Российская энергетическая угроза: как должна реагировать власть?

Российская энергетическая угроза: как должна реагировать власть?

Импорт электричества из России необходимо срочно остановить. Для этого не нужен закон. Это может сделать "Укрэнерго". (укр)
Пятница, 15 ноября 2019, 09:17
председатель Всеукраинской энергетической ассамблеи

11 жовтня на "Економічній правді" була опублікована стаття "Російська мертва петля з крутим піке в енергетиці України".

У ній я попереджав про негативні наслідки для нашої генерації від імпорту електроенергії з Росії, зростання обсягів якого я передбачав.

Як відомо, 1 жовтня почалися перші поставки російської електроенергії рівним графіком потужністю 100 МВт. Єдиним експортером з російського боку є державний монополіст "Інтер РАО" — не менш потужна зброя впливу та експансії Росії на ринки сусідніх держав, ніж "Газпром".

Наголошую ще раз: ухвалене рішення щодо імпорту електроенергії з Росії може стати для України дуже болючим, оскільки призведе до великих економічних та політичних втрат. Одним з наслідків буде залежність від російського імпорту, а отже, — й політична залежність від РФ, а це загроза національній безпеці.

Реклама:

Номінальна потужність ліній електропередач "Україна — Білорусь" та "Україна — РФ" становить 3 800 МВт. При використанні перетину на 100% річний обсяг постачання електроенергії становитиме 34 164 млн кВт-год.

"Інтер РАО" може замістити третину всієї електроенергії, що споживається в Україні, і вона це зробить. Електроенергія, як і газ, в Росії дешевша, ніж в Україні. РФ має власне ядерне паливо, великі обсяги газу і вугілля для її виробництва.

Мої слова недовго чекали на підтвердження: у ніч з 4 на 5 листопада в енергосистемі України сталася екстремальна подія. Імпорт електроенергії з РФ та Білорусі сягнув рекорду — 1 216 МВт. Різниця між торговим та фізичним графіками генерації становила близько 1 620 МВт. Внаслідок цього ледь не виник колапс.

Задля запобігання виникненню надзвичайної ситуації в енергосистемі диспетчер НЕК "Укренерго" обмежив українські генеруючі потужності. Складно сказати, чому в підписаних угодах про імпорт не передбачена можливість обмеження імпорту електроенергії при виникненні режимів на межі аварійних.

Ініціатори імпорту, зокрема голова профільного комітету Верховної Ради, гучно повідомили, що створили конкуренцію, а ціни знижуються так сильно, що імпорт став начебто збитковим. Якби так було, то імпорт зупинили б. Нас також постійно запевняли, що імпорт не перевищує 1% від обсягу ринку.

До чого призвели події, що сталися тієї листопадової ночі?

1. Державний "Енергоатом" обмежувати не ризикнули, проте атомну і найбільш дешеву електроенергію банально витіснили демпінговою ціною імпорту на балансуючий ринок, де ціна продажу для генеруючих компаній суттєво нижча за ціну на ринку на добу наперед.

2. Були обмежені виробники електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), але за вироблену ними електроенергію все одно доведеться заплатити у повному обсязі, і зроблять це коштом держави.

3. Теплова генерація, у тому числі державна компанія "Центренерго", постраждала найбільше. Її виробництво також обмежили, а у неї є обов'язок резервувати потужність для АЕС. Його не виконали, чим поставили під загрозу надійність АЕС та енергосистеми загалом.

Крім того, теплова генерація має зобов'язання за двосторонніми договорами. Купувати електроенергію для їх виконання довелося на балансуючому ринку за суттєво вищою ціною, що завдало збитків тепловій генерації.

4. Продовжуючи купувати імпортовану електроенергію за непередбачуваними графіками поставок та демпінговими цінами, українці, тим не менше, оплачують у повному обсязі всі видатки російських виробників та посередників.

Натомість, за відсутності ринку допоміжних послуг, для українських ТЕС ціни покривають тільки паливну складову витрат або до 70% повної собівартості.

Запуск "неринкового" імпорту і затримка з надуманих причин відкриття ринку допоміжних послуг для власних виробників є найнебезпечнішою помилкою перших місяців роботи нової моделі ринку електричної енергії.

Отже, маємо такі руйнівні наслідки від щонайменше непродуманого рішення про відкриття імпорту електроенергії.

1. ТЕС і ВДЕ були розвантажені: "Центренерго" — на 24 млн кВт-год, ТЕС ДТЕК — 35 млн кВт-год, ВДЕ — 0,7 млн кВт-год. Наслідок — втрати мільйонів гривень.

2. Державний "Енергоатом" через продаж 70% виробленої за добу електроенергії на балансуючому ринку також втратив чималі кошти.

3. Коштом держпідприємства "Гарантований покупець" буде сплачено велику суму "зеленим" виробникам, хоча енергосистема не використовувала вироблену ними електроенергію — вона не була потрібна через шалене зростання імпорту.

4. Державну гідроенергетику теж певний час обмежують задля сприяння імпорту.

Це занадто висока ціна для таких рішень окремих керманичів енергетики. Поки у світі панує епоха протекціонізму в інтересах власного виробника, в Україні створюють комфортні умови для іноземного виробника та імпортерів.

Що б не казав експредставник президента у Кабінеті міністрів Андрій Герус про збитковість імпорту, компанія "Юнайтед енерджі" в листопаді у п'ять разів збільшила обсяг викупленого перетину для імпорту струму — 500 МВт.

Схоже, ніч з 4 на 5 листопада була своєрідним тренуванням для диспетчерів "Укренерго", що підтверджує керівник компанії В. Ковальчук. За розрахунками компанії, близько 10% "зеленої" електроенергії будуть потрапляти у балансові обмеження. Стосовно ТЕС зрозуміло, що обмеження будуть ще більш серйозні.

Очевидно, що єдиним рішенням, яке здатне виправити ситуацію, є негайна заборона імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Слід розуміти, що надлишків власної електроенергії у Білорусі нема, вона транзитує до нас російську.

Інакше Україна може втратити значну частину національної енергетичної генерації. Ми вже маємо сумний досвід, коли Росія використовувала проти нас "енергетичну зброю". Тому найпершим кроком треба підтримати законопроект про скасування "поправки Геруса", через яку і сталися події в ніч з 4 на 5 листопада.

Крім того, оскільки імпорт електроенергії з РФ та Білорусі загрожує національній безпеці України, простими рішеннями не обійтися. Це питання потрібно терміново розглянути на засіданні РНБО із залученням представників влади та провідних експертів і затвердити план заходів задля стабілізації ситуації в секторі.

План повинен мати такі пункти.

1. Проведення регулятором аудиту економічної обґрунтованості визначення тарифів на новому ринку електроенергії, своєчасної підготовки та затвердження нормативних актів на виконання закону "Про ринок електричної енергії".

2. Проведення регулятором, Міненергетики та урядом аудиту запроваджених новим ринком електроенергії структур, які брали участь в реалізації схеми імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, зокрема ДП "Оператор ринку", "Оператор системи передачі", "Гарантований покупець", інших учасників ринку.

3. Термінове порушення Антимонопольним комітетом справи за ознаками недобросовісної конкуренції з боку імпортерів, застосування демпінгових цін та відвертої дискримінації на ринку електричної енергії.

Імпорт з РФ необхідно терміново зупинити. Для цього не потрібен закон. Це може зробити НЕК "Укренерго" шляхом припинення проведення аукціонів з продажу перетину на східному кордоні за ознакою загрози надійності ОЕС.

Наостанок — ще одне загрозливе передбачення, яке, сподіваюся, залишиться нереалізованим. Наступним кроком може стати спроба використання українських магістральних мереж для транзиту електричної енергії до Молдови.

Після 31 грудня 2019 року, коли може припинитися транспортування російського газу через ГТС України на Молдавську ДРЕС, яка забезпечує основний обсяг електроспоживання Молдови, в цій країні може виникнути дефіцит електроенергії.

Тоді може повторитися схема, за якою у 2015 році електроенергія поставлялася за зв'язаними контрактами в Крим.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: