Льготы для "зеленой энергетики": мифы и реалии в Украине

Льготы для "зеленой энергетики": мифы и реалии в Украине

Депутаты предлагают снизить "зеленый тариф" для электроэнергии из возобновляемых источников энергии. Какие последствия это будет иметь? (укр)
Понедельник, 18 ноября 2019, 14:34
председатель правления общественного союза Global 100 RE Ukraine, народный депутат седьмого и восьмого созывов

Гарячі дискусії останніх тижнів про необхідність ретроспективного зниження "зеленого тарифу" для електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні, а також схвалення профільним комітетом Верховної Ради проекту закону №2236-2, який пропонує дискримінаційні обмеження для альтернативної генерації для станцій від 150 МВт, висвітлили ряд міфів про зелену генерацію, на які спираються в своїх аргументах її противники:

– зелена електроенергія дорога;

– зелена генерація приведе до значного зростання цін на електроенергію в Україні;

– в Україні найвищі в світі зелені тарифи на електроенергію з ВДЕ. Рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні складає понад 300%;

Реклама:

– єдине рішення питань балансування енергетичної системи – обмеження в ній частки зеленої електроенергії;

– зелена генерація не вирішує ні однієї з проблем енергосистеми і економіки України.

Спробуємо розібратися і відповісти на ці міфи та закиди.

Зелена електроенергія дорога.

Черговий річний звіт 2018 р. Levelized Cost of Energy (LCOE), відомого аналітичного агентства Lazard, підтвердив очікування аналітиків: відновлювана енергетика продовжує дешевшати.

Дані звіту свідчать, що вартість отриманої методом спалювання вуглеводнів електроенергії в перерахунку на мегават-годину в 2018 році залишилася на тому ж рівні, що роком раніше, тоді як вартість мегават-годину енергії сонця або вітру продовжує знижуватися.

У своїх розрахунках Lazard розраховує приведену вартість виробництва електроенергії, що включає як вартість будівництва і загальних витрат на експлуатацію за весь час роботи, розділені на обсяг енергії, що виробляється також за весь час роботи електростанції.

Найнижчу ціну вироблення мегават-годину в цьому році показує вітрова енергетика – всього від 29– 56 доларів; на другому місці сонячна енергетика – 36–44 долари за мегават-годину, тоді як вугільна мегават-година коштує 60–143 доларів, а атомний – від 112–189 доларів.

Чому ж тоді в аргументах опонентів звучить зворотне? Причин кілька:

1) Порівнюють вартість електроенергії від вже існуючих і практично амортизованих традиційних електростанцій, з новими електростанціями на ВДЕ, у вартості електроенергії яких значну долю займає амортизація обладнання.

Порівнювати треба або нове з новим (як це робить Lazard), або існуюче з існуючим.

Уявімо, яка вартість електроенергії буде від існуючої ВЕС чи СЕС в 2030 році після закінчення терміну дії ЗТ, і після того як обладнання вже амортизоване і його вартість вже повернулась інвестору.

Переконані, що супер конкурентною щодо ціни е/е від існуючих традиційних електростанцій. Але ми проти порівняння нових електростанцій на ВДЕ з існуючими традиційними (як це роблять опоненти).

2) У вартість електроенергії від існуючих електростанцій не включено багато важливих складових цієї вартості.

Наприклад, в ціні е/е від АЕС не включена вартість захоронення відпрацьованого ядерного палива та виведення АЕС з експлуатації.

За це, ймовірно, нам свого часу доведеться заплатити з бюджету. 

3) Існуюче обладнання традиційних електростанцій не завжди відповідає сучасним екологічних вимогам і стандартам.

Наприклад, жодна вугільна електростанція в Україні не обладнана сучасними системами сіркоочищення. І їх вартості, відповідно, немає в вугільній кіловат-годині.

4) Продовжується явне і неявне субсидування традиційних електростанцій. Наприклад, тільки цього місяця уряд виділив мільярд (!) гривень на підтримку вугільної галузі. Але цього і інших подібних мільярдів немає в ціні вугільної е/е.

Якщо порівнювати коректно, то навіть сьогодні електроенергія з ВДЕ конкурента порівняно з традиційною.

Ще більше ситуація зміниться на користь ВДЕ в часі через продовження здешевлення технологій.

Також ймовірне введення більшістю країн податку на викиди СО2, що зараз широко дискутується в світі. Це ще підвищить конкурентність ВДЕ.

Зелена генерація приведе до значного зростання цін на електроенергію в Україні.

Це фактично продовження попереднього міфу. Стверджуємо, що будівництво будь-якої нової генерації приведе до зростання існуючих цін на електроенергію в Україні.

Але хіба ми можемо не будувати зараз нову генерацію, коли переважна кількість існуючих електростанцій вже відпрацювала по 40-50 років і підлягає заміні найближчим часом?

При будівництві об’єктів на ВДЕ це зростання буде найнижчим з альтернативних сценаріїв (будівництво нових вугільних, атомних чи газових електростанцій).

Звучить теза, що потрібно або підвищувати тарифи на електроенергію на 5 копійок, або знижувати зелений тариф.

Ми вибираємо підвищення на 5 копійок, і будівництво в наслідок цього нової генерації на ВДЕ.

В Україні найвищі в світі зелені тарифи на електроенергію з ВДЕ. Рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні складає понад 300%.

У цілому це не відповідає дійсності. Зокрема, зелений тариф на електроенергію з біомаси (БМ) і біогазу (БГ) в Україні суттєво нижчий порівняно з більшістю країн ЄС.

Зокрема, Україна знаходиться на 13 місці серед 15-ти країн ЄС, що використовують ЗТ як засіб стимулювання виробництва електроенергії з БМ і БГ. Тобто, нижче нас ЗТ  на е/е з біомаси і біогазу має тільки Португалія і Словаччина.

Щодо вітру, ми теж не перші. Причому варто взяти до уваги, що кредитні ставки в Україні значно вищі, ніж у країнах ЄС.

Відповідно, при однаковому рівні ЗТ інвестори в Україні окуповуватимуть свої вкладення значно довше.

Країна

"Зелений" тариф для е/е з вітру, євро/кВт*год

Частка ВДЕ

Середня кредитна ставка

Греція

0,110

15,5% у 2017

4,68%

Сербія

0,092

28,71% у 2017

1,97%

Україна

2019: 0,1018

2020: 0,0905

9% у 2019

17%

Австрія

2018: 0,082

2019: 0,0812

31,7% у 2017

1,75%

Щодо рентабельності: середня рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні є на рівні 20%, з терміном окупності таких проектів 5-6 років.

При тому, що 7–8% ще потрібно віддати банку у випадку кредиту. Фактично це мінімально можлива рентабельність, яка ще цікавить інвесторів.

Єдине рішення питань балансування енергетичної системи – обмеження в ній частки зеленої електроенергії.

Україна не перша в світі стикається з проблемами інтеграції великої частки ВДЕ в енергетичні системи.

Цілий ряд країн, окремих штатів, міст і компаній заявили про перехід до енергетики на базі 100% ВДЕ і впевнено рухаються до цього. Загальні принципи такого переходу супроводжуються такими тенденціями: функція базового навантаження поступово переходить до ВДЕ; традиційна генерація заміщується маневреною.

Можливі джерела гнучкості для такого переходу (згідно презентації п. Ігоря Петрика, компанія Wartsila Energy):

– ГЕС/ГАЕС;

– інтерконектори;

– накопичувачі;

– маневрені ТЕС.

Усі з цих джерел можуть бути задіяні в Україні. Переможця визначить ринок. Моделювання розвитку ОЕС України визначило, що при створенні гнучкості системи в основному за рахунок маневрених ТЕС, максимальний економічний ефект досягається при створенні 1-2 ГВт маневрених потужностей.  

Тобто відпрацьовані і підтверджені технічні шляхи для інтеграції великої частки ВДЕ в енергетичну систему країни існують та потребують чітких механізмів регулювання з боку держави.

На розвинених конкурентних ринках електроенергії сам ринок створює попит на маневрені потужності, і інвестори будують їх.

На регульованих і недостатньо конкурентних ринках електроенергії, до яких належить і Україна, ймовірно, потрібне створення чітких стимулів для інвесторів вкладатися в маневрені потужності.

Зелена генерація не вирішує жодну з проблем енергосистеми і економіки України.

Категорично не згодні. Розвиток ВДЕ приводить до значних позитивних макроекономічних змін.

1) Україна зменшить, а в перспективі зупинить імпорт енергоносіїв. В 2018 році він коштував нам біля 12 млрд доларів/рік по категоріям нафта та нафтопродукти, вугілля і природний газ. Відповідно, це позитивно вплине на торгівельний баланс держави.

Причому сонце і вітер відіграватимуть провідну роль у витісненні імпортних палив в електрогенерації, а біомаса – при виробництві теплової енергії і на транспорті.

2) Створимо новий інноваційний кластер української економіки, нові робочі місця, нові машинобудівельні заводи.

Кількість робочих місць, що створюватиметься, перевищує ту, яку потрібно скоротити в традиційній енергетиці, зокрема у вуглевидобуванні.

Робочі місця створюватимуться не тільки при експлуатації електростанцій на ВДЕ, а і у суміжних галузях: будівництво, монтаж, підготовка палива (зокрема біомаси), виробництво обладнання.

3) Підвищимо енергетичну безпеку і незалежність країни. 

4) Отримаємо нову генерацію на основі ВДЕ на заміщення відпрацьованої традиційної, яку, у любому випадку, потрібно чимось заміщувати.

5) Суттєво покращимо екологію, тривалість і якість життя в країні. 

Ну і щодо законопроекту №2236-2.

Вважаємо, що в законопроекту перейдена "червона межа" і суттєво змінені правила гри для вже побудованих об'єктів ВДЕ.

Цього категорично не можна допускати. Це прецедент, і якщо він пройде сьогодні – чекайте подібне і завтра. Якщо законодавці хочуть щось подібне робити, вони мають вводити такі норми через 1–2 роки після  введення в дію закону, щоб інвестор міг їх врахувати при побудові своїх об'єктів. 

Якщо цей законопроект буде прийнятий, це відлякне інвесторів не тільки від енергії сонця і вітру, а від всіх ВДЕ, тому що Україна не гарантує виконання своїх зобов’язань.

Якщо ми допустимо зараз призупинення розвитку крупних електростанцій на ВДЕ в Україні,  ми цим самим закриваємо шлях для розвитку всіх ВДЕ у Україні.

Ми не згодні з таким сценарієм, ми за майбутнє на ВДЕ!

Співавтор – Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, член правління громадської спілки "Global 100 RE Ukraine". 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: