Деньги все еще в матрасе, или Как экономят украинцы?

Деньги все еще в матрасе, или Как экономят украинцы?

Опрос показывает, что среднестатистический украинский вкладчик имеет депозит в банке на сумму примерно 35 тысяч гривен. (укр)
Вторник, 26 ноября 2019, 09:01
исполнительный директор Независимой ассоциации банков Украины

Незалежна асоціація банків України спільно з німецькою компанією Growth for knowledge (GFK) провела дослідження на тему заощаджень. У процесі опитування соціологи дослідили думку 6 мільйонів містян нашої країни, тобто проконтактували з приблизно 16% усього населення України.

Спойлер: результати – вражають. Але про все по порядку.

Опитування в деталях

Середній вік опитуваного — 36 років, вона або він проживають у великому місті, мають сім'ю, працюють переважно в галузі промисловості, торгівлі або у сфері обслуговування. Особистий дохід середньостатистичного респондента обчислюється на рівні 14 340 гривень, сімейний — на рівні 22 111 гривень.

Опитані розповіли, що цих грошей їм вистачає на харчування та необхідні одяг, взуття, проте для більш значущих покупок – побутової техніки, машини або квартири – потрібні заощадження або додаткові джерела фінансування.

Водночас на момент опитування 79% респондентів мали заощадження, що втричі перевищували їхній місячний дохід.

І це зважаючи на те, що загалом лише 44% опитуваних заощаджують постійно приблизно 20% свого доходу, ще 44% – роблять це час від часу, тобто коли відкладають на велику покупку або отримують незаплановані доходи. А от ще 12% не заощаджують узагалі. Причиною називають брак коштів.

Переходимо до подробиць, що особливо зацікавлять банкірів.

Loading...
Як же зберігають заощадження українці?

58% із кола заощадливих мають банківські депозити. Вдаються респонденти до такого способу накопичення, звісно ж, з метою отримати додатковий прибуток до вкладених грошей, 47% опитаних довіряють іноземній готівці через її стабільність, 31% заощаджує у гривні.

Ще 21% людей тримає гроші просто на власному рахунку, адже для них "так простіше". В інвестиційному гетто містяться цінні папери, навіть державні; накопичувальне страхування; участь в інвестиційних і пенсійних фондах або кредитних спілках.

Проте якщо порівнювати ці результатами з подібним опитуванням GFK про заощадження, респондентами якого були мешканці маленьких міст і сіл, цифри приголомшливо змінюються.

Адже тільки 30% заощаджують узагалі, а лише 9% роблять це, вдаючись до банківських депозитів.

Показники нашого дослідження демонструють, що представники великих міст починають довіряти банківській сфері. Це хороша новина.

Однак вище зазначена інформація водночас репрезентує, що українці багато чого бояться. Наприклад, девальвації, а тому вважають, що заощадження в іноземній валюті — кращий вибір.

Разом із тим багато хто ще дуже добре пам'ятає тотальну руйнацію банківської сфери та неможливість повернути свої вклади, а тому не довіряє банкам своїх грошей.

Адже згідно з результатами дослідження, найважливіший критерій під час вибору способу заощаджень – це гарантія їх збереження.

На другому місці серед пріоритетів є постійний доступ до них. Прибутковість лише на п'ятому місці, а економія часу — взагалі на останньому. Отже, задля надійності наші респонденти готові жертвувати доходом і зручністю.

До речі, стосовно прибутковості. Опитана аудиторія очікує дохідності від депозитних накопичень у гривні на рівні 20-30% річних.

При цьому фактичну дохідність вкладів у розмірі 15% (середній відсотковий рівень за строковими депозитами) мінімально прийнятним вважають приблизно 40% опитаних.

Аналогічна картина щодо валютних накопичень. Хоча, варто визнати, що, попри низький рівень сприйняття запропонованої банками депозитарної дохідності у валюті (20% опитаних), обсяги вкладів продовжують зростати.

Портрет "середньостатистичного" вкладника показує, що він має депозит в одному банку на суму приблизно 35 тисяч гривень.

Водночас зазначу, що 28% вкладників експериментують і мають депозити у двох чи більше банках, щоб не перевищити ліміт відшкодування у 200 тисяч гривень на випадок кризової ситуації й отримати кращу, порівняно із "зарплатним" банком, ставку.

А що ж у нас із кредитами?

Рівень користування ними серед населення відносно невисокий: 7% беруть короткострокові кредити, і тільки 0,3% — довгострокові.

Найпоширеніша причина – нестача коштів, що протягом останнього року спонукала наших респондентів іти до банку по гроші на великі покупки: техніка, мандрівки, житло.

Третина аудиторії поставала перед ситуацією, коли бракувало грошей до наступної зарплати, та стільки ж – перед несподіваними життєвими ситуаціями, такими як операція або ремонт авто.

У 40% випадків рішенням фінансових проблем була кредитна картка, в інших 26% — позика у близьких або родичів, і лише 15% скористались "некартковим" кредитом у банку.

Майже всі, хто користується кредитними картками, задоволені цим інструментом. І тільки 13% респондентів зазначають, що їм бракує кредитів із нижчими ставками.

Замість висновків

Як бачите, динаміка користування банківськими послугами позитивна.

Так, "гроші в матраці" наразі повністю не викорінилися з нашої ментальності, проте, як демонструє дослідження, їх час уже минає.

Стежте за наступними колонками, де я продовжу розповідати про результати дослідження та ділитимусь аналізом сучасних інвестиційних інструментів для покращення вашого добробуту. І, безперечно, для розвитку банківської сфери.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!