жорсткі зобов'язання. Вони не залишать місця вугіллю в енергосистемі країни.

 
Викиди СО2 в Україні, 1990-2016 роки, млн тонн СО2 екв/рік та бачення 100 RE UA
2030 рік — 40% скорочення викидів від рівня 1990 року — ціль NDC України
2050 рік — 70% скорочення викидів від рівня 1990 року — за сценарієм утримання температури в межах 2°С і пропорційного розподілу додаткових зобов'язань між країнами (потенційні зобов'язання України згідно з Паризькою угодою)
2070 рік — 100% скорочення викидів — бачення 100 RE UA

У разі відмови від прийняття таких цілей ЄС може посилити тиск на Україну. Ринковим інструментом тиску може стати вуглецеве імпортне мито.

Новий президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн одним з пріоритетів назвав необхідність до 2050 року зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом. ЄК хоче за сто днів представити відповідний законопроєкт.

Мета першого етапу — зменшення обсягів викидів парникових газів на 50-55% до 2030 року. Європарламент днями ухвалив дві резолюції, які оголошують надзвичайний стан у сфері збереження клімату й охорони довкілля та підтверджують намір ЄС досягти "кліматичної нейтральності" до 2050 року.

Європейська комісія вже напрацювала і представила для обговорення European Green Deal — пакет заходів, які повинні дати можливість європейським громадянам та бізнесу отримати користь від сталого "зеленого" переходу.

Розвиваються й інші процеси. Наприклад, у Німеччині пропонують з 2021 року зобов'язати транспортувати мережами природного газу 1% відновлюваних і декарбонізованих газів, включаючи біометан і зелений водень, а до 2030 року — підвищити їх частку до 10%. Ймовірно, значну частину цих відновлюваних газів Німеччина буде імпортувати. Це відкриває нові можливості для України.

Власні енергоресурси

Власне вугілля в Україні дороге і дотаційне. Ніхто в світі не видобуває вугілля у настільки глибоких шахтах — до 1 км. Паливо містить багато сірки, що потребує встановлення систем сіркоочищення. Таке вугілля стає надто дорогим.

У 2018 році Україна забезпечувала себе газом на 65% від потреби, нафтою — на 20%, вугіллям — на 61%. Загальний показник залежності від імпорту енергоресурсів, з урахуванням ядерного палива, у 2015 році становив 51%.

Це значний ризик для енергетичної безпеки країни. Ми витрачаємо на це понад 12 млрд дол на рік. Ці кошти можна витрачати значно краще.

Loading...

Загальнолюдські причини

В Україні найкоротша тривалість життя в Європі — 71 рік. Для порівняння: у Швеції цей показник становить 80 років. Україна на 99 місці у світі за смертністю, спричиненою забрудненням повітря (антирейтинг). У Європі ми в шістці найгірших.

Україна в екологічному рейтингу держав перебуває на 109 місці із 180. Це не найкращий показник, зважаючи на те, що від найближчих розвинених країн нас відділяють щонайменше дванадцять позицій.

Через глобальне потепління в Україні масово гинуть ліси. За даними Держлісагентства, у 2019 році загальна площа всихання становила 413 тис га або 5% від загальної площі лісів, тоді як у 2009 році — лише 2%. 6% вважаються критичною межею, після якої процеси всихання можуть стати незворотними.

Крім того, до 2100 року до третина території України може стати непридатною для ведення сільського господарства через критичну нестачу води. Це може призвести до значної кількості внутрішніх "екологічних біженців".

Підвалини нової енергетичної стратегії

Черговий звіт аналітичного агентства Lazard підтвердив очікування аналітиків: відновлювана енергетика продовжує дешевшати.

Lazard розраховує вартість виробництва електроенергії. Вона включає видатки на будівництво і загальні витрати на експлуатацію за весь час роботи, розділені на обсяг енергії, що виробляється за весь час роботи електростанції.

Найнижчу ціну вироблення мегават-години показує вітрова енергетика — 28-54 дол. На другому місці сонячна енергетика — 32-42 дол, тоді як вугільна мегават-година коштує 66-152 дол, атомна — 118-192 дол.

Наше бачення енергетичної стратегії України до 2050 року базується на переході до 100% ВДЕ. Це найбільш доцільний сценарій з економічної та екологічної точок зору. До 2050 року можна досягти 100% ВДЕ у виробництві електрики і тепла, до 2070 року — на транспорті і мати 100% ВДЕ в усій енергетиці.

 
Концепція переходу України на 100% ВДЕ (бачення 100 RE UA)
* — ЗППЕ — загальне постачання первинної енергії

Чи це не утопія? Кілька країн — Ісландія, Парагвай, Коста Ріка, Норвегія, Нікарагуа, Шотландія — уже близькі до досягнення показника 100% ВДЕ. Низка інших країн — уже на цьому шляху. 53 країни мають цілі переходу на 100% ВДЕ в окремих секторах, переважно у виробництві електроенергії.

Стратегії переходу на 100% ВДЕ в усіх секторах до 2050 року затвердили Швеція і Данія. Аналогічну ціль також встановили 247 міст і 33 регіони.

Що ми пропонуємо

У разі прийняття Україною нових зобов'язань згідно з вимогами Паризької угоди ціль за часткою ВДЕ 20% у 2035 році стане недостатньо амбітною. Крім того, горизонт планування стратегії до 2035 року буде недостатнім.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, для запобігання підвищенню глобальної температури більш ніж на 2°С і відповідного скорочення викидів СО2 до 2050 року найважливішу роль відіграватимуть енергоефективність (40%) та відновлювальні джерела енергії (30%).

Тому нова "зелена" енергетична стратегія України до 2050 року повинна базуватися на розвитку двох основних напрямків. Перший — скорочення споживання енергетичних ресурсів завдяки підвищенню енергоефективності, другий — енергозбереження та використання ВДЕ.

Пропонуємо уряду невідкладно залучити експертів для підготовки нової "зеленої" енергетичної стратегії країни і готові брати активну участь у цьому процесі.

Співавтор — Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!