Семь советов для городов, стремящихся развивать открытые данные

Семь советов для городов, стремящихся развивать открытые данные

Успешная политика открытых данных невозможна без понимания приоритетов. Что должны делать органы местного управления, чтобы достичь цели? (укр)
Среда, 30 октября 2019, 17:17
аналитик программы "Данные для города" ОО "Агентство журналистики данных", выпускник Open Data Fellowship

Відкриті дані міст можуть майже все: допомогти обрати школу, запобігти корупції під час ремонтів, виявити приховані зв'язки між депутатами, поліпшити рух громадського транспорту, зберегти озеленення.

Тому політика відкритих даних стає пріоритетом для все більшої кількості органів місцевого самоврядування. Публікуються нові набори, розгортаються портали відкритих даних, йде мова про впровадження нових електронних сервісів.

Однак поки що лише невелика частка міст досягає рівня, коли відкриті дані починають впливати на щоденне життя їх мешканців.

В Україні найбільш успішними прикладами впровадження відкритих даних стали Львів та Дрогобич. Помітних результатів досягли Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Житомир, Івано-Франківськ, Кропивницький. Що відбувається з рештою?

Відкриті дані не такі прості, як видається. Що відкривати, яким підрозділам і в яких форматах? Деякі міста витрачають усі зусилля на розв'язання дрібних технічних проблем, що не приносить істотного результату, іншим бракує ресурсів або знань.

Успішна політика відкритих даних неможлива без чіткого розуміння принципів та збалансованих пріоритетів роботи. Отже, що можуть зробити органи місцевого врядування, які прагнуть ефективно оприлюднювати дані?

Реалістично оцінюйте можливості відкритих даних

Відкриті дані мають великий економічний потенціал. Однак наївно сподіватися, що на місцевому рівні вони швидко принесуть інвестиційний бум або сформують цифрову економіку. Що ж можуть дати відкриті дані громаді?

В контексті України є три основні переваги: довіра, репутація та сервіси. Відкриті дані однаково гарно розповідають і про успіхи, і про невдачі місцевої влади. На цьому й будується довіра між громадою та бізнесом.

Як справедливо зазначає Станіслав Гайдер, відкриті дані — це щит від популізму, вони унеможливлюють політичні спекуляції та маніпуляції.

Відкриті дані приносять репутаційні дивіденди. Сім міст з першої десятки рейтингу "Прозорі міста" активно відкривають дані. Більшість приєдналися до Міжнародної хартії. Відкриті дані допомагають впроваджувати електронні сервіси EasyWay, "Вони голосують за тебе", "Відкритий бюджет", Monitor.Estate, "CityBot Назар".

Реалістичне розуміння можливостей відкритих даних повинне лягати в основу показників ефективності (KPI) стратегій, дорожніх карт, планів дій.

Loading...

Сформуйте команду і знайдіть політичну волю

Люди — найнеобхідніший пазл в політиці відкритих даних. Зберіть формальну або неформальній робочу групу, яка впроваджуватиме зміни. До неї можуть увійти фахівці з різних сфер: службовці, правники, ІТ-спеціалісти, журналісти, активісти.

Результативність роботи групи може знижуватися через колективну безвідповідальність або неузгоджені інтереси учасників. Тому варто визначити лідера чи лідерку реформи, які візьмуть на себе відповідальність за результат.

Важливо залучити до роботи керівництво міста. Відкриття деяких наборів даних потребуватиме рішень на найвищому політичному рівні. Часто очільники міст не усвідомлюють, що прозорість та підзвітність — це такий самий показник їх ефективності, як і кількість покладеного асфальту або пофарбованих лавок.

У 2019 році Житомиру та Маріуполю вдалося залучити від міжнародних фінансових інституцій 10 млн євро та 12 млн євро кредиту відповідно на розвиток комунального транспорту. Лідерство цих міст з оприлюднення та використання даних відіграло важливу роль під час ухвалення рішень про фінансування.

Фокус на цінних даних

Намагання місцевих органів відкрити все й одразу призводить до появи неякісних даних. Для початку слід зосередитися на відкритті трьох-п'яти цінних для громади наборів. Спробуйте використати відкриті дані для розв'язання нагальних проблем комунального майна, громадського транспорту, освіти, охорони здоров'я.

Багато залежить від економічної спеціалізації населеного пункту. Наприклад, для туристичних міст актуальними будуть дані про історичні пам'ятки і зони відпочинку, для промислових — про забруднення повітря і використання екологічного податку.

Обговорюйте кроки та результати

Комунікація не менш важлива, ніж імплементація. Про відкриті дані може ніхто не дізнатися. Говорити про них треба до, під час і після оприлюднення.

На кожному етапі цілі комунікації різні. Перед публікацією необхідно вивчити потреби потенційних користувачів, під час — залучити їх до використання даних, а після — отримати зворотний зв'язок щодо якості набору.

Майданчиками для залучення громади можуть бути сайт міської ради, місцевий портал відкритих даних, соціальні мережі. Наприклад, Станіслав Гайдер з Дрогобича та Олена Гунько зі Львова публікують цікаві дописи у соцмережах, де діляться власними перемогами й досвідом розв'язання складних проблем.

Здобувайте швидкі перемоги

Вплив політики відкритих даних вимірюється не оприлюдненими наборами і навіть не їх якістю. Головний критерій — зміни в інших сферах завдяки відкритим даним.

Визначте, чого ви зможете досягти через місяць, три місяці, півроку та рік. Рухайтеся до цих результатів. Без швидких досягнень учасники процесу й зацікавлені сторони швидко втратять мотивацію і знизять темп роботи.

Розвивайте екосистему відкритих даних

Підготувати та оприлюднити набори — це лише половина справи. Проблеми мешканців міста вирішують сервіси, а не дані. Складіть перелік потенційних користувачів даних та інших зацікавлених сторін, визначте шляхи їх залучення.

Необхідно орієнтуватися на якомога ширшу аудиторію: розробників, журналістів, студентів, активістів. Наприклад, міські дані можуть стати в пригоді студентам вишів та IT-шкіл, які шукають ідеї для навчальних проектів.

Підбирайте ефективні методи взаємодії з різними цільовими групами. Наприклад, для презентації наборів діловій спільноті влаштуйте бізнес-сніданок з очільниками міста, а для залучення розробників та студентів — неформальний нетворкінг.

Забезпечуйте сталість результатів

Внутрішнє та зовнішнє середовище органів місцевого самоврядування нестабільне. Припинити публікацію наборів даних може банальна зміна відповідальних осіб або постачальників програмного забезпечення, тому процеси оприлюднення даних повинні бути підкріплені нормативною базою.

Найкращою практикою є запровадження окремої посади у виконавчому органі місцевої ради — chief data officer (дослівний переклад з англійської — директор з даних). Із зразками нормативних документів можна ознайомитися в Інфохабі.

Універсальних рецептів запровадження політики відкритих даних не існує, як не існує однакових міст. Важливо розуміти локальний контекст і шукати дієві шляхи впливу на нього. Почніть роботу із запитання "Що відкриті дані повинні змінити в моїй громаді?" і тримайте його у фокусі доти, доки не досягнете мети.

Співавторка — Катерина Оніліогву, керівниця напряму відкритих даних проекту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!